Постанова № 22407388, 26.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2011 року справа №2а-3747/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С. В.

суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.

при секретарі Костроміній Г.С.

з участю представника позивача Мучінської О.В.

представників відповідача Будзинського А.В., Дубенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Континент» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 р. у справі № 2а-3747/11/1270 за позовом малого приватного підприємства «Континент» до Стахановської об»єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач мале приватне підприємство «Континент» звернувся до суду з адміністративним позовом до Стахановської об»єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000322301/0 від 04.05.2011р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011р. в задоволенні позову було відмовлено за необгрунтованістю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Договори між ТОВ «ТК «Парітет» та МПП «Континент» містять погоджені умови, які є обовязковими, визначені відповідно до актів цивільного законодавства, що цілком відповідає приписам ст. 628 ЦК України. Загальні положення про купівлю-продаж щодо забезпечення передавання та одержання товару цілком виконано, що підтверджується платіжними дорученнями, якими на виконання договорів перераховано грошові кошти в оплату товару, податковими та видатковими накладними.

Відповідачем нормативно не доведено, в чому саме полягає протиправний характер договорів і в чому полягає порушення інтересів держави і суспільства та чим саме порушено публічний порядок. В акті перевірки зазначено про відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Здійснення перевірки в такому обсязі та на підставі таких документів, що зазначені в акті, фактично не дозволяють зробити висновок про нікчемність правочинів, а тому акт від 27.04.2011р. є протиправним і не може бути допустимим доказом обставин, на які посилається відповідач. Відповідачем не надано доказів порушення вимог закону при укладанні зазначених договорів з боку підприємства.

Висновки в акті перевірки щодо нікчемності правочинів зроблені в порушення наказу № 266, приписи якого дозволяють робити висновки щодо нікчемності угод лише при проведенні позапланової виїзної перевірки, а тому є передчасними. Висновки в акті перевірки щодо порушення ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України є невмотивованими, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять фактичних даних на підтвердження виводів відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника позивача, заперечення проти доводів апеляційної скарги представників відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач МПП «Континент» є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в Стахановській ОДПІ з 24.02.1995р.

01.10.2010р. між позивачем та ТОВ «ТК «Парітет» було укладено договір № 32, згідно якого продавець ТОВ «ТК «Парітет» зобовязується поставити на склад покупця (МПП «Континент»), а покупець прийняти та оплатити товар згідно з узгодженими специфікаціями.

Згідно розділу 3 договору постачання товару здійснюється партіями та попередніми, усними замовленнями покупця. Поставка товару здійснюється на склад покупця протягом 30 днів з моменту оформлення специфікації (якщо інше не оговорено в специфікації). Прийомка товару здійснюється на складі покупця.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, в рядку 17 (усього податкового кредиту) позивач зазначив суму 504400 грн.

07.04.2011р. Стахановською ОДПІ позивачеві було вручено запит від 07.04.2011р. № 4377 про надання пояснень та їх документального підтвердження.

22.04.2011р. відповідачем винесено наказ № 503 про проведення документальної невиїзної перевірки МПП «Континент» з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за лютий 2011 року.

Копію наказу Стахановської ОДПІ від 22.04.2011р. № 503 та повідомлення про проведення перевірки від 22.04.2011р. № 36 було вручено головному бухгалтеру МПП «Континент» особисто під розпис.

За результатами перевірки Стахановською ОДПІ складено акт від 27.04.2011р. № 128/23-21850798 «Про результати документальної невиїзної перевірки малого приватного підприємства «Континент» з питань достовірності декларування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Парітет».

Перевіркою встановлено, що у ТОВ «ТК «Парітет» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники (1 особа), будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод не можливим. Транспортування товару не підтверджено. Встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність.

МПП «Континент» до складу податкового кредиту в лютому 2011 року включені податкові накладні, отримані від ТОВ «ТК «Парітет» у загальній сумі ПДВ 272830,03 грн., у тому числі податкові накладні: від 02.02.2011р. № 59, від 04.02.2011р. № 140, від 08.02.2011р. № 290, від 11.02.2011р. № 415, від 17.02.2011р. № 656.

Згідно висновків акту перевірки було встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого МПП «Континент» занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 272803,03 грн. за лютий 2011 року.

На підставі акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.05.2011р. № 0000322301/0, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 1 ст. 123 Податкового кодексу України позивачеві збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 272831 грн. (за основним платежем 272830 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.).

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обовязкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

Колегія суддів вважає, що відповідачем було дотримано вимоги ст.79 Податкового кодексу України щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, що підтверджується наказом № 503 від 22.04.2011р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки МПП «Континент»», повідомленнями про дату початку та місце проведення перевірки /а.с.82, 83/.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при укладенні договору з ТОВ ТК «Паритет» та їх виконанні, додержувалось вимог ст. 208 ЦК України, належним чином у письмовій формі були оформлені договір і отримані належним чином складені фінансово-бухгалтерські документи про їх виконання.

Визнаючи правочин нікчемним, відповідач посилається на ст.228 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Але відповідач не довів, чим саме укладений між позивачем та ТОВ ТК «Паритет» правочин порушує публічний порядок, яким чином він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, або незаконне заволодіння ним.

Відповідачем не доведено, що позивач, укладаючи договір з ТОВ ТК «Паритет» знало або могло знати про те, що контрагент мав умисел на вчинення не чинного правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне здійснення господарської операції підтверджено договором, податковими накладними, які видані позивачу контрагентом, накладними, рахунками та платіжними дорученнями.

Дані електронної Системи автоматизованого співставлення, на які послався відповідач, за відсутності відповідних документів (судових рішень, витягів з ЄДР, тощо) не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо позивача, та доказом несплати позивачем податку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про скасування повідомлення-рішення Стахановської об»єднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 04.05.2011р. № 0000322301/0, яким малому приватну підприємству «Континент» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 272831 грн. (за основним платежем 272830 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.) є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 199, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Континент» - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від30 червня 2011 р. у справі № 2а-3747/11/1270 за позовом малого приватного підприємства «Континент» до Стахановської об»єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Позов малого приватного підприємства «Континент» до Стахановської об»єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Стахановської об»єднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 04.05.2011р. № 0000322301/0, яким малому приватну підприємству «Континент» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 272831 грн. (за основним платежем 272830 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.).

Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 26 серпня 2011 року, в повному обсязі складена 31 серпня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі

Головуючий суддяС.В. Білак

СуддіТ.Г.Гаврищук

М.Г. Сухарьок