Рішення № 22406314, 02.04.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 р. Справа № 9/83-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О. О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції в Херсонській області, м. Херсон

до Вільненського сільського комунального підприємства "Комунальник", с. Вільне Нижньосірогозького району Херсонської області

про стягнення 21519 грн. 83 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - завідувач юр.сектором ОСОБА_1, представник, дов. від 04.01. 2012 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, представник, дов. від 05.03.2012 р.;

Державна екологічна інспекція в Херсонській області (позивач) 26.05.2010р. звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Вільненського сільського комунального підприємства "Комунальник" (відповідач) 21519,83 грн. збитків, заподіяних самовільним водокористуванням.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2010 р. провадження по справі № 9/83-10 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 2а-3263/10/2170 та набрання законної сили рішенням у справі № 2а-3263/10/2170 порушеної Херсонським окружним адміністративним судом.

Відповідно до автоматичного розподілу справ справу 3 9/83-10 передано на розгляд судді Людоговської В.В.

Листом від 15.02.2012 року за вих. № 01-29/164/08-9 Державна екологічна інспекція в Херсонській області повідомила суд, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-3263/10/2170 позовні вимоги Вільненського сільського комунального підприємства "Комунальник" до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною задоволено. А також, у зв'язку з оскарженням вищевказаної постанови, справу № 2-а-3263/10/2170 було скеровано до Одеського апеляційного адміністративного суду.

В подальшому, за результатами розгляду апеляційної скарги Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 р. залишено без змін.

Ухвалою від 02.03.2012р., суд поновив провадження у справі та призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом представників сторін.

Ухвалою від 20.03.2012р. розгляд справи відкладався відповідно зі ст. 77 ГПК України.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач свою правову позицію виклав у відзиві на позов

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

За результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної Державною екологічною інспекцією в Херсонській області, було встановлено, що відповідачем за період з 01 січня по 31 січня 2010 року, самовільно, без дозволу на здійснення спеціального водокористування, забрано 3457 куб.м., підземної води., що підтверджено довідкою № 03 від 01.03.2010 року Державної екологічної інспекції в Херсонській області про кількість самовілно заброної підземної води відповідачем.

За результатами перевірки було складено акт №04-11/103 від 01 березня 2010 року та 02.03.2010р. внесено відповідний припис.

Згідно статті 13 Конституції України «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу».

Своїми протиправними діями відповідач допустив порушення вимог ст. 38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», якою передбачено - «в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, у випадках, передбачених законодавством України - на пільгових умовах».

Правилами ст.ст. 48, 49 Водного кодексу України зазначено: «спеціальне водокористування - це забір води з водних об 'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об 'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів».

Відповідно до п.9.ст.44 Водного кодексу України визначені обов'язки водокористувачів, а саме спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу.

Судом встановлено, що 01 березня 2010 року, за допущене порушення водного законодавства,було складено протокол про адміністративне правопорушення №5830 відповідно вимог ст.48 КУпАП, постановою №04-12/167 відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач не оскаржував. Адміністративний штраф сплачено.

Таким чином, відповідачем допущено порушення вимог водного законодавства України, в результаті чого заподіяно державі збитки у розмірі 21519 грн. 83 коп..

Розрахунок заподіяних збитків державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного спец водокористування, виконано на підставі пункту 6.1. "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Мінприроди України від 27.07.2009р №389, зареєстрованої в Мін'юсті України 14.08. 2009 р. 767/16783.

Відповідно до правил, встановлених ст.ст. 6-7 ГПК України, 21.04.2010року відповідачу було надіслано претензію за № 09-5/23-400/10 з вимогою добровільно відшкодувати збитки, завдані державі внаслідок допущенних порушень природоохоронного законодавства. Відповідачем надіслано позивачу відповідь на претензію, у якій відповідач висловив свої заперечення проти претензії, посилаючись на складні погодін умови у грудні місяці, що унеможливили рух транспорту та на приписи постанови КМ України від 13.03.2002р. № 321, якою врегульовано порядок видачі спеціальних дозволів на здійснення спецводокористування, а саме: на думку відповідача позивачем видано дозвіл на спецводокористування відповідачеві тільки 01 лютого 2010р., що є порушенням термінів, встановлених Постановою КМ України № 321 від 13.03.2002р.

Суд не погоджується з думкою відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з приписів пункту 3 "Положення про Державну екологічну інспекцію в областях" містах Києві та Севастополі»(зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 568 від 12.11.2007 № 242 від 12.05.2008 № 438 від 11.08.2009), затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 N 548, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 120/13387, визначено: Одним з основних завданнями Інспекції є: "участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території».

Щодо посилання відповідача на пункт 9.1. «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Мінприроди України від 27.07.09р. за № 389, та зареєстрованої у Мін'юсті України 14.08.09р. за № 767/16783, то суд їх до уваги не приймає, оскільки: "П 9.1 методики зазначено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених спеціальним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м.) оскільки зазначене не відповідає змісту п. 9.1 Методики.

Як вбачається з частини 1 ст. 23 Кодексу України "Про надра" Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Треба зауважити, що «прісні підземні води до 20 метрів», а ні більше 20 метрів.

Зазначені правила ст. 23 Кодексу України "Про надра" стосується діяльності землевласників і землекористувачів в межах наданих їм земельних ділянок, а відповідач, згідно свого юридичного статусу до такої категорії не належить.

Таким чином, розрахунок шкоди, заподіяної відповідачем державі самовільним спеціальним водокористуванням, виконано держаним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, відповідно до правил, унормованих правилами п.9.1. вищенаведеної Методики, яким визначено: розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених спеціальним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод здійснюється за формулою З=100 х W x Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м; Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м, що діє в регіоні на момент виявлення порушення. Виходячи з вищенаведеного пункту 9.1 Методики ні про яку глибину у у цьому нормативному акті не йдеться.

Згідно з пункту 4.5.2. Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/744 від 27.06.2001р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов 'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», роз'яснено: «Використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним».

Порушуючи вимоги природоохоронного законодавства та правила, унормовані Водним кодексом України, відповідачем заподіяно державі збитки у розмірі 21519,83 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовище підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку, покладаються судові витрати по справі та стягуються до Державного бюджету: 451,20 грн. судового збору. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Вільненського сільського комунального підприємства "Комунальник" (75123, с. вільне Нижньосірогозького району, вул. Центральна, р/рахунки суду не відомі, код 31344572):

а) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області заподіяні збитки у розмірі 21519 грн. 83 коп. та перерахувати вказану суму до спеціального державного фонду охорони навколишнього природного середовища на р/р №31510921700225 у ВДК Нижньосірогозького району, код ККД 24062100, код ЄДРПОУ 24103791, МФО 852010) ;

б) до спеціального фонду державного бюджету України на рахунок 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, Одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області, призначення платежу: судовий збір, код 03500045 - 451,20 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06.04.2012р.