Ухвала суду № 22407349, 13.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Цицюра О. О.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року справа №2а-467/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів Юрченко В.П. , Гайдара А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лугшумпрод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Лугшумпрод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

11.01.2011 року Приватне підприємство «Лугшумпрод» звернулося до суду з позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001952310 від 28.12.2010року, відповідно до якого донараховано 3381606,00 грн. податку на додану вартість та застосовано штрафну санкцію в сумі 1690803,00 грн., прийняте на підставі акту перевірки №856/23-36991649 від 03/12/2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.03.2011р. у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Лугшумпрод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001952310/0 від 28.12.2010 р. відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки, на момент перевірки сума задекларованого податку на додану вартість у розмірі 3381606грн. підприємством не була підтверджена документами, а посадові особи позивача відмовились відновлювати первинні документи, то Ленінською МДПІ у м. Луганську правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення №0001952310/0 від 28.12.10, яким донараховано податку на додану вартість у сумі 3381606грн. та штрафні санкції у розмірі 1690803грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.03.2011 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не вірно встановив обставини, а саме, те, що відповідачем проведено невиїзну перевірку, тобто, податковий орган не використовував при проведенні перевірки первинні документи підприємства.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Відповідачем подано заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Ленінською МДПІ у м. Луганську на підставі наказу №1498 від 02.12.2010 р. проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Лугшумпрод» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.07.10р. по 31.07.10р., результати якої оформлені актом № 856/23-36991649 від 03.12.10. (а.с. 5-11).

На підставі акту перевірки №856/23-36991649 від 03.12.10 винесено податкове повідомлення-рішення №0001952310/0 від 28.12.10р., яким донараховано податку на додану вартість у сумі 3381606грн. та штрафні санкції у розмірі 1690803грн.(а.с. 12).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.4 п.7.2,п.п.7.4.1 п.п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону "Про ПДВ", а саме: ПП «Лугшумпрод» віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість нараховану платником податку у зв'язку із придбанням товарів від ПП «Луганська торгова фірма «Профскор» на суму ПДВ 3381606 грн., які не підтверджені документами, так як ПП «Лугшумпрод» не надано підтверджуючі документи, а саме: бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, які мають відображати проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами, журнали-ордери, оборотні відомості бухгалтерським рахункам 361,631,311, зворотно-сальдові відомості руху товарних записів, реєстри виданих та отриманих податкових накладних та інші.

Крім того, на запит податкового органу від 11.11.2010 за №11735/7/26-34 на адресу ПП «Лугшумпрод» про надання документів фінансово-господарської діяльності підприємства з контрагентами за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р. щодо поставки або придбання товарів (робіт, послуг), станом на 29.11.2010 р., документи до Ленінської МДПІ у м. Луганську не були надані, в наслідок чого, посадові особи ПП «Лугшумпрод» були викликані до відділу податкової міліції для надання пояснень з приводу ненадання документального підтвердження формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ЛТФ «Профскор».

У звязку з тим, що на момент перевірки сума задекларованого податку на додану вартість у розмірі 3381606грн. підприємством не була підтверджена відповідними документами, Ленінською МДПІ у м. Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення №0001952310/0 від 28.12.10, яким донараховано податку на додану вартість у сумі 3381606грн. та штрафні санкції у розмірі 1690803грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 1.7, 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Крім того, ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Таким чином, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного законодавства субєктами господарювання.

Згідно п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання (наприклад, приховування обєкта оподаткування, розкрадання, привласнення, описка, тощо).

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, що була чинною на час формування позивачем податкового кредиту) до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі вказаного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, позивач на момент перевірки суму задекларованого податку на додану вартість у розмірі 3381606 грн. не підтвердив відповідними документами фінансово-господарської діяльності, які є обовязковими згідно вищевказаних норм, податкове повідомлення-рішення №0001952310/0 від 28.12.10 р. яким донараховано податку на додану вартість у сумі 3381606 грн. та штрафні санкції у розмірі 1690803грн. податковим органом прийнято правомірно.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лугшумпрод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Лугшумпрод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.В. Карпушова В.П. Юрченко А.В. Гайдар