Ухвала суду № 22423422, 18.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 року справа №2а/0570/14432/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Лях О.П. , Горбенко К.П.

при секретарі Турко І.Б.

за участю сторін представника позивача Паша В.Г., представника відповідача Єфімова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року у справі № 2а/0570/14432/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасавтосервіс" до Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання недійсною та скасування постанови № 143008 від 11 липня 2011 року про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року у справі № 2а/0570/14432/2011 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України в особі територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання недійсною та скасування постанови № 143008 від 11 липня 2011 року про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 гривень - задоволені.

Визнана недійсною та скасована постанова начальника територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області № 143008 від 11 липня 2011 року про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 гривень.

Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» є юридичною особою та з 09 жовтня 2000 року зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 31094146, що доведено копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки органів статистики (а.с. 27, 30).

У відповідності до Закону України «Про автомобільний транспорт» та статуту позивач здійснює внутрішні перевезення пасажирів автобусами, внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, має відповідну ліцензію серії АВ № 497310 Міністерства транспорту та звязку України (а.с.28).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».

Згідно ст. 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

У відповідності до Закону України «Про транспорт», Закону України «Про автомобільний транспорт» територіальним управлінням головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» (далі-позивач) з додержання вимог зазначених законів при наданні послуг пасажирського автомобільного транспорту, про що складено акт від 09 червня 2011 року № 027080 (а.с. 47).

Згідно ст. 39 Закону України «Про транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, а саме: для водія автобуса посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством.

Під час проведення перевірки позивача було встановлено три порушення: відсутність у перевізника ліцензійної картки на транспортний засіб, паспорту маршруту, страховий поліс на кожного пасажира на окремому бланку, наявність яких передбачена, як вважає відповідач, статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Дані порушення чинного законодавства відповідачем вказані в акті перевірки позивача № 027080 від 09 червня 2011року.

За результатами розгляду даної перевірки начальником територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області було винесено постанову № 143008 від 11 липня 2011 року про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 1700 гривень (а.с. 48).

Відповідно ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 48 вищевказаного Закону урегульовано перелік документів, необхідних для виконання вантажних перевезень. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про транспорт» разом з ліцензією на кожен автомобільний транспортний засіб видається ліцензійна картка встановленого зразка, яка підтверджує право на надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів, багажу, автомобільним транспортним засобом на підставі отриманої ліцензії.

Відповідно ст. 60 вищезазначеного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 1190 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та звязку України і йому підпорядковується.

Відповідно цього Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 «Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» перевізник (учасник перевізного процесу) - суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства уклав договір перевезення з пасажиром, відправником вантажобагажу або замовником організованої групи пасажирів, та наступний(і) перевізник(и), що несе(уть) відповідальність на підставі даного договору.

При здійсненні перевезення пасажирів за маршрутом м. Комсомольське м. Донецьк у звязку з відсутністю бланків ліцензійних карток, у водія позивача було повідомлення територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 20 квітня 2011 року № 05,03-2292 про відсутність у відповідача бланків ліцензійних карток (а.с. 31). Отже, відповідачем накладено на позивача штраф за відсутність у субєкта владних повноважень бланків ліцензійних карток.

30 травня 2011 року між позивачем та ВАТ «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс» було укладено договір № Д 402 пас-11/091 обовязкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (а.с.32). даний договір укладений на червень 2011 року. В додаток до договору під час поїздки складено список пасажирів, застрахованих ВАТ «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс» (а.с.42).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959 затверджене Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Згідно пунктів 2-3 Положення застрахованими вважаються:

пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки;

водії тільки на час обслуговування поїздки.

Страховий платіж за обов'язковим особистим страхуванням від нещасних випадків на транспорті утримується з пасажира перевізником, який діє від імені страховика за винагороду на підставі договору доручення на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 1,5 відсотка вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення - до 3 відсотків вартості проїзду.

Кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. Документом, що підтверджує страхування пасажирів під час здійснення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, є квиток.

Таким чином, діючим законодавством про не передбачено наявності страховий поліса на кожного пасажира на окремому бланку, як вказано у акті перевірки позивача. Законодавство про страхування передбачає альтернативу, що страховий поліс також може міститися на зворотному боці квитка.

Позивачем також надано паспорт приміського маршруту регулярних спеціальних перевезень м. Комсомольське м. Донецьк, розроблений 01 серпня 2010 року та погоджений органом Державтоінспекції 13 серпня 2010 року (а.с. 33-43).

Суд першої інстанції та колегія суддів не бере до уваги заперечення відповідача, що в паспорті, яки повинен бути у перевірника, немає акту відповідності, узгодженого Донецької облдержадміністрацією, оскільки предметом оскарження даної справи є рішення субєкта владних повноважень, прийнятого ним щодо встановлених актом перевірки порушень з боку позивача.

До позивача застосовані штрафні санкції за відсутність у водія під час перевезення примірника екземпляру паспорту маршруту з літерою «В», однак в акті перевірки вказано, що у водія під час перевірки не було паспорту маршруту, який згідно діючого законодавства повинен знаходитися у юридичної особи-перевізника. Отже, висновки акту перевірки від 09 червня 2011 року не відповідають постанові про застосування фінансових санкцій від 11 липня 2011 року.

Судом також спростовуються заперечення відповідача в частині не відповідності паспорту маршруту позивача нормам діючого законодавства, зокрема, відсутності акту відповідності, узгодженого Донецької облдержадміністрацією.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач звертався з даного питання до Донецької облдержадміністрацією, на що остання надала відповідь від 28 квітня 2011 року № 1-17/795, що головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації дійсно не складалися акти відповідності спірного маршруту «Комсомольське-Донецьк», проте вказане управління договір з позивачем щодо пасажирських перевезень не розірвало, паспорт маршруту не скасувало. За невідповідність паспорту маршруту вимогам чинного законодавства з підстав вини субєкта владних повноважень за його неправильне оформлення підприємство не може нести відповідальність.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог про скасування постанови № 143008 від 11 липня 2011 року про застосування фінансових санкцій у сумі 1700,00 гривень.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року у справі № 2а/0570/14432/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасавтосервіс" до Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання недійсною та скасування постанови № 143008 від 11 липня 2011 року про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 21.10.2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П.Лях

К.П. Горбенко