Рішення № 22406174, 26.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.12 р. Справа № 5006/4/52/2012

Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 30.12.2011р.,

від відповідача не явилась,

за позовом - Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі

Макіївського регіонального виробничого управління м. Макіївка

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Харцизьк

про стягнення 19772,29грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних витрат та пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 м. Харцизьк 19772,29грн., з яких: 18069,57грн. сума заборгованості за послуги з водопостачання надані за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р., 258,71грн. 3%річних, які нараховані за період з 01.09.2011р. по 23.02.2012р., 107,33грн. інфляційні витрати, які нараховані за вересень 2011р. січень 2012р., 1336,68грн. пеня, яка нарахована за період з 01.09.2011р. по 23.02.2012р. по кожному акту окремо відповідно до п. 7.2 договору.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір про надання послуг з водопостачання №25 від 28.04.2011р., акти на надання послуг водопостачання № 19 від 31.08.2011р. за серпень 2011р., № 19 від 30.09.2011р. за вересень 2011р., підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Відповідач на виклик суду не являвся в судове засідання, не надав письмовий відзив на позов.

З ціллю додержання судом принципу змагальності і права на захист порушених прав і інтересів сторін, суд ухвалив відкласти розгляд справи за необхідністю встановити юридичну адресу відповідача.

Оскільки сторонами в судовому процесі відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підприємства та організації, фізичні особи-підприємці, позивач повинен довести, що відповідач, до якого він звертається є на час розгляду його позову субєктом підприємницької діяльності.

Позивач був зобовязаний судом ухвалою про порушення справи надати докази про включення субєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивачем в судовому засіданні наданий витяг № з ЄДРПОУ, в якому державний реєстратор виконавчого комітету Донецької міської ради повідомив про відсутність запису про внесення до ЄДРПОУ субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем на підставі договору про надання послуг з водопостачання №25 від 28.04.2011р., а також 3%річних, інфляційних витрат та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

2

Відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання”, „Про житлово-комунальні послуги”.

При дослідженні матеріалів справи, господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про надання послуг з водопостачання №25 від 28.04.2011р.

У відповідності з п. 1.1 цього договору підприємство (позивач), із закріплених водних об'єктів, здійснює забір технічної води та передає її через свої магістральні водоводи споживачу (відповідачу) в об'ємах згідно щомісячного графіку (п. 2.3 договору), в межах технічних можливостей підприємства, а споживач здійснює оплату отриманих послуг на умовах діючого договору.

Відповідно до п. 2.1 договору надання послуг водопостачання здійснюється рівномірно протягом всього періоду дії договору згідно замовлення споживача.

Об'єми надання послуг за замовленням споживача згідно п. 2.3 договору складають за рік 39 тис. куб м технічної напорної води.

В розділі 5 договору сторони погодили розмір та порядок оплати послуг водопостачання, а саме: споживач оплачує підприємству послуги з водопостачання за тарифами, які встановлені у відповідності з діючим законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

Тариф на момент укладання договору складає: за 1 куб. м. технічної напорної води 0,42 грн. без ПДВ, коефіцієнт коректування тарифу складає 1,322. На загальну суму нараховується ПДВ.

Орієнтовна сума договору на дату його укладання складає 25985,31грн. з ПДВ.

Споживач згідно замовленого об'єму води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі за діючими тарифами в наступні строки: за 10 днів до початку поточного місяця в розмірі 1/3 замовленого місячного об'єму за першу декаду; до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 замовленого місячного об'єму за другу декаду; до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 замовленого місячного об'єму за третю декаду.

Кінцевий розрахунок за надані послуги за минулий місяць споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту на отримання води платіжними дорученнями, з урахуванням поточних оплат, в строк до 1 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 9.1 договору встановлений строк його дії з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов до 01.04.2012р. Договір вважається продовженим після закінчення строку його дії, вказаного в п. 9.1 договору, та діє на цих же умовах на період оформлення та узгодження розбіжностей при укладанні наступного договору або додаткової угоди.

Таким чином, договір вважається господарським судом укладеним, оскільки містить всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що обома сторонами без заперечень та будь-яких зауважень складені акти на надання послуги водопостачання № 19 від 31.08.2011р. за серпень 2011р., № 19 від 30.09.2011р. за вересень 2011р., з яких вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 було подано технічну воду на загальну суму 18542,80грн.

Таким чином, позивач належним чином виконав умови договору.

Згідно п. 5.5 договору кінцевий розрахунок за надані послуги за минулий місяць споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту на отримання води в строк до 1 числа місяця наступного за звітним.

Таким чином, відповідач повинен оплати вартість наданих послуг з водопостачання за актом № 19 від 31.08.2011р. на суму 17456,75грн. до 01.09.2011р., за актом № 19 від 30.09.2011р. на суму 1806,05грн. до 01.10.2011р.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

3

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору, отримані послуги сплачені тільки частково, що підтверджується звітом, підписаним відповідачем і скріпленою печаткою підприємця. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з водопостачання надані за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р. складає 18069,57грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт надання послуг та їх часткової несплати, господарський суд задовольняє вимогу позивача про стягнення суми основного боргу в повному обсязі.

За несвоєчасну сплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить застосувати неустойку, стягнувши з боржника 1336,68грн. пені, яка нарахована за період з 01.09.2011р. по 23.02.2012р. по кожному акту окремо відповідно до п. 7.2 договору.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання щодо сплати отриманих послуг, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 7.2 договору, відповідно до якого у випадку несвоєчасної оплати послуг водопостачання споживач зобов'язаний сплатити підприємству пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги в частині стягнення 1336,68грн. пені частково в розмірі 1336,61грн., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не враховано той факт, що у 2012році 366 календарних днів.

Враховуючи не сплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить стягнути з нього 258,71грн. 3%річних, які нараховані за період з 01.09.2011р. по 23.02.2012р. та 107,33грн. інфляційних витрат, які нараховані за вересень 2011р. січень 2012р.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем отримані послуги сплачені не в повному обсязі, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційних витрат.

Враховуючи, що позивачем доведений факт несвоєчасності оплати відповідачем наданих послуг, наданий обґрунтований розрахунок суми, та розмір 3% річних і інфляційних витрат не перевищує розміру, розрахованого господарським судом, господарський суд задовольняє вимогу щодо стягнення 258,71грн. 3% річних та 107,33грн. інфляційних витрат в повному обсязі.

4

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір.

На підставі Законів України „Про питну воду та питне водопостачання”, „Про житлово-комунальні послуги”, статей 526,530,546,549,610,611,612,625,629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Макіївського регіонального виробничого управління м. Макіївка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Харцизьк про стягнення 19772,29грн., з яких: 18069,57грн. заборгованість, 258,71грн. 3%річних, 107,33грн. інфляційні витрати, 1336,68грн. пеня в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк-83001, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678 в особі Макіївського регіонального виробничого управління м. Макіївка Донецької області-86130, вул. Трубіцина, 2, ЄДРПОУ 35397827 заборгованість в сумі 18069,57грн., 107,33грн. інфляційних витрат, 258,71грн. 3%річних, 1336,68грн. пені, 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 26.03.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Суддя Гринько С.Ю.