Ухвала суду № 22430168, 04.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року справа №2а/0570/12005/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/12005/2011 за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001361540/0 від 16.05.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

15 липня 2011 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/12005/2011 позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001361540/0 від 16.05.2011 року частково на суму 12020 гривень 56 копійок. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство (далі - ДП) “Добропіллявугілля” звернулось до суду з адміністративним позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції (далі - Добропільська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: № 001321540/0 від 16.05.2011р., з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 446,78 грн.; №0001351540/0 від 16.05.2010р., з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 1306,97 грн.; №0001371540/0 від 16.05.2010р., з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 57872,78 грн.; №0001361540/0 від 16.05.2010р., з плати зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 12022,56 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 липня 2011 року позовні вимоги були розєднані у самостійні провадження.

Справа в частині позовних вимог позовні вимоги ДП “Добропіллявугілля” до Добропільської ОДПІ в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001361540/0 від 16.05.2011р., з плати зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 12022,56 грн. - виділена в самостійне провадження за № 2а/0570/12005/2011.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на: неправомірний перерозподіл відповідачем платежів на погашення податкового боргу, внаслідок чого до Відокремленого підрозділу “Шахта “Білицька” ДП “Добропіллявугілля” застосовані штрафні санкції за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобовязання; за незастосування відповідачем п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України; та на складання акту перевірки від 22.04.2011р. №195/15-1/26319472 з порушенням законодавства, через те, що Податком кодексом України не передбачено порядок надання податкової звітності та сплати податкових зобовязань за 2010р. та те, що відповідач повинен був прийняти спірне податкове повідомлення-рішення з урахуванням норм Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилався на те, що відповідно до вимог пп. 7.7. ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, при наявності податкового боргу він погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а тому Добропільська ОДПІ правомірно, на підставі діючого законодавства, здійснила нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно пп. 17.1.7. п.17 ст. 17 вказаного вище Закону України та ст. 126 Податкового кодексу України.

Погоджуючись з висновками місцевого суду, колегія суддів апеляційного суду дійшла до наступних висновків.

Добропільською ОДПІ проведена документальна невиїзна перевірка з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно визначених сум податкових зобовязань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, надходжень податків і зборів (обовязкових платежів), які справлялися до 01.01.2011р., але не визначені Податковим кодексом України (колишній збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету) Відокремленим підрозділом “Шахта “Білицька” ДП “Добропіллявугілля” за період з 19.02.2010р. по 22.04.2011р., за наслідками якої складений відповідний Акт перевірки від 22.04.2011р. №195/15-1/26319472.

Згідно висновків вказаного Акту, встановлено порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно визначених сум податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету всього у загальній сумі 175858,67 грн., в тому числі із затримкою від 30 до 90 днів 60112,81 грн., із затримкою понад 90 днів у сумі 115745,86 грн.

На підставі Акту перевірки від 22.04.2011р. №195/15-1/26319472 Добропільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001361540/0 від 16.05.2011р., яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 20%) зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі 12022,56 грн. на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ та ст. 126 Податкового кодексу України.

Як вбачається із Акту перевірки від 22.04.2011р. №195/15-1/26319472, розрахунку штрафної санкції до спірного рішення та наданих позивачем платіжних доручень відповідач направив: 310,02 грн., сплачені позивачем 31.03.2011р. на погашення заборгованості за розрахунком за четвертий квартал 2010р. від 20.01.2011р. №23696; 13985,69 грн., сплачені позивачем платіжним дорученням №745 від 17.02.2011р. із призначенням платежу: геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2010 року - на погашення заборгованості за розрахунком за третій квартал 2010р. від 27.10.2010р. №18671; 26029,45 грн., сплачені позивачем платіжним дорученням №1134 від 29.12.2010р. із призначенням платежу: геологорозвідувальні роботи за 2006р. 49874,26 грн. та за 4 квартал 2010р. 29195,70 грн. - на погашення заборгованості за розрахунком за третій квартал 2010р. від 27.10.2010р. №18671; 19787,65 грн., сплачені позивачем платіжним дорученням №1133 від 29.12.2010р. із призначенням платежу: сплата штрафних санкцій за геологорозвідувальні роботи та за рішенням суду - на погашення заборгованості за розрахунком за третій квартал 2010р. від 27.10.2010р. №18.

Таким чином, відповідач самостійно змінив призначення платежів та направив їх на погашення недоїмки, внаслідок чого у позивача настав обов'язок сплатити штраф за несплачену протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, чинного на час сплати позивачем податкових зобовязань платіжними дорученнями №1133 від 29.12.2010р. та №1134 від 29.12.2010р., податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1. п. 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації. При цьому, відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.1 статті 5 наведеного Закону, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами)у рівних пропорціях.

Згідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1, ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених зазначеним Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, на підставі викладеного, вбачається обовязок платника податків здійснювати погашення податкового боргу у разі його виникнення у порядку черговості.

Вказаному обовязку кореспондує зобовязання платника податків сплатити штраф за непогашення протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання, який наступає тільки після самостійного погашення таким платником суми податкового боргу.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, чинній на час сплати позивачем податкових зобовязань платіжними дорученнями №1133 від 29.12.2010р. та №1134 від 29.12.2010р., передбачено, що саме ним визначається статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Так, зокрема ст.ст. 8, 11 даного Закону наведено вичерпний перелік прав та функцій податкових органів, за змістом яких право самостійно погашати податкові зобовязання платника податків шляхом зміни призначення платежу, у податкових органів - відсутнє.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зміна призначення платежу за платіжними дорученнями №1133 від 29.12.2010р. та №1134 від 29.12.2010р. здійснена податковим органом поза межами наданих законодавством повноважень, а тому, Добропільською ОДПІ протиправно нараховані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання у розмірі 9 163,42 грн.

Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, чинного на час сплати позивачем податкових зобовязань 17.02.2011р. та 31.03.2011р. передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, відповідач правомірно здійснив перерозподіл сплачених 17.02.2011р. та 31.03.2011р. платежів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Але, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, передбачено застосування штрафної санкції у розмірі не більше 1 гривні за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Таким чином, відповідач мав застосувати штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн. за затримку сплати податкового зобовязання у розмірі 310,02 грн. за розрахунком за четвертий квартал 2010р. від 20.01.2011р. №23696 та штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн. за затримку сплати податкового зобовязання у розмірі 13985,69 грн. за розрахунком за третій квартал 2010р. від 27.10.2010р. №18671.

Також, суд зазначає, що посилання позивача у якості підстав для задоволення позовних вимог на складання акту перевірки від 22.04.2011р. №197/15-1/26352481 з порушенням законодавства, через те, що Податковим кодексом України не передбачено порядок надання податкової звітності та сплати податкових зобовязань за 2010р. та те, що відповідач повинен був прийняти спірне податкове повідомлення-рішення з урахуванням норм Закону № 2181-ІІІ - є безпідставним.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Спірні рішення прийняті на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, що був чинний на момент прийняття спірних рішень, у тому числі за порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ, що був чинний на момент зарахування коштів за вказаними платіжними дорученнями на погашення податкового боргу, за порушення не сплату протягом встановленого законодавством строку самостійно визначеного (узгодженого) податкового зобовязання, відповідальність за яке не була скасована із набранням чинності Податковим кодексом України.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/12005/2011 за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001361540/0 від 16.05.2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:І.В.Сіваченко

Судді:С.П.Дяченко

О.О.Шишов