Постанова № 22406406, 03.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2012 № 17/320

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Верховця А.А.

суддів: Рудченка С.Г.

Коротун О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю б/н від 04.12.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2. представник за довіреністю № 2420 від 01.03.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» на рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2011 р.

у справі № 17/320 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод»

до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик»

про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2011р. у справі №17/320 в позові Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Березанський комбікормовий завод» 09.02.2012 р. (згідно відтиску поштового штемпелю на конверті) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2011р. у справі № 17/320 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним генеральний кредитний договір № 089 від 2006 р., укладений між ПАТ «КБ Хрещатик» та ВАТ «Березанський комбікормовий завод»; визнати недійсним іпотечний договір № 1215 від 28.12.2006 р., укладений між ПАТ «КБ Хрещатик» та ВАТ «Березанський комбікормовий завод»; визнати недійсним договір застави № 1219/089 від 28.12.2006 р.; визнати недійсним договір застави № 1211/089 від 28.12.2006 р.; визнати недійсним договір застави № 1214/089 від 28.12.2006 р.; визнати недійсним договір застави № 1220/089 від 28.12.2006 р.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно зясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» прийнято до провадження, її розгляд призначено на 13.03.2012 р.

13.03.2012 р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2011 р. у справі № 17/320 без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» без задоволення.

Відповідно до пункту 1частини першої статті 77 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р. розгляд даної справи відкладався на 03.04.2012 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами від 02.04.2012 р. № 01-22/1/8 змінено склад судової колегії: головуючий суддя Верховець А.А., судді Коротун О.М., Рудченко С.Г.

03.04.2012 р. від представника Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 84 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 03.04.2012 р. вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2011 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, додаткові пояснення, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно зясовано судом першої інстанції, між Відкритим акціонерним товариством «Березанський комбікормовий завод» та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик» 28.12.2006р. був укладений генеральний кредитний договір № 089 зі змінами № 1 від 27.12.2007 р., № 2 від 28.02.2008 р., № 3 від 01.07.2008 р.

Відповідно до умов вказаного договору (зі змінами) позивачу був встановлений ліміт кредитних операцій в сумі 5 400 000, 00 грн. терміном на 72 місяці, з 28.12.2006 р. по 28.12.2012 р., під 25 % річних для здійснення розрахунків за кредиторською заборгованістю з ТОВ " Компанія " Украгроімпекс " за виконані ремонтні роботи приміщення цеху приготування тваринних комбікормів, за поставлене виробниче обладнання, виконані роботи з демонтажу і монтажу обладнання та для придбання сировини та інших виробничих потреб.

Крім того, в забезпечення кредитних зобов'язань за генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.2006 р. між позивачем та відповідачем були укладені наступні договори:

- договір застави № 1211/089 від 28.12.2006 р., відповідно до умов якого заставодавець (позивач) передає в заставу заставодержателю (відповідачу) рухоме майно, згідно з переліком наведеним у п. 1.2 зазначеного договору застави.

- договір застави № 1214/089 від 28.12.2006 р., відповідно до умов якого заставодавець (позивач) передає в заставу заставодержателю (відповідачу) рухоме майно, згідно з переліком наведеним у п. 1.2 зазначеного договору застави.

- договір застави № 1219/089 від 28.12.2006 р., відповідно до умов якого заставодавець (позивач) передає в заставу заставодержателю (відповідачу) зерно кукурудзи фуражної в кількості 1600, 0 тонн, загальною вартістю 1 000 000, 00 грн.

- договір застави № 1220/089 від 28.12.2006 р., відповідно до умов якого заставодавець (позивач) передає в заставу заставодержателю (відповідачу) майнові права на надходження грошових коштів на поточний рахунок заставодавця, в межах 7 700 000,00 грн. по договорам, укладеним на загальну суму 7865 000,00 грн., в тому числі по договорах, які перелічені у п. 1.2 зазначеного договору застави.

- договір іпотеки № 1215/089 від 28.12.2006 р., відповідно до умов якого іпотекодавець (позивач) передає в іпотеку нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, загальною площею 8 669,50 кв. м., що розташований за адресою: Харківська область, м. Березань, вул. Маяковського,12 та складається з будівель та споруд перелічених у п. 1.2 зазначеного іпотечного договору.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В апеляційній скарзі скаржник, як на підставу своїх вимог, посилається на те, що генеральний кредитний договір № 089 від 28.12.2006 р. був укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Зловмисна домовленість представника ВАТ "КБ Хрещатик" та ВАТ "Березанський комбікормовий завод" на думку останнього, полягає у тому, що банк надав кредит ВАТ "Березанський комбікормовий завод" з цільовим призначенням погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ " Компанія "Украгроімпекс" не маючи підтвердження такої заборгованості. Так на момент видачі кредиту ні у позивача, ні у відповідача не було документів, підтверджуючих наявність заборгованості, яка є предметом генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 р. Підтвердження виконаних робіт акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000073 та видаткова накладна № РН-0000024 на передання поставленого обладнання підписана сторонами 29.12.2006 р., тобто на наступний день після укладення договору та сплати кредитних коштів на рахунок третьої особи.

Зазначені документи оформлялись та надавались банку після підписання кредитного договору та виплати кредитних коштів.

