Ухвала суду № 22414948, 12.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 року справа №2а-3772/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєва І. А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

за участю представника позивача ОСОБА_2 (на підставі довіреності)

представника відповідача - не зявився (належним чином повідомлений про розгляд справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 р. у справі № 2а-3772/11/1270 (головуючий І інстанції Захарова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,- судова колегія,

ВСТАНОВИЛА:

06 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевський карбідний завод» (надалі ТОВ «Алкар») до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, яким позивач просив -визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 №0000242310, якім збільшено податкове зобов'язання TOB «Алкар» з податку на прибуток в сумі 242347,50 грн., в тому числі за основним платежем 193878 грн., за штрафними санкціями 486469,50 грн.; визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 14.04.2011 №000252310, якім збільшено податкове зобов'язання TOB «Алкар» з податку на додану вартість в сумі 127897,50 грн., в тому числі за основним платежем -102318 грн., за штрафними санкціями - 25579,50 грн.

Позивач мотивує тим, що податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а саме: в акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що на порушення вимог п.п.4.1.6. п.4.1 ст. 4, п.п. 1.22., п. 1.22 ст.1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» TOB «Алкар» не включило до складу валового доходу за 3 квартали 2010 суму безповоротної фінансової допомоги в розмірі 288000,00 грн. Податковий орган вважає безповоротною фінансовою допомогою суму заборгованості TOB «Алкар» перед TOB «Ельф», що залишилася нестягнутою після строку позовної давності. Відповідачем зроблено висновок про те, що термін спливу позовної давності кредиторської заборгованості відповідно до норм цивільного права по операціях з TOB «Ельф» припадає на податковий період - 3 квартали 2010 року.

Позивач зазначає, що загальна позовна давність відповідно ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки з моменту коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого цивільного права або інтересу. Поставка товару відбулась у лютому 2006 року, тобто строк позовної давності сплинув у лютому 2009 року. 1 квартал 2009 року не входить до періоду перевірки за результатами якої прийнято спірне податкове повідомлення рішення. Тому, на думку позивача, податковим органом необгрунтовано зроблено висновок про те, що TOB «Алкар» занизив валові доходи за 3 квартали 2010 року в розмірі 288000,0 грн. Позивач не погоджується з висновком податкового органу, що в порушення п. 5.1. ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» TOB «Алкар» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 завищено валові витрати у сумі 210783,34 грн., так як податковим органом визнані безтоварними операції між TOB «Алкар» та TOB «Завод Кратон». Підставою для визнання операцій безтоварними, а правочинів недійсними явилось ненадання податкової звітності за 2009,2010 рік контрагентом - TOB «Завод Кратон», а також відсутність інформації про наявність автомобільного и іншого транспорту, складських приміщень, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності TOB «Завод- Кратон», відсутність товаротранспортних накладних, які підтверджують рух товару від продавця до перевізника та/або до покупця. З висновками акту перевірки позивач не згоден, так як відповідальність за неподання податкової звітності передбачена Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (що діяв на момент існування спірних правововідносин), також платник податку не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства контрагентом.

Позивач вважає податкове повідомлення - рішення від 14.04.2011 №0000242310, яким збільшено грошове зобов'язання TOB «Алкар» з податку на прибуток в сумі 242347,50 грн., в тому числі за основним платежем 193878 грн., за штрафними санкціями 486469,50 грн. прийнято з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню. Податковим органом при перевірці повноти визначення податкового кредиту за період з 02.07.2009 по 30.09.2010 встановлено його завищення всього в сумі 102318,00 грн., саме на таку суму за вказаний період задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинам TOB «Алкар» з TOB «Завод «Кратон». Завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на думку Алчевської ОДПІ виникло, так як операції з придбання товарів (робіт, послуг) від TOB «Завод «Кратон» не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети). Але доказів про те що, операції з TOB «Завод Кратон» мали безтоварний характер, у акті перевірки не наведено. Позивач вважає, що неподання податкової звітності TOB «Завод Кратон» та відсутність товаро - транспортних накладних не може бути підставою для визнання правочину недійсним. При перевірці не враховано документі надані TOB «Алкар», а саме акти прийняття - здачі виконаних робіт, накладні, матеріали інвентаризації, банківські документі, які підтверджують розрахунки з TOB «Завод «Кратон» за надані послуги.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду від 16 червня 2011 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду від 16 червня 2011 року залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої і апеляційної інстанції встановлено,що на підставі наказу від 14.01.2011 №14 та направлення від 28.02.2010 №265/231 згідно із п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевський карбідний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт перевірки № 541/231-30331138 від 31.03.2011 (а.с. 18-72). Перевіркою встановлено порушення TOB «Алкар» пп.4.1.6. п.4.1 ст. 4, п.п. 1.22.1.П.1.22 ст.1, п.4.1. ст.5, п.п.8.1.4. п.8.1 ст.8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 193878 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 102318,0 грн. На підставі акту перевірки Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 14.04.2011 №0000242310, яким збільшено грошове зобов'язання TOB «Алкар» з податку на прибуток в сумі 242347,50 грн., в тому числі за основним платежем 193878 грн., за штрафними санкціями 486469,50 грн. (а.с. 15) та від 14.04.2011 №0000252310, якім збільшено грошове зобов'язання TOB «Алкар» з податку на додану вартість в сумі 127897,50 грн., в тому числі за основним платежем -102318 грн., за штрафними санкціями - 25579,50 грн. (а.с. 16).

