Ухвала суду № 22407635, 16.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2011 року справа №2а/0570/11015/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Юрко І.В. , Міронової Г.М.

при секретарі судового засідання Костроміної Г.С.,

за участю представників позивача Зубкова В.В., Лічман В.Г.,

представника відповідача Чайкіної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполь на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року по справі №2а/0570/11015/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Інвест» до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполь про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення №0000352301 від 14.06.2011 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Інвест» звернулося до суду з позовом до ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення №0000352301 від 14.06.2011 року. Позов мотивував тим, що відніс до складу податкового кредиту за лютий 2011 року ПДВ по придбанню товарно-матеріальних цінностей у ПП «ЛФ «Чиж-2010» в сумі 59832,24 грн. та за березень 2011 року ПДВ по придбанню товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» у сумі 421283,47 грн. 21.06.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення, яким встановлено порушення пп. «а» п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 481115,00 грн. Позивач не згоден з висновком ДПІ та вважає податкове повідомлення - рішення прийнятим безпідставно, без урахування первинних документів, наданих для підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року позов товариства до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000352301 від 14.06.2011 року задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполь №0000352301 від 02.08.2011 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалите нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, суд не врахував, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, тому угоди, які укладені з ТОВ «ДИЗСЕРВІС-ЛУГАНСЬК» та ПП «ЛФ «Чиж-2010» є нікчемними. Суд не врахував, що при здійсненні поставок нафтопродуктів було порушено вимоги Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України №281/171/578/155. Суд першої інстанції зазначив, що якість дизельного палива контрагентів підтверджується сертифікатами відповідності заводів виробників та паспортами якості, але з зазначених документів неможливо встановити, які саме види дизельного палива поставлялись, наявність цих документів не підтверджує факт здійснення поставки дизельного палива позивачу.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь cудді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вважає, що постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Інвест» зареєстровано в якості юридичної особи (свідоцтво серії А00 № 493359) виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 20.07.2010 року та є платником податку на додану вартість.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енерго-Інвест» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» та ПП «Чиж-2010» за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011року.

Актом перевірки від 07.06.2011 року № 181/23-1/22030549 встановлені порушення пп. пп. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 481115,71 грн., а саме лютий 2011 року -59832,24 грн., березень 2011 року - 421283,47 грн.

Позивачем на адресу ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя було спрямовано заперечення проти висновків акту.

Податковим органом винесене податкове повідомлення - рішення форми «р» № 0000352301 від 14.06.2011 року, яким позивачу згідно п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки від 07.06.2011 року № 181/23-1/22030549 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 481115,00 грн.

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до статутних документів займається посередницькою, роздрібною та оптовою торгівлею нафтопродуктами та знаходився у правових відносинах з ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» та ПП «ЛФ «Чиж-2010» на підставі наступних укладених договорів.

07.02.2011 року за № 3 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого, постачальник - ПП «ЛФ «Чиж-2010» зобов'язується поставити у власність покупця -ТОВ «Енерго-Інвест» дизельне паливо, в якості, асортименті, строки, за ціною та із якісними характеристиками, що узгоджені сторонами вказаним договором.

ПП «ЛФ «Чиж-2010» виставлено позивачу рахунок № 31 від 07.02.2011 року, видано накладну №31 от 07.02.2011 року, податкову накладну №31 от 07.02.2011 року на суму 358993,44 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 59832,24 грн.

Перевезення товару здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних від 07.02.2011 року за №№ 1, 2, які відповідають Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України №281/171/578/155.

Перевезення товарів включалось до відомостей надходження товару та карток витрат товару, що велись позивачем.

Позивачем, в підтвердження виконання умов договору перераховано грошові кошти на розрахункові рахунки ПП «ЛФ «Чиж-2010», що підтверджується платіжними дорученнями № 101 від 21.02.2011 року на суму 79993,44 грн., № 102 від 11.02.2011 року на суму 79000,00 грн., № 107 від 23.02.2011 року на суму 67000,00 грн., .№ 17 від 28.02.2011 року на суму 78000,00 грн., № 119 від 28.02.2011 року на суму 55000,00 грн.

04.01.2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Дизсервіс-Луганськ» (постачальник) укладено договір купівлі продажу за № 040111 від 04.01.2011 року з позивачем (покупець), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця нафтопродукти у кількості, асортименті, в строки, за ціною та із якісними характеристиками, узгодженими сторонами даними договором.

