Вирок № 22414914, 03.03.2012, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 1-32/12р

2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2012 Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П.

з участю прокурора Підгурської В.В.

та потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, непрацюючого, має на утриманні неповнолітню дочку –Алісу, ІНФОРМАЦІЯ_6, такого що немає судимості, у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -

в с т а н о в и в:

підсудний ОСОБА_2 14 вересня 2011 року, близько 20 години, перебуваючи в подвір’ї господарства, що знаходиться в с. Стави Кагарлицького району Київської області по вул. Ватутіна, 24, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_1, із-за того, що останній нарікав та в подальшому забороняв використовувати його речі, під час сварки та бійки, за допомогою дерев’яної бити принесеної з будинку, яка не являється холодною зброєю, умисно наніс два удари по спині ОСОБА_1, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді переломів 6-7 ребер зліва по лопатковій лінії, що згідно висновку судово-медичної експертизи №77/33 від 16.11.2011 року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілого і призводять до тривалого розладу здоров’я на строк понад 21 день.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і пояснив, що 14.09.2011 року цілий день перебував в господарстві. Близько 19 години 30 хв. він, співмешканка та її мати сіли вечеряти в приміщенні літньої кухні, а ОСОБА_1 з ними вечеряти не сідав, а постійно знаходився на лаві під сараєм, де розмовляв з ОСОБА_3. Так, як ОСОБА_4 хотіла покупали дитину, то попросила його поставити грітися воду в приміщенні плотні сараю, що він і зробив. Кип’ятильник та відро в яких грілася вода належали ОСОБА_1 Про те, що останній буде невдоволений тим, що він взяв відро і кип’ятильник, не знав, так як раніше неодноразово брав вказані речі користуватися. Близько 20 години, почув голос та невдоволення ОСОБА_1 «Хто це воду поставив?». Він вийшов з приміщення літньої кухні на вулицю, та сказав, що він поставив, щоб помити дочку ОСОБА_5, на що ОСОБА_1 почав казати, щоб він ніколи не чіпав його речей, а сам собі купив і користувався, а також, хто дозволив йому заходити в столярню без дозволу. На це він сказав, що для того, щоб нагріти воду дозволу питати не зобов’язаний. На подвір’я вийшла із приміщення літньої кухні ОСОБА_4 та її мати, остання тримала на руках дитину. ОСОБА_1, побачивши в руках ОСОБА_4 рушник, почав питати, куди вона йде, та почувши в відповідь, що вона йде в душ, сказав їй, що якщо вона зайде в душ, то він візьме кувалду та разом з душовою виб’є її звідти. В результаті чого між нею та вітчимом виникла словесна сварка, під час чого вони ображали один одного нецензурними словами, та ОСОБА_1 словесно почав вигонити їх з господарства. На ці слова ОСОБА_4 сильно розізлилася, кинула на землю рушник і мило та зі словами: «Я зараз тобі покажу», почала бігати по подвір’ю, шукаючи палицю, щоб вдарити ОСОБА_1, а він зайшов в будинок, де в коридорі, за пральною машинкою, взяв дерев’яну биту, привезена із м. Львів, як сувенір. Взяв биту на всякий випадок, так як знав, що ОСОБА_1 може кинутися битися, або взяти якийсь предмет, умислу на вбивство вітчима чи спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень в його діях не було. Коли до ОСОБА_1 підбігла ОСОБА_4, та сухим дерев’яним держаком від лопати почала бити його по правій руці та правому плечі. Коли вітчим почав підніматися та намагаючись вдарити співмешканку ногами та руками, підійшов до нього ззаду і нічого не кажучи два рази вдарив його битою по спині в район лівої лопатки, більше ніяких ударів не спричиняв, і умислу на нанесення ударів по голові чи нижній частині тіла не було. Після цього ОСОБА_1 втік від них в столярню та закрився там. Близько 21 години ОСОБА_1 сів в свій автомобіль та поїхав в невідомому напрямку. Повернувся близько 1 години ночі, але в будинок не заходив і ночував в автомобілі. Близько 8 години ранку вітчим поїхав в лікарню і повернувся близько 10 години. Вину у вчиненому ним злочині він визнає в повному обсязі, щиросердечно розкаюється та просить пробачення у потерпілого. Обіцяє, що в подальшому подібного не повториться.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 14 вересня 2011 року близько 20 години він зайшов до столярки, щоб поставити воду для душу, але там вже грілася вода в його відрі та його ж кип’ятильником. Зрозумівши, що воду поставилася ОСОБА_4 зайшов в літню кухню, та сказав в її сторону, щоб вона забирала свою вода, так як він хотів помитися. Після цих слів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 почали на нього кричати та висловлювати невдоволення. Далі, він їм нагадав, що відро і кип’ятильник його, в результаті чого між ними виникла сварка. Під час цього підійшов до приміщення сараю та сів на лаву. ОСОБА_4 вийшла з приміщення літньої кухні і не підходячи до нього продовжила кричати, при цьому кажучи «Я зараз тобі покажу», та пішла за приміщення літньої кухні та коли повернулася, то в руках тримала дерев’яну палицю, якою почала бити його руках, якими він захищався, та коли піднявся, щоб якось втекти звідти, так як побачив, що до нього підійшов ОСОБА_2 тримаючи в руках дерев’яну биту, та нічого не кажучи почав бити нею по лівій частині спини, під час чого він відчув різкий біль в районі лівої лопатки. Не чекаючи спричинення і інших тілесних ушкоджень втік до плотні. Через хвилин 20 вийшов з вказаного місця, сів в свій автомобіль марки ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_1 та поїхали в Кагарлицьку ЦРЛ, де йому було надано медичну допомогу, зроблено ренгензнімки і повідомлено про перелом ребер. На стаціонарному лікуванні в Кагарлицькій ЦРЛ чи інших медичних закладах не перебував, а лікування проводив вдома. Ніяких претензій до підсудного ОСОБА_2 він не має.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичного обставин справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового розгляду та обмежився лише дослідженням характеризуючих даних на підсудного.

Винність підсудного ОСОБА_2 доведена в судовому засіданні сукупністю доказів, в тому числі і показами потерпілого ОСОБА_1 та самого підсудного ОСОБА_2, який всесторонньо, повно та детально розповів про всі обставини вчиненого ним злочину.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом‘якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд відносить –щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності; обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 суд не вбачає.

Особа підсудного ОСОБА_2 з місця проживання характеризується з позитивної сторони.

Беручи до уваги кількох обставин, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, а також думку потерпілого ОСОБА_6, який не має претензій до підсудного, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі, оскільки застосувати до нього покарання у вигляді виправних робіт неможливо, так як підсудний ОСОБА_2 не працює. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом установленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов‘язки, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе і без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі (а.с. 49), –дерев’яна бита, що знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області 766 грн. 26 коп. за проведення по справі експертизи холодної зброї.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на три роки.

На підставі ст..75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому однорічний іспитовий строк.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов‘язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально –виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи і навчання та періодично з‘являтися для реєстрації в органи кримінально –виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд відмінити після вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області р/р 31250272210700 в УДК у Київській області, МФО 821018, код ЗКПО 25574713 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 26 коп. за проведення по справі експертизи холодної зброї.

Речові докази по справі (а.с. 49), –дерев’яна бита, що знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_7