ТОВ «Алчевський карбідний завод» укладений договір з ТОВ «Ельф» від 07.12.2006 №7 за умовами якого ТОВ «Алчевський карбідний завод» здійснює оплату виконаних робіт шляхом сплати платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок ТОВ «Ельф». За домовленістю сторін можлива інша форма оплати (а.с. 112-115). Зазначений договір в установленому порядку недійсним не визнаний. Позивач у рахунок оплати товару видав ТОВ «Ельф» простий вексель на загальну суму 287959,73 грн., що підтверджується актом прийому-передачі векселю від 02.04.2007. За змістом акту прийому передачі від 02.04.2007 ТОВ «Алчевський карбідний завод» передав, а ТОВ «Ельф» прийняв простий вексель №643045804117 на суму 287959,73 грн. із строком платежу за предявленням.

12.06.2007 згідно з рішенням Господарського суду Луганської області у справі №42/162Б ТОВ «Ельф» визнано банкрутом. 27.07.2007 ТОВ «Ельф» знято з податкового обліку як платника податку.

Відповідач вважає, що оскільки під час перевірки було встановлено наявність у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ «Ельф»», термін спливу позовної давності кредиторської заборгованості відповідно до ст.257 ЦК України по операціях з ТОВ «Ельф» припадає на податковий період 3 квартал 2010 року, тому така сума заборгованості повинна була бути відображена у складі валових доходів відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як безповоротна фінансова допомога.

За період з 01.07.2009 по 30.09.2010 ТОВ «Алкар» та ТОВ «Завод «Кратон» мали взаємовідносини відповідно до наступних договорів. За договором від 04.03.2009 №0403 продавець ТОВ «Завод «Кратон» зобов'язується продати у власність, а покупець ТОВ «Алкар» прийняти та сплатити трансформатор ТДНГ - 20000/110. Ціна договору встановлена в гривнях і становить 299000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній валюті. Поставка товару здійснюється протягом 5 місяців з моменту підписання. Витрати з доставки бере на себе продавець (а.с. 139). Згідно із додатковою угодою №1 від 18.12.2009 до договору №0403 від 04.03.2009 сторони домовились, що покупець в рахунок погашення заборгованості передає простий вексель на суму 299000,00 грн. (а.с. 140). Актом прийму-передачі від 18.12.2009 підтверджується передача простого векселю серії АА №0298742 в сумі 299000,00 грн. від ТОВ «Алчевський карбідний завод» до ТОВ «Завод «Кратон» (а.с. 105).

01.07.2009 між ТОВ «Алкар» та ТОВ «Завод «Кратон» укладено договір №010709, за умовами якого продавець ТОВ «Завод «Кратон» зобов'язується продати у власність , а покупець ТОВ «Алкар» прийняти та сплатити обладнання на суму з ПДВ 177283,20 грн. Ціна договору визначається в гривнях і становить 177283,20 грн. з урахуванням ПДВ. Постачання товару здійснюється протягом 1 місяця з моменту підписання договору. Витрати з доставки бере на себе продавець (а.с. 119). Додатковою угодою №1 від 03.08.2009 сторони включили до предмет договору додаткове обладнання (а.с. 120). Додатковою угодою №2 від 27.12.2009 до договору №0403 від 04.03.2009 сторони домовились, що покупець в рахунок погашення заборгованості передає простий вексель на суму 525749,52 грн. (а.с. 121). Згідно з актом прийму-передачі від 29.01.2010 ТОВ «Алчевський карбідний завод» передав ТОВ «Завод «Кратон» простий вексель серії АА №0298743 в сумі 958374,16 грн. (а.с. 106-107).

