Постанова № 22406376, 02.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2012 № 14/568

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алданової С.О.

суддів: Сітайло Л.Г.

Дикунської С.Я.

при секретарі Кравчук О.І.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність №1468 від 30.12.2011 р.)

ОСОБА_3 (довіреність №1458 від 30.12.2011 р.)

від відповідача 1 ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Залізничним РУГУ МВС України в місті Києві 27.10.1995 р.)

від відповідача 2 ОСОБА_5 (довіреність №12-Ю/2011 від 01.06.2011 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 15.02.2012 р.

у справі №14/568 (суддя Мельник С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий канал»

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий канал» про визнання договорів купівлі-продажу №2 від 06.11.2009 р., №3 від 14.03.2010 р., №4 від 12.03.2010 р. недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 р. у справі №14/568 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено наявність підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними. Тому, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, не відповідає вимогам ст. 84 ГПК України. Також позивач зазначає, що судом першої інстанції не вивчені та не досліджені матеріали справи, не обєктивно оцінені докази, які мають значення для розгляду справи.

Представники позивача в судовому засіданні повністю підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач 1 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Київської міської філії та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договори від 26.11.2009 р. №2090368/2278-28/ та від 01.03.2010 р. № 2100117 про надання послуги доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації. Відповідно до умов вказаних договорів сторони узгодили, що позивач надає відповідачу 1 послугу доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації, а відповідач 1 оплачує надані послуги відповідно до умов договору.

06.11.2009 р., 14.03.2010 р. та 12.03.2010 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий канал» було укладено договори купівлі-продажу № 2, №3 та № 4 відповідно. Згідно умов яких, відповідач 1 зобовязався передати у власність відповідача 2 волокна, включаючи ємність ODF та/або її частину, на які виводяться волокна, у волоконно-оптичному кабелі звязку.

В обґрунтування своїх позовних вимог, ПАТ «Укртелеком» зазначає, що вищезазначені договори між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий канал» укладені з порушенням норм чинного законодавства та порушують встановлені принципи здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 627, 628, 629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обовязковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Враховуючи приписи вищезазначених норм, відповідач 1 продав відповідачу 2 у належним чином прокладеному кабелі, на окремих його ділянках, визначену кількість оптичних волокон, при цьому власником кабеля залишився відповідач 2.

Згідно п. п. 8.1. оспорюваних договорів №№ 2, 3, 4, договір оренди телефонної каналізації на вказаних ділянках оформлюється відповідачем 1 і оренда плата сплачується відповідачем 1.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що утримання проданого відповідно до оспорюваних договорів майна відповідачем 1 є необґрунтованим та порушує встановлені принципи здійснення господарської діяльності.

З пояснень представників позивача вбачається, що відповідач 1 своєчасно та в повному розмірі сплачував вартість послуг з доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації, а відтак права позивача на своєчасне отримання орендної плати у встановленому розмірі не порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як власник майна, на час укладення оспорюваних договорів, відповідач1 не був позбавлений права розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, в тому числі продати відповідачу 2 визначену кількість оптичних волокон в належним чином прокладеному кабелі, при цьому залишаючись власником цього кабелю. Вказані правочини були здійснені відповідно до вільного волевиявлення сторін і не суперечать чинному законодавству.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Обставини, на які посилається позивач, звертаючись до господарського суду з позовом про визнання договорів №№ 2, 3, 4 недійсними, не свідчать про наявність підстав та умов для визнання їх недійсними, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах даної справи відсутні, а позивачем не надано доказів наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів та настання відповідних наслідків. А тому, позовна вимога про визнання договорів купівлі-продажу №2 від 06.11.2009 р., №3 від 14.03.2010 р., №4 від 12.03.2010 р. недійсними є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у звязку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Слід зазначити, що позивачем при поданні апеляційної скарги було сплачено судовий збір у більшому розмірі ніж передбачено ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а відтак надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1073,00 грн. підлягає поверненню позивачу, оскільки, в даному випадку, заявлені позовні вимоги повязані між собою підставами виникнення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 р. у справі №14/568 залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18, р/р2600257 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО300335, код ЄДРПОУ 21560766) 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Справу №14/568 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяАлданова С.О.

СуддіСітайло Л.Г.

Дикунська С.Я.