Постанова № 22406786, 26.03.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 року Справа № 2а/2370/588/2012

10 год. 40 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваленка В.І.,

при секретарі Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 626 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Смілянська обєднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 626 грн.

Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг по орендній платі за землю та по податку на доходи найманих працівників в сумі 626 грн., який останнім у добровільному порядку не сплачений, а тому позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Ухвалою суду від 26.03.2012р. допущено заміну позивача Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області (ідентифікаційний код 21367325) на іншого позивача Золотоніську обєднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 38029974).

В судове засідання представник позивача не зявився, проте подав клопотання в якому просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована 10.07.2003р. виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області, взята на облік в органах державної податкової служби 15.07.2003р., на час розгляду справи перебуває на обліку у Смілянській обєднаній державній податковій інспекції Черкаської області Державної податкової служби.

При дослідженні письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що відповідач подала до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, в якій визначено загальний розмір орендної плати за землю в сумі 149 грн. 07 коп., при щомісячній сплаті в сумі 12 грн. 42 коп. та за грудень 2011 року в сумі 12 грн. 45 коп.

При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Справляння орендної плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю її обчислення і справляння здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи.

Виходячи з положень підпунктів 286.2 -286.4 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Положеннями пунктів 287.3, 287.4 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 49.16 статті 49 Податкового кодексу України встановлено обовязок платника податків погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобовязаний сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації. Однак, всупереч наведеному, відповідач свій обовязок в повному обсязі не виконала, а саме: сплатила лише частково орендну плату за землю. Як встановлено судом, непогашена сума заборгованості відповідача по цьому податку, з урахуванням штрафів та пені, становить 116 грн.

Крім того, при дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що за наслідками камеральної перевірки податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, посадовими особами позивача складено акт № 3631/17/285642308 від 05.12.2011р. На підставі цього акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 3625541701 від 05.12.2011р., яким відповідачу нараховано штрафні санкції в розмірі 510 грн. за несвоєчасне подання розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за перший квартал 2011 року.

Суд зазначає, що згідно пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

В розумінні пункту підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобовязаний подавати до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток щоквартально протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, однак свій обовязок у встановленому законом порядку не виконав.

Аналізуючи підстави та правомірність нарахування відповідачу штрафних санкцій, суд виходить з того, що згідно з пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Пунктом 116.1 статті 116 Податкового кодексу України передбачено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

В силу положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Податковим боргом в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що наведене вище податкове повідомлення-рішення № 3625541701 про нарахування штрафних санкцій одержане відповідачем під розписку, однак в установленому законом порядку не оскаржувалось, а отже сума грошового зобовязання, визначена в цьому рішенні, є узгодженою.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем сформовано та вручено під розписку відповідачу податкову вимогу № 1420 від 30.03.2011р. на суму податковго боргу 130 грн. 98 коп.

Таким чином, як встановлено судом, сума податкового боргу відповідача становить 626 грн., що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Згідно підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід бюджету через Смілянську обєднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаської обл., 20700, ідентифікаційний код 38029974 податковий борг в сумі 626 грн. (шістсот двадцять шість) грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 30.03.2012р.