Постанова № 22407571, 02.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2011 року справа №2а/0570/6136/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С. В.

суддів Білак С. В. , Гаврищук Т.Г.

при секретарі Костроміній Г.С.,

за участю: представника позивача Толмачової А.М.,

представника відповідача -Полянського С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 р. у справі № 2а/0570/6136/2011 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекислотний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекислотний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені. Просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8030,91 грн. за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 р. в задоволенні позову відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач по справі та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуглекислотний завод" не виконало свої зобов»язання щодо забезпечення працевлаштування інвалідів та не виконало річний норматив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно акту № 29 від 24.01.2011 р. проведення перевірки щодо дотримання вимог ст.ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» за 2008 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ „Вуглекислотний завод” становить 8 осіб; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 1 особа. Разом з тим, у 2008 році фактично на підприємстві не працював жоден інвалід, чим були порушені вимоги зазначеної норми законодавства.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. При цьому, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

У відповідності до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70, передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

До теперішнього часу відповідачем не виконано вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 та не сплачено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році. Заборгованість, станом на 11 квітня 2011 року, з урахуванням пені, складає 8030,91 грн.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач звіти про наявність вакансій до центру зайнятості надавав не регулярно та не в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про недотримання позивачем при застосуванні санкцій строків, встановлених ст.250 Господарського кодексу України з наступних підстав.

За змістом ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується підприємствами до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбувалося порушення нормативу встановленого ч. 1 ст. 19 цього закону.

Саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. При цьому на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду встановлений ст.. 99 КАС України.

Частина 4 ст. 20 вищезазначеного Закону, за змістом якої до правовідносин із стягненням адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України, не має правового значення для вирішення цього строку, оскільки в ст.250 ГУ України визначено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а не їх стягнення.

Отже, позивач, звернувшись у квітні 2011 року до суду з позовом про стягнення санкцій за незайняті інвалідами, у 2008 році робочі місця, не порушив строк звернення, встановлений ст. 99 КАС України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 р. у справі № 2а/0570/6136/2011 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекислотний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормтиву робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 р. у справі № 2а/0570/6136/2011 скасувати.

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекислотний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормтиву робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекислотний завод", на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 6531(шість тисяч пятсот тридцять одна) гривні 25 коп. та пеню в сумі 1499 (одна тисяча чотириста девяносто девять) гривень 66 коп., разом стягнути 8030 (вісім тисяч тридцять) гривень 91 коп. на р/р 31216230700001 в ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, код платежу 50070000.

Постанова постановлена в нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини 02 вересня 2011 року, повний текст виготовлений 07 вересня 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання постанови у повному обсязі.

Головуючий: Білак С.В.

Судді: Сухарьок М.Г..

Гаврищук Т.Г.