Ухвала суду № 22431337, 06.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року справа №2а/0570/11918/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

при секретарі Казаковій Т.М.

за участі

представника позивача: Пузенко Г.Є.

представників відповідача: Чирикіної Н.В., Панкова К.М., Горбачова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/11918/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства “АВК” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.07.2011р, -

ВСТАНОВИЛА:

14 липня 2011року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Відповідно до уточнення до позовної заяви просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 04.07.2011р. №0000481313/26763/10/15-16-23/2.

Позов мотивовано незгодою із висновками акту перевірки від 17.06.2011р. №419/15-16-23/2-30482582, на підставі якого прийнято спірне рішення, щодо завищення суми заявленої до бюджетного відшкодування.

Позивач зазначає відсутність фактів включення до податкового кредиту суми податку, не підтвердженої податковими накладними або оформленої з порушенням встановлених вимог.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/11918/2011 визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 04.07.2011р. №0000481313/26763/10/15-16-23/2.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у податкових накладних, наданих контрагентами позивачу, зазначені відомості щодо місцезнаходження цих контрагентів, що не відповідають дійсності, бо ці контрагенти мають стан відмінний від “0”.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на скасуванні постанови Донецького окружного адміністративного суду та ухваленні нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, вважає постанову Донецького окружного адміністративного суду такою, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

По-перше, в звязку зі зміною найменування позивача, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, постановленій на місці в судовому засіданні, було допущено правонаступництво Закритого акціонерного товариства «АВК» на Приватне акціонерне товариство (далі ПАТ) «АВК».

ПАТ “АВК” зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 30482582, місцезнаходження: 83062, м. Донецьк, вул. 1-а Олександрівка, 9, про що зазначено у довідці АБ №025675, знаходиться на обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ) у м. Донецьку, та зареєстроване у якості платника податку на додану вартість.

20 травня 2011 року позивач подав до СДПІ у м. Донецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року №9003629735, у якій визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 10617087,00 грн. та відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

СДПІ у м. Донецьку проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 17.06.2011р. №419/15-16-23/2-30482582.

Згідно висновку вказаного акту встановлено порушення п. 185.1 ст.185, п. 198.3 ст.198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу (далі ПК) України, що призвело до завищення суми, заявленої до бюджетного відшкодування у квітні 2011 року на 635796,00 грн.

На підставі акту перевірки від 17.06.2011р. №419/15-16-23/2-30482582, СДПІ у м. Донецьку прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2011р. №0000481313/26763/10/15-16-23/2, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2011р. №9003629735 на суму 635 796,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Згідно акту перевірки від 17.06.2011р. №419/15-16-23/2-30482582 встановлено завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту у березні 2011 року на 635796,00 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2011 року на 635796,00 грн.

Зазначено, що за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивач залучив до ланцюга постачання у березні 2011 року ризикових контрагентів, які мають стан відмінний від “0”, на суму на 635796,33 грн., а саме:

- ТОВ “Енергостройінвест” (код ЄДРПОУ 34834367), який має стан місцезнаходження не встановлено, Акт Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 15.06.2011р. № 142/23-70/34834367 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “Енергостройінвест” щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ЗАТ “АВК” у березні 2011 року»;

- ПП (ВКФ) “Аллюр” (код ЄДРПОУ 21039549), який має стан місцезнаходження не встановлено;

- ТОВ “Трансрейд” (код ЄДРПОУ 36060766), який має стан місцезнаходження не встановлено;

- ТОВ “МС Ойл кард” (код ЄДРПОУ 32527593), який має стан порушення провадження у справі про банкрутство;

- ТОВ “ТД “Наталка” (код ЄДРПОУ 35315770), який має стан запит на встановлення місцезнаходження;

- ТОВ “ТД “Гекта” (код ЄДРПОУ 37047746), який має стан направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням;

- ПП “Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини “Дніпроекономресурси” (код ЄДРПОУ 32614057), який має стан прийнято рішення про припинення;

- ЗАТ «Лозівський молочний завод» (код ЄДРПОУ 447310), який має стан прийнято рішення про припинення.

Перевіряючим зазначено, що контрагенти, якими видані податкові накладні, мають неосновний стан, у тому числі не знаходяться за юридичною адресою, тому податкові накладні, отримані від таких контрагентів постачальників не дають право на формування податкового кредиту, оскільки заповнені всупереч вимогам законодавства.

Суд зазначає, що згідно акту перевірки від 17.06.2011р. №419/15-16-23/2-30482582 перевіряючим під час опрацювання декларації використовувались компютерні бази даних та автоматизовані інформаційні системи державної податкової служби.

Підпунктом “а” п. 185.1 ст. 185 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно пп. “а” п. 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України є виключною підставою для виникнення у субєкта господарювання права на формування податкового кредиту.

Згідно п. 200.1 та п. 200.3 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 1, 2 «Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1238, встановлено, що: - порушення справи про банкрутство відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно платника податку на додану вартість (далі - платник) та/або його постачальників; - наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про: 1) відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру; 2) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); 3) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; 4) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; 5) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, стосовно яких відсутні рішення або відомості, які є підставою для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є достатніми підставами, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку.

Таким чином, фактично, відповідачем відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у звязку із наявністю достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідач не скористався своїм правом на проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку.

Відповідач не перевіряв реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентів.

Також, відповідач не досліджував можливі причини відсутності контрагентів за місцезнаходженням, та, на момент перевірки, не отримував відповідей за здійсненими запитами до податкових органів за місцем знаходженням контрагентів відповідача (окрім щодо ТОВ “Енергостройінвест”).

Суд зазначає, що наведені у «Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» підстави надають право для здійснення відповідної перевірки для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, але ці підстави не спростовують правильність складання та заповнення податкових накладних, не позбавляють платника податку на додану вартість на бюджетне відшкодування цього податку та не свідчать про порушення платником податку на додану вартість податкового законодавства без відповідних доказів, що можуть бути виявлені при проведені відповідної документальної позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, відповідач, не досліджуючи безпосередньо податкові накладні та документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, керуючись підставами, які самі по собі не можуть слугувати для твердження про порушення податкового законодавства, та, фактично, ґрунтуючись на припущеннях, протиправно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 635796,00 грн. і застосував штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00 грн.

На підставі наведеного, місцевий суд обґрунтовано вбачав наявність підстав для скасування спірного рішення, як такого, що прийнято необґрунтовано та нерозсудливо.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвала виготовлена 11 жовтня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/11918/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства “АВК” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.07.2011р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі

Головуючий:І.В.Сіваченко

Судді:С.П.Дяченко

О.О.Шишов