Ухвала суду № 22407845, 16.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2011 року справа №2а/0570/12004/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Жаботинської С.В.

суддів Нікуліна О.А. , Радіонової О.О.

при секретарі судового засідання Крутась Я. С., за участю предсавника позивача Потоцької С.С., представників відповідача Бурцевої Н.А., Поплавського Д.П., Чирікіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/12004/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Торговий Дім "Азовзагальмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинними податкового повідомлення рішення від 05.07.2011 року № 0000751322/27048/10/15-16-23/5, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року у сумі 25 255 480,00 грн. та податкового повідомлення рішення від 05.07.2011 року № 0000761322/27049/10/15-16-23/5, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у сумі 3 249 955,00 грн.

В обґрунтування неправомірності оскаржуваних повідомлень рішень позивач зазначив про невідповідність висновків податкового органу фактичним обставинам, що мали місце та допущення порушень податковою інспекцією при проведенні перевірки, за наслідками проведення якої відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/12004/2011 позовні вимоги задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення рішення від 05.07.2011 року № 0000761322/27049/10/15-16-23/5, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у сумі 3 249 955,00 грн. та штрафна санкція 1 грн.

Визнано нечинним податкове повідомлення рішення від 05.07.2011 року № 0000751322/27048/10/15-16-23/5, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року у сумі 25 255 480,00 грн.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, вказує, що абзацом «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що суму бюджетного відшкодування звітного податкового періоду обмежено сумою сплаченого платником податку відємного значення попереднього періоду. Податковою інспекцією через відсутність в досліджених платіжних дорученнях періоду придбання продукції, яка сплачувалася, здійснено висновок про неможливість встановлення сплати зазначеними документами відємного значення податку певного податкового періоду, просить скасувати постанову суду першої інстанції у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

20 квітня 2011 року позивач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - березень 2011 року. Рядком 23.1 наданої декларації позивач визначив суму бюджетного відшкодування у розмірі 25 255 480,00 грн. Згідно додатку № 2 до декларації за березень 2011 року сума відємного значення податку складається з відємного значення податку лютого 2010 року в сумі 25 255 480,00 грн.

Підставою для зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість податковий орган визначив, що під час проведення перевірки ним не досліджено оригіналів імпортних вантажних митних декларацій позивача, тому зроблено висновок про непідтвердження цих господарських операцій необхідними документами, зокрема, оригіналами вантажних митних декларацій.

Підставою для відмови в наданні бюджетного відшкодування податковий орган визначив, що згідно наданих ПРАТ “ТД “Азовзагальмаш” платіжних доручень неможливо встановити факт сплати суми відємного значення податку, сформованого у лютому 2011 року в сумі 25 255 480,00 грн., що свідчить про допущення позивачем порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Спірними питаннями цієї справи є підтвердження визначеної позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в декларації за звітний податковий період березень 2011 року платіжними дорученням про сплату податку та підтвердження здійснення імпортних операцій належним чином оформленими вантажними митними деклараціями та дотримання позивачем встановленого порядку заявлення бюджетного відшкодування.

Згідно наявної в матеріалах справи податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, відємне значення податку звітного податкового періоду складає 39249719,00 грн. (рядок 21). Рядком 21.1 податкової декларації визначено значення рядку 20.2. декларації попереднього звітного періоду в сумі 28155873,00 грн. Залишок відємного значення податку попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті в звітному податковому періоді (рядок 22) складає 39249719,00грн. Рядком 23.1. позивач визначив суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування на рахунок платника в банку в сумі 25255480,00 грн.

Згідно додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, суму залишку відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 22 декларації) сформовано у лютому 2011 року в сумі 25255480,00 грн.

Щодо відображеного відємного значення податку у звітному податковому періоді - лютому 2011 року, суд зазначає наступне.

Зведені дані податкового обліку з податку на додану вартість відображуються в податковій декларації з податку на додану вартість, порядок заповнення та подання якої затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року (надалі за текстом порядок № 41), який діє з 4 березня 2011 року. До цієї дати діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (далі наказ № 166).

Згідно вимог Порядку № 166, який діяв до 4 березня 2011 року, відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту звітного податкового періоду визначається в рядку 18 декларації звітного податкового періоду.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період - лютий 2011 року, відємне значення податку дорівнює 28155873,00 грн. При цьому, згідно рядку 17 декларації сума податкового кредиту звітного податкового періоду дорівнює 29526322,00 грн., сума податкових зобовязань (рядок 9 декларації) 1370449,00 грн.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пункт 200.3 статті 200 Кодексу визначає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до реєстру отриманих податкових накладних сума податкового кредиту, сформованого позивачем у лютому 2011 року дорівнює 29526322,00 грн. Актом документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у лютому 2011 року № 315/15-16-23/5-25328954 від 20 травня 2011 року відповідачем підтверджено суми ПДВ, сплаченого митним органам у розмірі 3249955,00 грн. з визначенням у додатку 8.4 до акту перевірки усіх вантажних митних декларацій по імпорту продукції, які під час проведення перевірки позивача по декларації за березень 2011 року не були прийняті до уваги податковим органом та зазначені як не надані до перевірки оригінали вказаних декларацій. Дані, зазначені в акті перевірки, спростовують висновок податкового органу щодо відсутності оригіналів вантажних митних декларацій по імпорту продукції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно прийнято податкове повідомлення рішення від 05.07.2011 року № 0000761322/27049/10/15-16-23/5, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у сумі 3 249 955,00 грн., оскільки наявність оригіналів вантажних митних декларацій по імпорту продукції встановлена податковим органом під час проведення попередньої перевірки та під час розгляду справи судом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

На виконання пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України прийняте позивачем рішення про отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в банку було відображено позивачем в рядку 23.1 декларації за березень 2011 року. Крім цього, до декларації за березень 2011 року позивачем доданий розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких належна до бюджетного відшкодування сума складає 25255480,00 грн.