Вказані доводи позивача не приймаються Київським апеляційним господарським судом з огляду на те, що згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: не відповідність змісту угод вимогам закону, не додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, генеральний кредитний договір був підписаний з боку банку заступником директора Київської регіональної філії Тисовською Н.І., а з боку позичальника головою правління Руденко О.Ю. Вказані посадови особи входять до складу виконавчих органів юридичних осіб. Ні заступник директора філії банку, ні голова правління не підпадають під поняття представника, встановленого ст. 97 Цивільного кодексу України. У зв'язку з цим стаття 232 ЦК України в даних правовідносинах не може бути правовою підставою для вимог про визнання недійсними договорів укладених від імені юридичних осіб їх виконавчими органами.

В той же час кредитний договір був підписаний вказаними посадовими особами на підставі колегіальних рішень органів управління банку та позичальника. З боку банку рішення про надання кредиту було прийнято колегіальним органом - Правлінням банку, яке відображене в постанові правління від 27.12.2006 р. № 2384 (Т.1 аркуш справи 70-72). Рішення про отримання не відновлювальної кредитної лінії та підписання необхідних договорів з боку ВАТ «Березанський комбікормовий завод» приймалося на засіданні Спостережної ради та Правління про що свідчить протокол № 25 від 01.11.2006 р. (Т.1 аркуш справи 90-92).

Тобто, посадові особи позивача та відповідача діяли не самостійно, не на власний розсуд, а виконували рішення вищих органів товариств. За таких обставин виключається будь-яка домовленість вказаних посадових осіб та їх умисел на укладення правочину.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт виконаних робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Украгроімпекс» від 22.09.2006 р. на загальну суму 3512295,20 грн., що є підтвердженням існування, на момент укладення кредитного договору, кредиторської заборгованості. Вказана заборгованість обліковувалась на балансі ВАТ «Березанський комбікормовий завод» про що свідчать довідки з розшифровкою кредиторської заборгованості станом на 01.10.2006 р. та 01.11.2006 р.

В апеляційній скарзі, скаржник зазначає, що представником банку, шляхом зловмисної домовленості з представником позивача умовно створювались підстави для укладання договору застави майна позивача, для забезпечення кредитних зобов'язань за майбутнім кредитним договором.

В забезпечення кредитних зобов'язань за генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.2006 р. був укладений договір застави зерна кукурудзи № 1219/089 від 28.12.2006 р. в обсязі 1600 тон на суму 1 000 000,00 грн. Проте, позивач стверджує, що такої кількості зерна кукурудзи у останнього на час укладання договору не було та посилається при цьому на реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з серпня 2006 р. по грудень 2006 р.

Вказані доводи позивача спростовує наявний в матеріалах справи витяг з балансового рахунку 28 «Товари», згідно з яким на балансі товариства станом на 26.12.2006 р. обліковуються зерно кукурудзи фуражної на суму 1 000000,00 грн. в кількості 1 600,00 тон. Крім того, наявність зерна кукурудзи в кількості 1600,00 тон була підтверджена перевіркою представника банку у місці зберігання, про що свідчить акт перевірки наявності та стану майна, що надане в заставу ВАТ «Березанський комбікормовий завод» від 15.01.2007 р.

Також позивач стверджує, що відповідачем не з'ясовувався фінансовий стан підприємства і не вимагались документи, що характеризують такий стан ( довідка про відкриття банківського рахунку, оборотно - сальдова відомість про рух розрахункових коштів, за якими можливо отримати інформацію про грошові обороти контрагентів та можливості роботи на спланованих фінансових об'ємах та інш.), тобто кредитний договір укладався без будь-якого аналізу платоспроможності позичальника. Колегія суддів не погоджується з вказаним твердженням позивача. З матеріалів справи вбачається, що Київською регіональною філією Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» було оцінено аналіз кредитної операції, перевірявся фінансовий стан, кредитна історія, платоспроможність Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод», що відображено у висновку від 30.11.2006 р. (Т.1 аркуш справи 74-85).

Колегія суддів відмічає, що згідно довідки Київського регіонального відділення ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» від 28.03.2012 р. за № 70/1-21-08/946 Відкрите акціонерне товариство «Березанський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 04529944) за період користування кредитними коштами по генеральному кредитному договору № 089 від 28.12.2006 р., з 28.12.2006 р. по 27.03.2012 р., сплачено відсотків в загальній сумі 2 324 744,22 грн., в тому числі:за кредитним договором № 089/1 від 28.12.2006, що є додатком № 1 до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 р. - 777 567,73 грн., за кредитним договором № 089/2 від 28.12.2006 р., що є додатком № 2 до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 р. - 1 547 176,49 грн. Наведене вище свідчить про те, що позивач платоспроможний, а сплатою відсотків по кредитному договору тільки підтверджує свою заборгованість перед відповідачем.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Приписами ст. 55 зазначеного Закону встановлено, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В ч. 1 ст. 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З врахуванням вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що генеральний кредитний договір та вказані скаржником в апеляційній скарзі договори, які заключались в забезпечення кредитних зобов'язань за генеральним кредитним договором були підписанні позивачем головою правління Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» Руденком О.Ю. без заперечень та доповнень, тобто позивач був згодний з усіма умовами вказаних правочинів. Крім того, зазначений генеральний кредитний договір та вказані договори у повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства.

В силу ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу.

За насідками системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального та процесуального права, які могли привести до скасування оскарженого рішення господарського суду міста Києва, в розумінні ст. 104 ГПК України, судом не вбачається. За наведеного, у задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» слід відмовити.

У звязку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32 - 34, 36, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» на рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2011р у справі № 17/320 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2011 р. у справі №17/320 залиши без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяВерховець А.А.

СуддіРудченко С.Г.

Коротун О.М.