Ухвала суду № 22418969, 12.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року справа №2а-26693/09/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Бадахової Т.П. , Блохіна А. А.

при секретарі судового засідання Марциновському А.К.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 11 жовтня 2011 року

від третьої особи: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції в місті Первомайську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 1 вересня 2011 року (постанова в повному обсязі складена 2 вересня 2011 року)

по адміністративній справі

№ 2а-26693/09/1270 (суддя Чирків С.М.)

за позовомМалого приватного підприємства «Марка-93»

до

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача

Державної податкової інспекції в місті Первомайську Луганської області

товариство з обмеженою відповідальністю «Аква-Інвест М»

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 квітня 2009 року ,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2011 року задоволені позовні вимоги Малого приватного підприємства «Марка-93» (надалі позивач підприємство, платник податків) до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області (надалі відповідач, податковий орган, інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень зазначеної інспекції від 28 серпня 2009 року предметом яких визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, виходячи з незаконності їх прийняття (том 2 арк. справи 204-208).

Податковий орган посилаючись на не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Представник позивача, третьої особи у судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, що не перешкоджає судовому розгляду відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Мале приватне підприємство «Марка-93» є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 20171072, зареєстроване 11 серпня 1993 року Первомайським міським виконавчим комітетом, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби 18 серпня 1993 року.

У березні 2009 року податковим органом здійснена позапланова невиїзна перевірка підприємства, з питань дотримання вимог податкового законодавства по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток по операції з передачі нежитлової будівлі в статутний фонд юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Інвест М», наслідки якої викладені в акті перевірки від 26 березня 2011 року № 154/23/2017172 (надалі акт перевірки, том 1 арк. справи 72-80).

На підставі висновків акту перевірки, з урахуванням адміністративного (апеляційного) оскарження, згідно підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-3 (надалі Закон України 2181) керівником податкового органу прийняті податкові-повідомлення рішення, якими визначені податкові зобовязання по податку на прибуток, податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

По податку на прибутку, податковим повідомленням-рішенням № 0000112301/2 від 28 серпня 2009 року визначено податкове зобовязання за основним платежем у сумі 377362 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 188681 грн. (том 1 арк. справи 213).

Правовою підставою визначення податку наведені порушення норми підпункту 8.3.4, пункту 8.3, підпункту 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР.

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій визначені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181.

По податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішенням № 0000102301/2 визначено суму податку 304000 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 152000 грн.(том 1 арк. справи 212).

Правовою підставою визначення податку наведені норми підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7, пункту 9.5 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій визначені норми підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181.

Проблемою даного спору є наявність або відсутність підстав для оподаткування операції передачі (внесення до статутного фонду) нерухомого майна в обмін на корпоративні права, при створені іншої юридичної особи.

Позивач набув право власності на нежитлову будівлю по вул. Бахмутського, 26 в, на підставі рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради від 20 червня 2006 року № 231 «Про заміну правовстановлюючих документів та видачу свідоцтв», на підставі якого отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно (том 1 аркуш справи 17,18).

Протоколом зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Інвест М» від 25 травня 2007 року, засновниками даного товариства стали Компанія «Грейденвів Ассетс ЛТД» (юридична особа за законодавством Британських Віргінських Островів) та Мале приватне підприємство «Макрка-93» (за законодавством України). Зазначеним рішенням створено товариство «Аква Інвест М», визначений його статутний фонд, затверджений розподіл часток в статутному капіталі на дату підписання протоколу, частка підприємства (позивача по справі) складає 50% що дорівнює 1520000 грн., яка вноситься до статутного капіталу майном, а саме нежитловою будівлею за адресою: Луганська область, м. Первомайськ, вул. Бахмутського, 26 в. Пунктом другим даного протоколу приписано оформити внесок нежитлової будівлі до статутного капіталу товариства актом прийому-передачі, який складений та підписаний 25 травня 2007 року (том 2 арк. справи 102, 107).

Колегія суддів погоджує висновок податкового органу, що зазначений акт підтверджує факт внесення вкладу до статутного капіталу в обмін на корпоративні права (частку) у статутному капіталі цього товариства, зазначене складає суть спірної операції, визначає характер спірних правовідносин, виходячи з яких здійснюється їх оцінка.

Податковий орган з посиланням на приписи підпункту 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відніс до продажу основних фондів операцію з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи (том 1 арк. справи 76), визначивши при цьому суму податку не шляхом обчислення амортизації внаслідок зменшення балансової вартості груп основних фондів (підпункт 8.4.3 пункту 8.4 статті 4 даного закону), а шляхом обчислення прямого податку 25% від суми внеску, вважаючи внесок продажем.

Колегія суддів приймає правову позицію податкового органу стосовно того, що передача (внесення) майна до статутного капіталу відбулося 25 травня 2005 року, в обмін на корпоративні права, не зважаючи на визнання права власності на зазначене майно рішенням господарського суду тільки 14 квітня 2009 року, та реєстрацію права власності 15 травня 2009 року (том 2 арк. справи 29-33,41).

Приписи статті 8 Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств» регулюють правила встановлення та обчислення амортизація за правилами податкового обліку. Порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів визначений пунктом 8.4 даної статті закону. Саме для цілей цього пункту, як зазначено підпунктом 8.4.11 до продажу основних фондів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів до статутного фонду іншої особи. Застосовувати дану норму до спірних відносин необхідно з урахуванням приписів підпункту 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 цього закону, яка передбачає, що у разі виведення з експлуатації окремих обєктів основних фондів групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого обєкту.

Податковий орган грубо порушив правила податкового законодавства застосувавши ставку податку до вартості переданого обєкту групи 1, всупереч всім правилам податкового обліку. Визначення податку на прибуток та застосування санкцій є безпідставним.

По податку на додану вартість, на момент перевірки, прийняття спірного рішення діяв Закон України «Про податок на додану вартість» норми якого застосовані податковим органом, за преамбулою саме цей закон визначав, зокрема платників податку обєкти, базу та ставку оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Протиправність визначення податку на додану вартість суд першої інстанції вбачає у відсутності у позивача статусу платника податку на додану вартість. Помилка податкового органу на думку колегії суддів полягає у неврахуванні того, що спірна господарська операція належить відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» до операцій, які не є обєктом оподаткування належать операції по передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права. Позивач в обмін на вклад до статутного капіталу отримав частку в статутному фонді товариства, відповідно до статті 13 Закону України « Про господарські товариства» від 3 грудня 1991 року № 1576-12.

Відсутність обєкту оподаткування в розумінні підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України обумовлює безпідставність визначення податку на додану вартість у сумі 30400 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 15200 грн. Застосування штрафу відповідно до приписів підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181, взагалі є безпідставним, оскільки штраф за даною нормою застосовується у випадку визначення зобовязання контролюючим органом відповідно до підпункту «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України 2181.

Колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу не узгоджуються з обставинами справи, податкові правопорушення покладені в основу визначення податків не доведені, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 21, 99, 100, 157,160, 162, 167, 184, 195, 196, 197, 198,199, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-26693/09/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-26693/09/1270 - залишити без змін.

Повний текст ухвали складений та підписаний 12 жовтня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Р.Ф. Ханова

Судді: Т.П. Бадахова

А.А.Блохін