Згідно пункту 200.7. статті 200 Податкового кодексу України суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування у звітному податковому періоді обмежено частиною сплаченого від'ємного значення податку отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На підтвердження дотримання зазначеного обмеження позивач надав суду оригінали для огляду та копії до матеріалів справи платіжних доручень, на підставі яких у лютому 2011 року позивачем здійснювалась попередня оплата товарів на підставі умов договору № 58ТД/3РСБ-02018 від 27 травня 2010 року та № 30ТД/3РСБ від 21 лютого 2011 року, укладених із Відкритим акціонерним товариством “Азовзагальмаш”. Згідно зазначених доручень у лютому 2011 року позивач перерахував на користь ВАТ “Азовзагальмаш” кошти в сумі 127 713 250,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 21 285 541,67 грн. За фактом відбуття першої з події - перерахування коштів, позивач на підставі отриманих від Відкритого акціонерного товариства “Азовзагальмаш” податкових накладних, які долучені судом до матеріалів справи, включив до складу податкового кредиту лютого 2011 року податок на додану вартість у розмірі 21 285 541,67 грн. Включення податку на додану вартість на підставі наведених податкових накладних підтверджено даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011 року. Часткове отримання позивачем товарів в подальшому, після відображення в податковому обліку здійсненої їх попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного обліку актами прийому передачі вагонів до договору № 30ТД/3РСБ від 21 лютого 2011 року. Таким чином, згідно наявних в матеріалах справи документів позивач при здійсненні попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей, що мали постачатися на умовах договору № 58ТД/3РСБ-02018 від 27 травня 2010 року та № 30ТД/3РСБ від 21 лютого 2011 року, укладених із Відкритим акціонерним товариством "Торговий Дім “Азовзагальмаш” сплатив відємне значення податку, сформованого у лютому 2011 року в сумі 21 285 541,67 грн.

На підтвердження дотримання зазначеного обмеження позивач також надав суду оригінали для огляду та копії до матеріалів справи платіжних доручень, на підставі яких у лютому 2011 року позивачем здійснювалась попередня оплата товарів на підставі умов договору № 53ТД від 12 травня 2010 року, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий флот Донбасу”. Згідно зазначених доручень у лютому 2011 року позивач перерахував на користь ТОВ “Торговий флот Донбасу” кошти в сумі 4 319 896,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 719 982,66 грн. За фактом відбуття першої з події - перерахування коштів, позивач на підставі отриманих від ТОВ “Торговий флот Донбасу” податкових накладних, які долучені судом до матеріалів справи, включив до складу податкового кредиту лютого 2011 року податок на додану вартість у розмірі 719 982,66 грн. Включення податку на додану вартість на підставі наведених податкових накладних підтверджено даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011 року. Отримання позивачем товарів в подальшому, після відображення в податковому обліку здійсненої їх попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного обліку видатковими накладними та актами прийому передачі вагонів цистерн. Таким чином, згідно наявних в матеріалах справи документів позивач при здійсненні попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей, що мали постачатися на умовах договору № 53ТД від 12 травня 2010 року, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий флот Донбасу” сплатив відємне значення податку, сформованого у лютому 2011 року в сумі 719 982,66 грн.

На підтвердження дотримання зазначеного обмеження позивач також надав суду оригінали для огляду та копії до матеріалів справи платіжних доручень, на підставі яких у лютому 2011 року позивачем здійснювалась попередня оплата східній митниці за митне оформлення товару, який позивач отримує згідно договору з відкритим акціонерним товариством “Рославльський вагоноремонтний завод” від 11 січня 2011 року № 5-ОМ-ЮР. Згідно зазначених доручень у лютому 2011 року позивач перерахував східній митниці 6 118 000,00 грн. Відповідно до вантажних митних декларацій за лютий, позивачем сплачений податок на додану вартість у розмірі 3 219 955,28 грн. Отримання позивачем товарів в подальшому, після відображення в податковому обліку здійсненої їх попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного обліку вантажними митними деклараціями про отримання колесних пар. Таким чином, позивач сплатив відємне значення податку, сформованого у лютому 2011 року в сумі 3 219 955,28 грн.

До бюджетного відшкодування у березні 2011 року позивачем заявлено 25 255 480,00 грн., що відповідає суми ПДВ, яка була фактично сплачена позивачем у лютому 2011 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено відсутність порушень позивачем приписів пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині встановлення обмеження суми бюджетного відшкодування розміром сплаченого відємного значення податку попереднього звітного періоду при заявленні до бюджетного відшкодування у березні 2011 року податку на додану вартість в сумі 25 255 480,00 грн.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем до відшкодування у березні 2011 року відємного значення податку, що виникло у лютому 2011 року в сумі 25 255 480,00грн., що свідчить про неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення від 05.07.2011 року № 0000751322/27048/10/15-16-23/5, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року у сумі 25 255 480,00 грн.

Колегія судді зазначає, що правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух грошових коштів на поточному рахунку платника податків. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/12004/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Торговий Дім "Азовзагальмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 вересня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 19 вересня 2011 року.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

О.О. Радіонова