Постанова № 22428264, 12.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Горпенюк О.А.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 року справа №2а-3428/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

., при секретарі Гудковій Є.І., за участю представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 21.04.2011 року, представника відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 15.08.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь - Інвест» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-3428/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь - Інвест» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення - рішення б/д № 0001098013 на суму 315750,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

21 квітня 2011року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь - Інвест», звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення - рішення б/д № 0001098013 на суму 315750,00 грн..

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою, а постанову суду першої інстанції такою що підлягає скасуванню.

Представник відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін..

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь - Інвест» (ід. к. 24190005) 15.05.2002 року зареєстрована виконавчим комітетом Луганської міської ради, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 486125.(а.с.10), знаходиться на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганська з 01.08.1996 року згідно довідки №48/29-011 (а.с. 28)

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Луганську 30.03.2011 року здійснено позапланову документальну перевірку позивача за результатами якої складено акт перевірки № 242/08-3/24190005 «Про результати документальної невїзної перевірки ТОВ «Сталь-інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платниками податків ПП «Металод» за жовтень 2009 року». (а.с.31 42)

В акті перевірки зазначено, що відповідно до автоматизованої бази співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та наданої від Ленінської МДПІ м. Луганська інформації № 12052/23-7-22 ПП «Металод»: має стан платника, що до якого внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; вид діяльності інші види оптової торгівлі, монтаж системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, газопровідні роботи, інші монтажні роботи; кількість працюючих 1 особа; наявність основних фондів відомості щодо наявності основних фондів відсутні; декларувало в жовтні 2009 року суму податкових зобовязань з ПДВ по операціям з ТОВ Сталь Інвест»; у декларації за жовтень 2009 загальна сума податкових зобовязань склала 290104 грн., загальна сума податкового кредиту склала 282851 грн., сума сплати ПДВ до бюджету склала 7253 грн.; податкова звітність з податку на додану вартість з липня 2010 не надається; податкова звітність з податку на прибуток за півріччя 2010 року відсутні;свідоцтво платника податку анульовано.

На підставі чого в акті перевірки зроблено висновок про відсутність у ПП «Металод» необхідного майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок, нікчемність укладених право чинів та відсутність фактичного постачання товарів/послуг від постачальника, на підставі чого ТОВ «Сталь - Інвест» занижено суму податку на додану вартість на суму 252600 грн. в жовтні 2009 року.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення без дати № 0001098013, яким позивачу було збільшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 315750,00 грн., у тому числі 252600,00 грн. за основним платежем та 63150,00 грн. за штрафними санкціями. (а.с. 43)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що діяльність ПП «Металод» мала ознаки фіктивного підприємництва, за юридичною адресою не знаходилось, проти засновника та директора вказаного підприємства - ОСОБА_4 порушено кримінальні справи, ПП «Металод» скасовано свідоцтво платника ПДВ, ПП „Металод" не мав реальної можливості надавати позивачу послуги за договором підряду від 31.07.2009 року. А також те, що у позивача відсутня первинна документація, що відповідає вимогам діючого законодавства, а саме податкові накладні підписані без зазначення осіб які їх підписали, в актах приймання-передачі виконаних робіт за жовтень 2009року не зазначені дати прийняття та передачі виконаних робіт. Оскільки позивачем не доведено факту дійсного виконання робіт робітниками ПП «Металод» не має підстав віднести витрати з зазначеним контрагентом до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства.

Колегія судів з зазначеним твердженням суду першої інстанції не згодна з наступних підстав.

31 липня 2009 року між ТОВ «Сталь - Інвест» та ПП «Металод» укладений договір підряду № 25/09, відповідно до якого ПП «Металод» зобовязувалось виконати будівельно монтажні роботи на обєкті позивача, вартість робіт за п.п. 3.1. договору підряду 2000000,00 (два мільйони грн. 00 коп.) гривень. (а.с. 44-45)

Відповідно до матеріалів справи ПП «Металод» на момент укладення договору, був зареєстрований як юридична особа, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 486407.(а.с.127), знаходилось на обліку в Ленінській міжрайонній ДПІ у м. Луганську, згідно довідки №1090 від 09.10.2009 року (а.с. 130), було платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 336201612360, відповідно до свідоцтва №17328239 про реєстрацію платника податку на додану вартість.(а.с.129)

Факт реального виконання зазначеного договору підтверджується актами приймання - передачі виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року (а. с. 52 - 56, 62 - 65, 73 -78, 87 - 93, 106 - 115), податковими накладними від 09.10.2009 на суму 79849,20 грн. (а. с. 46), від 15.10.2009 на суму 105520,80 грн. (а.с. 47), вартість виконаних робіт підтверджена позивачем довідками про вартість виконаних підрядних робіт (а.с. 51, 61, 72, 86, 105). Кількісні та вартісні показники використаних ресурсів при виконанні будівельно - монтажних робіт позивачем підтверджено відомостями використаних ресурсів витрат замовника (а.с. 57 60, 79 - 85, 116 - 121 - 126) та загальними відомостями ресурсів (а.с. 66 71, 94 - 104). Вартість виконаних робіт позивачем підтверджена довідками про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року (а.с. 51, 61, 72, 86, 105) (а.с. 47), від 21.10.2009 на суму 615925,20 грн. (а.с. 48), від 30.10.2009 на суму 243777,60 грн. (а.с. 49) від 30.10.2009 на суму 470524,80 грн. (а.с. 50). Відповідно до виписок банку позивач перерахував ПП «Металод» за виконання робіт за вказаним договором підряду 865597, 60 грн.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, що передбачено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому пп.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно пункту 7.2.3. Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п. п. 7.7.7 ст. 7 Закону України № 168, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Відповідно до запису в базі даних податкової служби України дата анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Металод» є 03.12.2010 року, тобто свідоцтво платника податку анульовано вже після виконання фінансово-господарських угод відповідно до вищезазначеного договору.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755 від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином ПП «Метлод» при укладені договору з позивачем та здійсненні робіт мало право та можливість здійснювати фінансово-господарські операції відповідно до чинного законодавства України

Судом першої інстанції при розгляді справи вірно встановлено наявність у позивача належно оформлених документів (податкових накладних), які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зазначене твердження сторонами не оспорюєтся. Крім того відповідачем не спростовано належними доказами сам факт виконання зазначених робіт. Зазначена обставина підтверджує дотримання позивачем вимог податкового законодавства.

