Постанова № 22406381, 30.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2012 № 10/102-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів: Сухового В.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі Марвано А.Т.,

за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_1, довіреність №86 від 28.02.2012 року, від відповідача: ОСОБА_2., довіреність б/н від 10.12.2011 року,

розглядає апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Ко»

на рішення господарського суду Київської області від 02 серпня 2011року,

у справі №10/102-11 (суддя Привалов А.І.),

за позовом дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Санаторій «Україна», смт. Ворзель, Київська область,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Ко», м. Вишневе, Київська область,

про стягнення 1268348 грн. 58 коп.,

в с т а н о в и в :

ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Санаторій «Україна» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ТОВ «Будсервіс Ко» про відшкодування збитків у розмірі 1 268 348 грн. 58 коп. (т. І а.с. 3-6).

Рішенням господарського суду Київської області від 02 серпня 2011 року по справі № 10/102-11 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ «Будсервіс Ко» на користь ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Санаторій «Україна» 1 268 348 грн. 58 коп. збитків, 12 683 грн. 49 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. ІІ а.с. 14-20).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 02 серпня 2011 року по справі № 10/102-11 та прийняти рішення, яким залишити позов без розгляду повністю. Також, в тексті апеляційної скарги відповідачем заявлено клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02 березня 2012 року відновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження, розгляд справи № 10/102-11 призначено на 16 березня 2012 року.

16 березня 2012 року, до початку судового засідання, від скаржника надійшли письмові пояснення на рішення господарського суду Київської області від 02 серпня 2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2012 року розгляд справи № 10/102-11 відкладено на 30 березня 2012 року у звязку з незявленням у судове засідання представника позивача.

У судовому засіданні 30 березня 2012 року представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 02 серпня 2011 року, а в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. При цьому представник скаржника послався на ненадання позивачем доказів невиконання відповідачем договірних зобовязань та спричинення цим невиконанням збитків.

Представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30 березня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

У червні 2011 року ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Санаторій «Україна» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ТОВ «Будсервіс Ко» про відшкодування збитків у вигляді понесення матеріальних затрат по заміні неякісних віконних та дверних блоків, а також неодержаного прибутку.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є наявність складу правопорушення, а саме: наявність збитків; протиправна поведінка, вина заподіювача та причинний зв'язок.

Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення. Не доведення хоч би одного із них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у справах про відшкодування збитків (Постанова від 04.07 2011 у справі N 42/78-10).

Позивач стверджує, що відповідач не виконав ремонтні роботи у повному обсязі та встановив металоконструкції з недостатньою термоізоляцією, внаслідок чого позивач на протязі опалювального сезону 2008-2010 років був позбавлений можливості використовувати кімнати спального корпусу № 1 за призначенням.

Колегією суддів встановлено, що 08 листопада 2007 року між ТОВ «Будсервіс КО» (підрядник) та ДП «Санаторій «Україна» (замовник) було укладено договір (надалі Договір) (т.І а.с. 9-11).

Відповідно до п. 1 Договору-1 замовник доручає, а підрядник зобовязується виконати будівельно-ремонтні роботи, згідно проектно-кошторисної документації в спальному корпусі №1.

Позивач посилається на те, що відповідач не виконав ремонтні роботи у повному обсязі та встановив металоконструкції з недостатньою термоізоляцією.

Проте, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що сторони Договору узгодили характеристики металоконструкцій, які мав встановити відповідач. Натомість Акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в підписані позивачем без зауважень, що свідчить про те, що роботи були виконані належним чином та без недоліків.

Відповідно до ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, роботи по Договору виконувались у травні 2008 року, а обстеження обєкта експертом (відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №2711/2712, на яке посилається позивач) проведено лише 10 березня 2010 року, тобто майже через два роки після виконання робіт.

Слід також відзначити, що лист з вимогою про заміну встановлених металопластикових конструкцій позивач надіслав на адресу відповідача лише у липні 2010 року, тобто після опалювальних сезонів 2008-2009р.р. та 2009-2010р.р. (а.с. 86-87). Лист позивача від 27 вересня 2010 року № 161 взагалі не може бути прийнятий до уваги, оскільки його було надіслано у конверті, на якому містилося дві адреси на жодну з яких поштовим відділенням не доставлено (а.с. 88-89).

Листи, на які послався суд в якості доказів звернення позивача до відповідача з вимогами про усунення недоліків, зокрема лист № 194 від 24 жовтня 2008 року та лист № 35 від 13 лютого 2009 року, не можуть бути належними доказами звернень щодо усунення недоліків, оскільки у першому з них позивач просить відрегулювати металопластикові конструкції, а в другому запрошує відповідача на зустріч для узгодження взаєморозрахунків (а.с. 84-85).

У жодному з цих листів не йдеться про неякісність встановлених конструкцій або незадовільну теплоізоляцію, хоча станом на час надсилання листа № 35 від 13 лютого 2009 року майже закінчився опалювальний сезон 2008-2009р.р., а відтак позивач був обізнаний про стан теплоізоляції металопластикових конструкцій.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позивачем не доведено необхідність переустановлення металопластикових конструкцій, наявності збитків та протиправної поведінки відповідача, що виключає можливість стягнення з останнього збитків, оскільки відсутня підстава для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 1268348 грн. 58 коп. підлягають задоволенню.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Ко» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 02 серпня 2011 року необхідно скасувати у звязку із невідповідністю висновків обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Ко» на рішення господарського суду Київської області від 02 серпня 2011 року по справі № 10/102-11 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Київської області від 02 серпня 2011 року по справі № 10/102-11 скасувати.

Прийняти нове рішення : «В задоволенні позовних вимог відмовити.»

3.Стягнути з дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Санаторій «Україна» (08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Карла Лібкнехта, 26, код 02649621) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Ко» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 31, корп. 1, кв. 44 код 32791678) відшкодування державного мита в сумі 6341 грн. 74 коп., за перегляд справи у Київському апеляційному господарського суді.

4.Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

5.Справу № 10/102-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяЧорногуз М.Г

СуддіСуховий В.Г.

Агрикова О.В.