Рішення № 22409585, 04.04.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-5056/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"04" квітня 2012 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі Гоноболіній О.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором станом на 24.11.2011 року в розмірі 202102,69 грн. та понесені судові витрати. В обґрунтування позову зазначав, що 28.03.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк», перейменований в ПАТ «Ерсте Банк», та ОСОБА_3 була укладена Генеральна кредитна угода №010/6943/1007/00001, в рамках якої був укладений кредитний договір №014/6943/12424 від 28.03.2008 року, згідно якого позивачем було надано відповідачу кредит у сумі 280275,00 грн. строком користування до 27.03.2018 року зі сплатою 14,0% річних для рефінансування заборгованості у ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк». Умовами кредитного договору передбачено щомісячне часткове погашення кредиту та щомісячна сплата відсотків за користування кредитними коштами. В порушення умов договору відповідач свої зобовязання по поверненню кредиту та інших платежів не виконує і станом на 24.11.2011 року має заборгованість по кредитному договору з урахуванням пені в сумі 202102,69 грн. Статями 611,615 ЦК України, п.6.5 договору встановлено право банку достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав повністю, виклав обставини, зазначені в ньому, просив задовольнити. На письмові заперечення проти позову пояснив, що пеня нарахована відповідно до п.11.4 кредитного договору, яким збільшено позовну давність за домовленістю сторін, а саме: встановлено загальний строк давності тривалістю у три роки згідно ст.ст. 257, 259 ЦК України. Генеральна кредитна угода між ВАТ «Ерсте Банк»та ОСОБА_3 була укладена з ним як з фізичною особою та передбачала в її рамках надання декількох кредитів. В п.3.1 цієї угоди позичальник гарантував, що він є фізичною особою підприємцем і спроможний виконати кредитну угоду. А тому посилання представника відповідача на непідсудність цієї справи Бердянському міськрайонному суду та застосування позовної давності до вимог щодо стягнення пені є неспроможними.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позов не визнав, зачитав заперечення на позовну заяву, просив відмовити в позові. В запереченнях послався на те, що у Банку немає підстав для розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вручення вимоги і стягнення всієї суми заборгованості. Це можливо лише за згодою сторін або в судовому порядку. Кредитні кошти надані строком до 27.03.2018 року, тому і зобовязання за кредитним договором в повинні бути виконані саме в цей строк. Нарахування позивачем відсотків після сплину 30 днів з дня отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту є безпідставним, оскільки з цього моменту договір є розірваним. Стосовно пені, то позивач просить стягнути її за період з 17.08.2009 року, проте п.1 ч.2 ст.258 ЦК України передбачений спеціальний термін позовної давності в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені). Позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності, вони заявляють про застосування позовної давності в частині стягнення пені. Крім цього, вважає, що Генеральна кредитна угода була підписана відповідачем як фізичною особою-підприємцем, а сам кредитний договір з ОСОБА_3 як фізичною особою, тому всі розбіжності повинні вирішуватися в постійно діючому третейському суду при асоціації українських банків або у господарському суді, а отже позивач порушив порядок розгляду спору, подавши позов до місцевого суду. Просив в позові відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що 28.03.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк», перейменованого в ПАТ «Ерсте Банк», та ОСОБА_3 була укладена Генеральна кредитна угода №010/6943/1007/00001, в рамках якої був укладений кредитний договір №014/6943/12424 від 28.03.2008 року, згідно якого позивачем було надано відповідачу кредит у сумі 280275,00 грн. для рефінансування заборгованості у ЗОФ «АКБ «Укрсоцбанк»строком користування до 27.03.2018 року зі сплатою 14,0% річних, що підтверджується копіями Генеральної кредитної угоди №010/6943/1007/00001 від 28.03.2008р., Кредитного договору з фізичною особою №014/6943/12424 від 28.03.2008 року, копією платіжного доручення №1 від 28.03.2008 року про надання кредиту.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова у станова (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як вбачається з п.5.2 кредитного договору, відповідач повинен щомісячно, до 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з Графіком платежів, здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора часткове погашення отриманого кредиту та сплати відсотків, однак відповідач платежі за кредитом здійснював нерегулярно і станом на 24.11.2011 року має заборгованість по кредитному договору в сумі 202102,69 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту 171304,27 грн., з якої прострочена становить 4671,26 грн., заборгованість по відсоткам 4099,24 грн. (прострочена по відсоткам 4083,11 грн.) та пені в розмірі 26699,18 грн., що підтверджується розрахунком, наданим банком.

Відповідно до п 6.5 Кредитного договору, Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення в повному обсязі кредиту, сплати відсотків та інших штрафних санкцій у разі порушення позичальником зобовязань, передбачених цим договором.

Заперечення представника позивача стосовно того, що банк не має право розривати договір в односторонньому порядку, стягуючи всю суму заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки таких вимог позивачем не заявлено. Право банку достроково стягувати всю суму наданого кредиту, включаючи нараховані відсотки та штрафні санкції передбачено як ЦК України, так і положеннями укладеного кредитного договору.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк»про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, відсоткам та пені обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо безпідставності нарахування відсотків після направлення Банком відповідачу вимог щодо погашення заборгованості по кредитним договором, оскільки дана позиція суперечить як вимогам ЦК України, так і положенням самого кредитного договору, який не містить таких застережень.

Щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої на прострочену основну заборгованість та відсотки, то вона розрахована в межах позовної давності, встановленої сторонами в п.11.4 кредитного договору тривалістю у три роки, що не суперечить вимогам ст.ст.257, 259 ЦК України, які передбачають збільшення позовної давності за домовленістю сторін, тому у суду немає підстав для її зменшення і розрахунку в межах одного року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити повністю як обґрунтований та доведений належними і допустимими доказами.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10,11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст ст.599, 526,525, 612, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»(м.Київ, вул.. Польова, буд.24 Літ.-Д, код ЄДРПОУ 34001693) заборгованість за кредитним договором №014/6943/2/12424 від 28.03.2008 року станом на 24 листопада 2011 року в сумі 202 102 (двісті дві тисячі сто дві) гривні 69 копійок, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 171304,27 грн., заборгованості за відсотками в сумі 4099,24 грн., пені в сумі 26699,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»(м.Київ, вул. Польова, буд.24 Літ.-Д, код ЄДРПОУ 34001693) судовий збір в сумі 2021 грн. 03 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:З. П. Пустовіт