Рішення № 22406177, 29.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.12 р. Справа № 5006/12/8/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон», м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «Сімург», м. Костянтинівка

про стягнення 497709,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон», м. Донецьк до Приватного підприємства «Сімург», м. Костянтинівка про стягнення боргу в сумі 497709,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору позики грошових коштів №0608з від 25.06.2008р. відповідач взяв на себе зобовязання щодо повернення безвідсоткової фінансової допомоги, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 497709,00грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, однак через канцелярію 29.03.2012р. надав суду відзив на позовну заяву №6 від 22.03.2012р., у якому позов визнав у повному обсязі та підтвердив наявність заборгованості за договором позик грошових коштів №0608з від 25.06.2008р. в сумі 497709,00грн.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 18 Закону України "Про мови в Український РСР" (від 28 жовтня 1989р. N8312) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон» (Позикодавець) та Приватним підприємством «Сімург» (Позичальник) 25 червня 2008р. було укладено договір позики грошових коштів (безвідсотковий) №0608з, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти в сумі 900000,00грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позичальника одноразово, без сплати відсотків за користування позикою. Позикодавець зобовязався до 04.07.2008р. (з дати підписання даного договору) передати вищезазначену суму шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок Позичальника або іншим, не забороненим законом шляхом.

Відповідно до умов п.2 договору факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою, власноруч написаною Позичальником по факту зарахування суми позики на його розрахунковий рахунок.

Згідно п.3. договору зазначену вище суму позики Позичальник зобовязався повернути у повному обсязі протягом одного року з дня зарахування суми позики на розрахунковий рахунок Позичальника шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позикодавця або іншим, незабороненим законом шляхом.

За приписами п.10 договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту передачі грошових коштів та діє до закінчення виконання сторонами своїх зобовязань по договору. У підтвердження факту передачі грошових коштів видається розписка.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Пункт 3 договору сторонами неодноразово було змінено шляхом підписання додаткових угод. Так відповідно до додаткової угоди №4 від 30.12.2010р. за умовами якої суму позики у розмірі 653547,00грн. Позичальник зобовязується повернути у повному обсязі в строк до 31.12.2011р. шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок або іншим, не забороненим законодавством шляхом. Додаткові угоди підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

На виконання умов даного договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача 900000,00грн., що підтверджується банківською випискою від 26.06.2008р.

Факт отримання грошових коштів у сумі 900000,00грн. також підтверджується розпискою директора ПП «Сімург» (а.с. 34).

Відповідач в свою чергу умови договору виконав не в повному обсязі, фінансову допомогу в строк до 31.12.2011р. повернув частково в сумі 402291,00грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.02.2012р. за договором №0608з від 25.06.2008р., відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 497709,00грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 497709,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до вимог частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626 та 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (абз.1 ч.1 ст.1049 ЦК України).

За правилами розподілу обов'язку доказування згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобовязання за Договором позики грошових коштів (безвідсотковий) №0608з від 25.06.2008р. належним чином не виконав, отриману від позивача фінансову допомогу в сумі 900000,00грн. повернув частково, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 497709,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

У відзиві на позовну заяву №6 від 22.03.2012р. відповідач підтвердив, що несплачена сума позики за договором №0608з від 25.06.2008р. перед позивачем складає 497709,00грн.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того сума боргу у розмірі 497709,00грн. відповідачем повністю підтверджена в акті звірки взаєморозрахунків станом на 10.02.2012р., таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 497709,00грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст.11, 525, 526,530, 610-612, 626, 629, 1046, 1049 ЦК України, ст.193 ГК України та керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон», м. Донецьк до Приватного підприємства «Сімург», м. Костянтинівка про стягнення боргу в сумі 497709,00грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Сімург» (85110, м. Костянтинівка, вул. Леваневського, 39/4, р/р №26005106806000 у відділенні №1 ЗАТ «Донгорбанк», м. Костянтинівка, МФО 334970, код ЄДРПОУ 23784464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, р/р №26003300002477 в АТ «Златобанк», м. Донецьк, МФО 380612, код ЄДРПОУ 25096372) борг в сумі 497709,00грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 9954,18грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 30.03.2012р.

Суддя Тоцький С.В.