25 грудня 2007 року між ТОВ «Алчевський карбітний завод» та ТОВ «Завод Кратон» укладено договір на технічне обслуговування та ремонт техніки, за умовами якого замовник ТОВ «Алчевський карбідний завод» доручає, а виконавець ТОВ «Алчевський карбідний завод» бере на себе технічне обслуговування та ремонт техніки відповідно до списку, що додається до договору (а.с. 87-88). Згідно із додатковою угодою від 27.12.2009 до договору на технічне обслуговування та ремонт техніки від 25.12.2007 сторони домовились про здійснення погашення суми заборгованості простим веселем на сму 432624,64 грн. (а.с. 89).

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що ТОВ «Алкар» не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від TOB «Завод «Кратон» у перевіряємому періоді, що свідчить про те, що правочини між TOB «Алкар» та TOB «Завод «Кратон» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст.215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На думку податкового органу, позивачем порушено п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат на загальну суму - 210783,34 грн та порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції не погодився з висновками податкової служби з огляду на вимоги наступних законодавчих актів, так відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключено, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Згідно п. 1.22 ст. 1 вказаного Закону під безповоротною фінансовою допомогою слід розуміти, зокрема, суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обовязково віображається у відповідному договорі, який укладається у письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобовязання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобовязання щодо платежу за векселем. З 02.04.2007 (дати передачі векселів) припинилися грошові зобовязання позивача перед ТОВ «Ельф» за договором від 07.12.2006 №7. Переказний вексель може бути виданий із строком платежу на визначену дату, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Таким чином, термін погашення по векселю, виданому позивачем наступає 02.04.2010, та з урахуванням вимог ст. 261 ЦК України, саме з дня предявлення векселя до оплати починається перебіг строку позовної давності.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності порушення у ТОВ «Алчевський карбітний завод» п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

В силу пп.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №334/94 від 22.05.1997 «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону України №334/94 визначено, що до складу валових витрат включається сума будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як встановлено з акту перевірки №541/231-30331138 від 31.03.2011 (а.с. 18-72) ТОВ «Алчевський карбідний завод» до перевірки надано договори, оборотно-сальдові відомості, журнали ордери,відомості по рахункам, первинні документи: видаткові накладні, виписки банку, прибуткові ордери, рахунки-фактури, акти виконаних робіт (послуг), та інші.

Документами: договор №010709 від 01.07.2009 (а.с. 119) та №0403 від 04.03.2009 (а.с. 139), додаткова угода №1, №2 до договору №010709 від 01.07.2009 (а.с. 120-121), додаткова угода №1 до договору №0403 від 04.03.2009 (а.с. 140), податкова накладна (а.с.124, 127, 130, 133, 136), видатковими накладними (а.с.122, 125, 128, 131, 134), акт приймання-передавання векселю (а.с.105-107),згода про залік взаємних вимог (а.с. 108-111), рахунок фактура (а.с. 123, 126, 129, 132, 137, 138), інвентарна картка обліку основних засобів (а.с. 141-143), копії яких додані до матеріалів справи, підтверджено здійснення господарських операцій між ТОВ «Алчевський карбідний завод» та ТОВ «Завод «Кратон» та виконання позивачем своїх зобовязань за цими договорами, що у свою чергу спростовує доводи податкового органу щодо нікчемності вчиненого правочину.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що недоведеність нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «Алчевський карбідний завод» та TOB «Завод «Кратон» належними та допустимими доказами, свідчить про відсутність підстав для збільшення сум грошового зобовязання TOB «Алчевський карбідний завод» з податку на прибуток в сумі 242347,50 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 127897,50 грн. податковими повідомленнями-рішеннями від 14.04.2011 №0000242310/0 та №0000252310/0.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Завдяки великому обсягу судового рішення в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 р. у справі № 2а-3772/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 р. у справі № 2а-3772/11/1270 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 17 вересня 2011 року.

Головуючий суддя Васильєва І.А.

Судді Яманко В.Г.

Казначеєв Е.Г.