Ухвала суду № 22431432, 11.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року справа №2а/0570/10185/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

при секретарі Казаковій Т.М.

за участі представника відповідача Тарапат І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецький домобудівельний комбінат № 1» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року у справі № 2а/0570/10185/2011 за позовом управління Пенсійного фонду України в Петровському районі міста Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Донецький домобудівельний комбінат № 1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 1 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року у сумі 72046,56 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2011 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року у справі № 2а/0570/12582/2011 позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не зявився.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Донецький домобудівельний комбінат № 1» (далі ВАТ «ДДК № 1) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 01237336, що підтверджується довідкою про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.5), відповідно до пунктів 2.1.1 та 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі Інструкція № 21-1) є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ), і яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР).

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-15 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) з 1 січня 2004 року.

Разом з тим, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІУ (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-ІV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІV.

Наведені норми не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами прані за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто, ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а саме: щодо відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій за списком №1.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що відповідає списку № 2, у розмірі 72046,56 грн.

Так, органом Пенсійного фонду України позивачем по справі, були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які направлені Управлінням відповідачу (а.с.8-36,40).

Пунктом 6.4 та 6.5 вищезазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити за період з 1 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 72046,56 гривень. Відповідач вказану суму не сплатив, у звязку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.

Матеріали справи також містять картку особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 1 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року, відповідно до якої до сплати за наведений період належить 72046,56 гривень (а.с.37-39).

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у сумі 72046,56 гривень.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, з наступних підстав.

Несвоєчасне направлення розрахунків відповідачу (а.с.40) не може бути підставою для звільнення його від обовязку відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за Списком № 2. Навіть отримавши зазначені розрахунки, в тому числі в ході розгляду цієї справи, відповідач не виконав своїх обовязків щодо сплати відповідної суми.

ВАТ «ДДК № 1» є правонаступником державного підприємства проектно-будівельного обєднання «Донецькміськбуд», тому до нього перейшов обовязок, в тому числі по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвала виготовлена 11 жовтня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецький домобудівельний комбінат № 1» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року у справі №2а/0570/10185/2011 за позовом управління Пенсійного фонду України в Петровському районі міста Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Донецький домобудівельний комбінат № 1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 1 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року у сумі 72046,56 грн., - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі

Головуючий:І.В.Сіваченко

Судді:С.П.Дяченко

О.О.Шишов