На виконання умов зазначеного договору, позивачу видані рахунки №61 від 09.03.2011 року, № 62 від 09.03.2011 року, № 63 від 09.03.2011 року, № 64 від 09.03.2011 року, № 171 від 18.03.2011 року, № 197 від 25.03.2011 року, № 201 від 30.03.2011 року, накладні № 61 від 09.03.2011 року, № 62 від 09.03.2011 року, № 63 від 09.03.2011 року, № 64 :від 09.03.2011 року, № 171 від 18.03.2011 року, № 197 від 25.03.2011 року, № 201 від 30.03.2011 року, податкові накладні № 61 від 09.03.2011 року на суму 362070,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 60345,00 грн., № 62 від 09.03.2011 року на суму 351540,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 58590,00 грн., № 63 від 09.03.2011 року на суму 345695,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 57615,83 грн., № 64 від 09.03.2011 року на суму 469298,60 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 78216,43 грн., № 171 від 18.03.2011 року на суму 357597,20 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 59599,53 грн., № 197 від 25.03.2011 року на суму 501500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 83583,33 грн., № 201 від 30.03.2011 року на суму 140000,00 грн. х урахуванням ПДВ у розмірі 23333,33 грн.

Перевезення товару здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних за № 90301 від 09.03.2011 року, № 90302 від 09.03.2011 року, № 90303 від 09.03.2011 року, № 90304 від 09.03.2011 року, № 90305 від 09.03.2011 року, № 180301 від 18.03.2011 року, № 250301 від 25.03.2011 року, № 250302 від 25.03.2011 року, № 300301 від 30.03.2011 року, які складені відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України №281/171/578/155.

Перевезення товару включалось до відомостей надходження товару та карток витрат товару, що велись позивачем.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем перераховані грошові кошти на розрахункові рахунки ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» платіжними дорученнями № 145 від 10.03.2011 року на суму 79070,00 грн., № 146 від 10.03.2011 року на суму 79540,00 грн., № 152 від 11.03.2011 року на суму 47000,00 грн., № 153 від 11.03.2011 року на суму 43000,00 грн., № 154 від 14.03.2011 року на суму 79000,00 грн., № 155 від 14.03.2011 року на суму 78000,00 грн., № 156 від 14.03.2011 року на суму 59695,00 грн., № 157 від 14.03.2011 року на суму 42298,60 грн., № 159 від 15.03.2011 року на суму 76000,00 грн., № 161 від 15.03.2011 року на суму 79000,00 грн., № 162 від 15.03.2011 року на суму 75000,00 грн., № 175 від 16.03.2011 року на суму 78000,00 грн., № 176 від 16.03.2011 року на суму 74000,00 грн., № 177 від 16.03.2011 року на суму 79000,00 грн., № 189 від 17.03.2011 року на суму 72000,00 грн., № 190 від 17.03.2011 року на суму 78000,00 грн., № 200 від 22.03.2011 року на суму 70000,00 грн., № 201 від 22.03.2011 року на суму 65000,00 грн., № 202 від 23.03.2011 року на суму 70000,00 грн., № 203 від 23.03.2011 року на суму 57597, 20 грн., № 208 від 24.03.2011 року на суму 65000,00 грн., № 209 від 24.03.2011 року на суму 70000,00 грн., № 213 від 28.03.2011 року на суму 70000,00 грн., № 214 від 28.03.2011 року на суму 74000,00 грн., № 217 від 29.03.2011 року на суму 70000,00 грн., № 218 від 29.03.2011 року на суму 79000,00 грн., № 219 від 30.03.2011 року на суму 77000,00 грн., № 220 від 30.03.2011 року на суму 71500,00 грн., № 229 від 04.04.2011 року на суму 71000,00 грн., № 227 від И.04.2011 року на суму 79000,00 грн., № 230 від 05.04.2011 року на суму 60902,80 грн., № 241 від 08.04.2011 року на суму 75000,00 грн., № 242 від 08.04.2011 року на суму 79097,20 рн., № 244 від 08.04.2011 року на суму 72000,00 грн., № 247 від 08.04.2011 року на суму І8000.00 грн., № 245 від 08.04.2011 року на суму 65000,00 грн.

Якість поставленого дизельного пального постачальниками ПП «ЛФ «Чиж-2010» та ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» підтверджується сертифікатами відповідності заводів виробників а паспортами якості, крім того позивачем вівся журнал реєстрації проведених вимірювань іафтопродуктів в резервуарах форми № 7-Н, яким реєструвалось прийняття та відпуск іизельного пального, що поставлявся позивачу від ПП «ЛФ «Чиж-2010» та ТОВ «Дизсервіс-Луганськ».

На умовах договору оренди № 3 від 01.01.2011 року, укладеного з ТОВ «Сервісінвест», позивач з правом суборенди користувався автозаправною станцією з ємкостями під зберігання ГСМ у кількості 6 штук.

