Ухвала суду № 22414965, 22.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року справа №2а/0570/9078/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/9078/2011 за Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтуванні зазначено, що податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка за результатами якої актом було встановлено порушення п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. На підставі акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення- рішення № 0001771540/0 від 16.05.2011 р. про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 26785,47 грн. за затримку від 40 до 90 календарних днів граничного строку сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 133927,33 грн., № 0001781540/0 від 16.05.2011 р. про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 50% в сумі 108896,30 грн. за затримку від 132 до 223 календарних днів граничного строку сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 217792,30 грн. та № 0001791540/0 від 16.05.2011 р. про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 30814,01 грн. за затримку на 40 календарних днів граничного строку сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 154070,05 грн. Позивач з рішеннями податкового органу не погоджується та зазначає, що платіжними дорученнями № 1048 від 29.12.2010 р. перерахував суму 294824,79 грн. в рахунок платежів за користування надрами для видобування корисних каплин загальнодержавного значення на 4 квартал 2.010 р. по терміну сплати до 19.02.2011 р Проте в порушення чинного законодавства відповідачем вказана сума була спрямована на погашення боргу за попередні податкові періоди. Платіжним дорученням № 1051 від 29.12.2010 р. було перераховано кошти в розмірі 251093,61 грн. в рахунок погашення платежів за 4 квартал 2010 р. по терміну сплати 19.02.2011 р., але відповідачем вказані кошти були направлені на погашення податкового зобов'язання за попередні періоди. Платіжним дорученням № 743 від 17.02.2011 р. підприємством було перераховано 343423,77 грн. за 4 квартал 2010 р. по терміну сплати 19.02.2011 р., проте податковим органом вказані кошти були направлені на погашення податкового зобов'язання попередніх періодів. Позивач зазначає, що податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року позовні вимоги позивача задоволені, а саме визнані протиправними податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2011 р. № 0001771540/0, № 0001781540/0, № 0001791540/0.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову у повному обсязі відмовити. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін за наступними підставами.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстровано 11.03.2003 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32186934 (а.с.16), діє на підставі статуту, має структурні та відокремлені підрозділи, зокрема Відокремлений підрозділ «Шахта «Новодонецька» Державного підприємства «Добропіллявугілля», яке не є юридичною особою (а.с.17).

Судом першої інстанції встановлено, що 22 квітня 2011 року відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно визначених сум податкових зобов'язань зі сплати за користування надрами для видобування корисних копалин, надходжень податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялись до 1 січня 2011 р., але не визначені Податковим кодексом України (колишній збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету) відокремленим підрозділом «Шахта «Новодонецька» Державного підприємства «Добропіллявугілля» за період з 20.05.2010 р. по 22.04.2011 р. (а.с. 8-10).

За результатами перевірки складено акт № 196/15-1/26319466 від 22.04.2011 року, яким встановлені порушення п.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 28. 30 Кодексу України «Про надра», п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних каплин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 р. № 207/472/51/157, ч. 3 п. 13-1 порядку встановлення нормативу збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 р. № 115 в частині порушення термінів сплати до бюджету самостійно визначених податкових зобов'язань зі сплати за користування надрами для видобування корисних каплин усього у загальній сумі 154070,05 грн., у тому числі із затримкою понад 30 днів -154070,05 грн.; зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету всього у розмірі 318421,17 грн., у тому числі із затримкою від 30 до 90 днів -133927,33 грн., із затримкою понад 90 днів -184493,84 грн.

Податковим органом на підставі акту перевірки, прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001771540/0 від 16 травня 2011 р., відповідно до якого за затримку від 40-90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 133927,33 грн. до позивача застосовано штраф в розмірі 20% на суму 26785,47 грн. (а.с. 5); № 0001781540/0 від 16 травня 2011 р. відповідно до якого за затримку від 132-223 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 217792,30 грн. до позивача застосовано штраф в розмірі 50% на суму 108896,15 грн. (а.с. 6); № 0001791540/0 від 16 травня 2011 р., відповідно до якого за затримку на 40 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 154070,50 грн. до позивача застосовано штраф в розмірі 20% на суму 30814,01 грн. (а.с. 7).

Зазначені обставини підтверджуються при апеляційному розгляді матеріалами справи.

Колегією суддів апеляційного суду погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірні дії відповідача в частині зміни призначення платежу вказаного у платіжних документах позивача та нарахування йому штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, з наступних підстав.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закони України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час здійснення сплати зазначених податків і зборів до 1 січня 2011 р.) №2181 зазначене податкове зобов'язання є узгодженим з дня подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг-сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як передбачено діючим законодавством, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№ 2181, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом в апеляційній скарзі, відокремленим підрозділом «Шахта «Ново донецька» Державного підприємства «Добропіллявугілля» було надано до податкового органу розрахунки збору за користування надрами для видобування корисних каплин загальнодержавного значення за 4 квартал 2010 р. та розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за 4 квартал 2010 р.

Відповідно до платіжного доручення № 1048 від 29.12.2010 р. р. позивачем проведено сплату на суму 294824,79 грн. з призначенням платежу за користування надрами за 4 квартал2010 р. по терміну сплати до 19.02.2011 р. (а.с. 13), платіжним дорученням № 1501 від 29.12.2010 р. позивачем проведено сплату на суму 251093,61 грн. з призначенням платежу зі збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2010 р. по терміну сплати до 19.02.2011 р. (а.с. 14), платіжним дорученням № 743 від 17.02.2011 р. позивачем була сплачена сума в розмірі 343423,77 грн із призначенням платежу зі збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2010 р. по строку сплати 18.02.2011 р., відповідно до зазначених платіжних доручень, підприємством у кожному платіжному дорученні визначено призначення платежу.

З огляду на викладене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що сума податкових зобов'язань, яка виникла згідно поданих позивачем розрахунків, була сплачена без порушень строків сплати.

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми податкових зобовязань в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи п.п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги такі посилання відповідача.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №2181, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного вбачається, що відповідно до законодавства України яке діяло до 1 січня 2011 р але не визначені Податковим кодексом України та відповідно до якого здійснювалась сплата зазначених податків і зборів (колишній збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету), право визначати призначення платежу належить виключно платнику.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Стосовно застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то слід враховувати таке.

Із аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. В свою чергу, серед розглядуваних порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобовязань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, законодавством України не передбачено застосування заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до наведеного пункту 7.7 статті 7 Закону, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Отже, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для зміни призначення платежу, зарахування сплачених позивачем сум в погашення попереднього податкового боргу та нарахування штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/9078/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/9078/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва