Ухвала суду № 22423511, 17.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 року справа №2а-6433/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Ханової Р.Ф. , Гімона М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у адміністративній справі №2а-6433/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2011 року № 0000652310 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 35376,25 грн., у тому числі 28301,00 грн. - за основним платежем, 7075,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В обґрунтування зазначив, що Ленінською МДПІ в м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Востокстройград», за результатами складено акт від 24 червня 2011 року № 419/23/24197906, яким встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України, внаслідок чого товариством завищено податковий кредит у сумі 21833,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року в сумі 21833,00 грн. Результатами перевірки також встановлено нікчемність угоди ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» з ТОВ «Востокстройград». Податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2011 року є безпідставним і незаконним, оскільки товарність угоди між позивачем та ТОВ «Востокстройград» підтверджується первинними документами, які оформлені відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Факт невиконання обов'язку контрагентів позивача своїх податкових зобовязань тягне за собою відповідальність тільки для таких платників податків. Також податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2011 року містить невірні данні щодо суми податку на додану вартість, оскільки за висновками акту перевірки встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 21833,00 грн., проте у податковому повідомленні-рішенні вказана сума 28301,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 серня 2011 року позовні вимоги ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» до Ленінської МДПІ в м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволені частково. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ в м. Луганську від 13 липня 2011 року № 0000652310 про збільшення ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 35376,25 грн., у тому числі 28301,00 грн. - за основним платежем, 7075,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідачем на вказане судове рішення подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, щоспірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до діючого законодавства, оскільки позивачем порушено п.п.7.4.1., п.п.7.4.5 п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5 ст..7 ЗУ «Про податок на додану вартість», посилається на нікчемність правочину, вчиненого між позивачем та ТОВ «Востокстройград».

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь cудді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вважає, що постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» (ідентифікаційний код 24197906) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 29 жовтня 1996 року (а.с.27).

На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» перебуває в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську (а.с.57).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 241979012364 (а.с.58).

З 10 червня 2011 року по 17 червня 2011 року Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» (код за ЄДРПОУ 24197906) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Востокстройград» (код за ЄДРПОУ 35554352) за період з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року, за результатами якої складено акт від 24 червня 2010 року № 419/23/24197906 (а.с.12-26).

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» по взаємовідносинам з ТОВ «Востокстройград» підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит в сумі 21833,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року в сумі 21833,00 грн. (а.с.25).

Наведений висновок базується на укладанні позивачем нікчемного правочину з ТОВ «Востокстройград».

Відповідно до акту від 24 червня 2010 року Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2011 року № 0000652310 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 35376,25 грн., у тому числі 28301,00 грн. - за основним платежем, 7075,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.10).

На час виникнення спірних правовідносин порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість».

Згідно із ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»:

-податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6); - податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7); -бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то у відповідності із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підтвердження фактичного здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з ТОВ «Востокстройград» досліджені наступні дані.

27 серпня 2010 року між ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» та ТОВ «Востокстройград» укладено договір № 32 на постачання металопрокату (а.с.73).

На виконання умов договору від 27 серпня 2010 року № 32 в межах спірного періоду товариством «Востокстройград» поставлено позивачу металопрокат на суму 131000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 21833,33 грн., що підтверджується податковою накладною від 31 серпня 2010 року № 310823 та видатковою накладною від 04 жовтня 2010 року № 041016 (а.с.74,77).

Поставлений металопрокат на суму 131000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 21833,33 грн., оплачений ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» 31 серпня 2010 року в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача (а.с.75).

Податкова накладна від 31 серпня 2010 року № 310823 включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2010 року (а.с.108-114).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року до складу податкового кредиту серпня 2010 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» включено податок на додану вартість в сумі 21833,33 грн. по господарським операціям з ТОВ «Востокстройград» (а.с. 59-62, 63-64).

Товарність господарських операцій ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» з контрагентом ТОВ «Востокстройград» за договором від 27 серпня 2010 року № 32 також підтверджується податковою накладною від 31 серпня 2010 року № 310823, видатковою накладною від 04 жовтня 2010 року № 041016, договором від 12 серпня 2010 року № 12/08-10/29 купівлі-продажу продукції, відповідно до якого позивач перепродав державному відкритому акціонерному товариству Шахта «Білоріченська» дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Луганськвугілля» отриманий від ТОВ «Востокстройград» за договором від 27 серпня 2010 року №32 металопрокат та видатковою накладною від 16 грудня 2010 року № РН-0000019 (а.с.74, 77, 79-81, 82, 83).

Тобто, враховуючи первинні бухгалтерські документи та зазначені норми законів, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач підтвердив товарність операцій та сформував податковий кредит з податку на додану вартість у серпні 2010 року по господарським операціям з ТОВ «Востокстройград» з дотриманням вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Оскільки особами, відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету є платники податку, а контроль за правильністю нарахування та сплатою податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, то суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи податкового органу, що контрагент позивача ТОВ «Востокстройград» та контрагент контрагента позивача - ТОВ «Е-Восток Україна» не знаходяться за юридичною адресою та не виконують своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, оскільки порушення Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами породжує негативні наслідки саме для них та не можуть впливати на право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредита.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на вимоги статтей 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України щодо способів захисту порушеного права, суд першої інстанції зробив правильний висновок про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення Ленінської МДПІ в м. Луганську від 13 липня 2011 року № 0000652310 про збільшення ТОВ «Виробничо-монтажний центр «Енергомаш» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 35376,25 грн., у тому числі 28301,00 грн. - за основним платежем, 7075,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у адміністративній справі №2а-6433/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у адміністративній справі №2а-6433/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді Р.Ф.Ханова

М.М.Гімон