На підставі вищезазначених документів, позивачем віднесено до складу податкового кредиту по рядку 10.1 декларації з ПДВ за лютий 2011 року ПДВ по придбанню ПП «ЛФ «Чиж-2010» товарно-матеріальних цінностей в сумі 59832,24 грн. та декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року ПДВ по придбанню у ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» товарно-матеріальних цінностей у сумі 421283,47 грн.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки листами від 30.05.2011 року № 5795/10/23-1 та № 5796/10/23-1 відповідач просив у позивача надати інформацію та документальне підтвердження фінансово-господарської діяльності підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та ПП «ЛФ «Чиж-2010» за період 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

Лист-запит був отриманий 07.06.2011 року (в день складання акту перевірки), проте ТОВ «Енерго-Івест» надало первинні документи 08.06.2011 року, що підтверджується підписом на супровідному листі уповноваженої особи податкового органу.

Підпунктом 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Частиною 2 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В акті перевірки відповідач посилається на той факт, що від ТОВ «Енерго-Івест» не отримано документів, які були зазначені у запиті про їх надання.

Однак податкове повідомлення-рішення № 0000352301 було прийняте 14.06.2011 року на підставі зазначеного акту перевірки та на час його прийняття відповідачем вже були отримані первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій позивача з ПП «ЛФ «Чиж-2010» та з ТОВ «Дизсервіс-Луганськ».

З огляду на викладене судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно не прийняті до уваги первинні документи, які підтверджують реальний характер взаємовідносин позивача з ПП «ЛФ «Чиж-2010» та ТОВ «Дизсервіс-Луганськ», надані позивачем до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

-придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; -придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

-отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; -придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу, визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Надані позивачем первинні документи по господарським ввзаємовідносинам з контрагентами підтверджують реальність поставки дизельного пального від ПП «ЛФ «Чиж»-2010» та ТОВ «Дизсерівс-Луганськ» та спростовують висновки ДПІ щодо незаконного віднесення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за лютий 2011 року по придбанню у ПП «ЛФ «Чиж-2010» ТМЦ в сумі 59832,24 грн. та декларації з ПДВ за березень 2011 року по придбанню у ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» ТМЦ в сумі 421283,47 грн.

Підпунктом 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична адреса щорічно, починаючи з наступної дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну адресу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що незнаходження контрагентів за юридичною адресою не є підставою для встановлення відсутності факту реальності господарської операції, при наявності первинних документів: договорів, податкових та видаткових накладних, платіжних доручень про сплату товару, товарно-транспортних накладних, відомостей надходження товарів та карток витрат товару тощо.

При цьому постачальники позивача ПП «ЛФ «Чиж-2010» та ТОВ «Дизсервіс- Луганськ» зареєстровані у встановленому законом порядку, про що свідчать витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Реєстрація контрагентів позивач у встановленому законом порядку не скасована, не визнана недійсною. Також на час вчинення господарських операцій з позивачем вказані постачальники перебували на податковому обліку як платники податку на додану вартість та мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане податковою інспекцією.

Крім цього, операції щодо постачання дизельного пального ПП «ЛФ «Чиж-2010» та ТОВ «Дизсервіс-Луганськ», сплата податку на додану вартість в бюджет підтверджується деклараціями цих підприємств по ПДВ за лютий-березень 2011 року, актами зустрічних перевірок ПП «ЛФ «Чиж-2010» та ТОВ «Дизсервіс-Луганськ», проведених Ленінським МДПІ м. Луганська.

Частинами 1,2 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що нікчемність укладених правочинів, спростовуються доказами подальшого використання товарів, придбаного у контрагентів позивачем: реалізацією дизельного пального ТОВ «Тофіс», ПП «Празовавто 1», ПП «Н-Транс», ТОВ «Приазовськє АТП-875002», ЗАТ «Азовелектросталь», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Магма», ТОВ «Техпромавтотранс», ТОВ МП «Азовмашпром», КП «Маріупольське управління водопроводно-каналізаційного господарства», ПП «Степь», ПП «Логос-Трейд», КО «Марекс», ТОВ УСМ «Юго-Азовстрой», ПП «Стройтехно», КП «Маріупольське ВУ ВКГ», ТОВ «Азовпромснаб»,що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме податковими накладними, накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунками. На підставі зазначеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем надано достатній обєм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання сторонами правочинів, що свідчить на спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує звязок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю. Оскільки відповідач не довів правомірності свого рішення, суд першої інстанції з огляду на вимоги ч.2 ст.71 КАС України зробив правильний висновок про безпідставність висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового Кодексу України, які спростовуються фактичними обставинами справи, у зв`язку з чим, обґрунтовано визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 №0000352301. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполь на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року по справі №2а/0570/11015/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року по справі №2а/0570/11015/2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарження безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена і підписана колегією cуддів 21 вересня 2011 року.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді Г.М.Міронова

І.В.Юрко