Тобто у позивача містяться всі належні документи які підтверджують реальність здійснених та оплачених операцій між позивачем та ПП «Металод».

Стосовно посилання суду на нікчемність укладеного правочину між позивачем та контрагентом колегія суддів зазначає наступне.

Згідно норм діючого на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Враховуючи вищевказане, а саме наявність у позивача податкових накладних та доказів сплати за виконані роботи позивачем доведена правомірності формування податкового кредиту за проведеними позивачем господарськими операціями. Окрім того, даний факт також встановлений податковим органом в ході проведення перевірки і не спростовувався в ході розгляду справи.

Крім того колегія суддів не приймає до уваги посилання суду першої інстанції на норми ЦК України на підставі яких здійснені позивачем операції за вище вказаним договором є недісним (нікчемними) з наступних підстав

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів з огляду на вказані норми закону не приймає твердження суду першої інстанції як на підставу визнання нікчемним договору між позивачем та контрагентом, те що у ПП «Металод» встановлено факт відсутності необхідного майна, наявності трудових ресурсів, виробничо складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок, нікчемність укладених право чинів та відсутність фактичного постачання товарів/послуг від постачальника, оскільки з огляду на матеріали справи контрагент на момент укладення договору та виконання робіт мав осі передбачені законодавством документи які підтверджували це. Окрім того зазначене не спростовує фактичне виконання робіт контрагентом, податковим органом не перевірялось фактичне виконання згідно з договором підряду.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не зазначено у акті перевірки та не надано доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та розяснення Пленуму Верховного Суду України достеменно свідчили про нікчемність правочину.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Зазначене свідчить про реальність господарських операцій за спірним договором.

Крім того в обґрунтування щодо нікчемності укладеного правочину, суд першої інстанції посилається на протокол допиту директора ПП «Металод» ОСОБА_4, який в своїх показах вказав що він є керівником ПП «Металод», підприємство ним створювалось не маючи за мету здійснення господарської діяльності, а лише з метою оформлення псевдо правочинів та отримання податкової вигоди, він не підписував від вказаного підприємства ніяких документів та не мав печатки підприємства.

Колегія суддів зазначає, що вказані покази ОСОБА_4 міг надати органам досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання суду першої інстанції, на пояснення директора ТОВ «Сталь-Інвест» ОСОБА_5, яка в своїх поясненнях стверджувала, що про ПП «Металод» ніколи не чула, посадові особи ПП «Металод» їй не відомі та яким чином ПП «Металод» відобразило в фінансово-господарській діяльності взаємовідносини з ТОВ «Сталь - Інвест» пояснить не може, оскільки відповідно до протоколу допиту зазначені пояснення стосуються періоду з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року, відповідно до поставленого питання слідчим та не стосується періоду укладення липня 2009року та виконання вищезазначеного договору жовтень 2009року. В доданих до матеріалів справи пояснень директор ТОВ «Сталь-інвест» ОСОБА_5 стосовно господарських операцій з ПП «Металод» відповідно до договору підряду від 31.07.2009року пояснила, що дійсно укладення зазначеного договору з директором ПП «Металод» ОСОБА_4 та його виконання мало місце, суду першої інстанції були надані податкові накладні та всі необхідні бухгалтерські документи в тому числі і ті що підтверджують виконання зазначеного договору, які підтверджують право позивача на податковий кредит відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції який діяв на момент вказаних правовідносин по взаємовідносинам з вказаним підприємством.

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згiдно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою

Відповідно до вимог КАС України, вироків суду по кримінальним справам, які б містили в собі встановлені судом обєктиві дані про нікчемність угод між позивачем та його контрагентами в матеріалах справи не міститься.

Отже колегія суддів приходить до висновку, що зазначені посилання не можливо оцінювати як належні докази по справі, оскільки рішень суду по кримінальним справам не прийнято. Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, тобто посилання відповідача на вищезазначений факт є безпідставними.

Колегія суддів зазначає, що доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами. Документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обовязковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо), реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про доведеність позивачем реальності здійснених між ним та контрагентом правочину, та наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення рішення б/д № 0001098013 на суму 315750,00 грн. Крім того спірне податкове повідомлення рішення за змістом не відповідає формі «Р» (Наказ ДПА України №985 від 22.10.2010року), оскільки не містить дати заповнення податкового повідомлення рішення, наявність якої є обовязковою відповідно до зазначеної форми.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з викладених в даній постанові підстав.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь - Інвест» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-3428/11/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-3428/11/1270 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь - Інвест» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення рішення б/д № 0001098013 на 315750,00 грн. задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення б/д № 0001098013 про визнання податкового зобовязання по ПВД на загальну суму 315750,00 грн., з яких за основним платежем 252600,00 грн., та 63150,00 грн. за штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь - Інвест» державне мито в сумі 3 грн. 40 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2011 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва