Рішення № 22406129, 15.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.12 р. Справа № 5006/13/22/2012

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства “Норинський щебзавод”, Житомирська обл., с. Норинськ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод промислової оснастки”, м. Дніпропетровськ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оптомаркет”, м. Донецьк

про стягнення з відповідача 1 суми основного боргу в розмірі 185000грн.00коп. та штрафу в розмірі 102000грн.00коп., з відповідача 2 штрафу в розмірі 5000грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (за довіреністю б/н від 01.02.2012р.) представник;

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 01.02.2012р.) - представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство “Норинський щебзавод”, Житомирська обл., с. Норинськ (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод промислової оснастки”, м. Дніпропетровськ (далі відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оптомаркет”, м. Донецьк (далі відповідач 2) про стягнення з відповідача 1 суми основного боргу в розмірі 185000грн.00коп. та штрафу в розмірі 102000грн.00коп., з відповідача 2 штрафу в розмірі 5000грн.00коп.

Позовні вимоги до відповідача 1 мотивовані тим, що постачальник неналежним чином виконав свої зобовязання, що виникли на підставі договору № 3006 від 30.06.2011р., здійснивши поставку двигуна до автомобілю Белаз ЯМЗ 240 НМ2 2010 року виробництва неналежної якості, поставка передбаченого умовами договору двигуна до Белаз ЯМЗ 240 ПМ2 2010 року виробництва взагалі не здійснена; вимоги до відповідача 2, як комерційного агента, обґрунтовані тим, що ним неналежним чином виконані свої зобовязання, які виникли на підставі агентського договору б/н від 01.06.2011р., що на думку позивача є підставою для відповідальності на підставі п. 4.3 цього договору.

20.02.2012р. Відповідач 2 надав через канцелярію господарського суду відзив на позовну заяву, якими заперечив проти заявлених позивачем вимог, вважає що підстави для відповідальності, передбачені п. 4.3 агентського договору, відсутні.

15.03.2012р. позивач надав письмові заперечення на відзив відповідача 2, письмовими поясненнями б/н від 15.03.2012р. зауважив, що специфікацією до договору № 3006 від 30.06.2011р. сторони передбачили поставку товару, зокрема, Двигуна ЯМЗ 240ПМ2, отже відповідачем 1 в рахунку фактурі № СФ 000058 від 25.06.2011р. та відповідно позивачем в платіжному дорученні, яким була перерахована попередня оплата за зазначений двигун, помилково було зазначено найменування товару Двигун ЯМЗ 240 ПН2 замість погодженого сторонами -ЯМЗ 240ПМ2.

Справа слуханням відкладалась у звязку з неявкою відповідача 1 та з метою надання йому права на захист на 15.03.2012р., але відповідач 1 у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідання. В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДР від 02.02.2012р. № 12938713, з якого вбачається, що місце місцезнаходження ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки», ідентифікаційний код 32897053, значиться за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Щербини, будинок 5-А. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”. Вся кореспонденція направлялася відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштовий конверт з ухвалою суду повернувся на адресу суду за відсутністю адресату.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи. тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначками "організація за зазначеною адресою не зареєстрована", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Під час судових засідань позивач та відповідач 2 підтримали позиції, викладені письмово.

В судовому засіданні 15.03.2012. представники позивача та відповідача 2 повідомили про відсутність будь яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору, позивач наполягав на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка представника відповідача 1 не є перешкодою для вирішення спору.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши під час розгляду справи пояснення позивача та відповідача 2, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд ВСТАНОВИВ:

30.06.2011р. між позивачем (покупцем) та відповідачем 1 (постачальником) був укладений договір поставки № 3006, згідно з яким постачальник зобовязується в порядку та в строки, встановлені договором, передати товар у власність покупця, в визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а останній прийняти та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент та ціна поставляємого товару зазначаються в Додатку № 1 до даного договору («Специфікація/Прас лист»), яке є його невідємною частиною.

Згідно із п. 1.4 договору товар, прийнятий покупцем по видатковій накладній або узгоджений сторонами в рахунку, переданому по факсу, електронній пошті, нарочно, по пошті або через представника постачальника не підлягає поверненню по ініціативі покупця, крім випадків його невідповідності якості та даними, зазначеним в специфікації або якщо кількість переданого товару перевищує кількість, заявлену покупцем.

Відповідно до Розділу 2 договору постачальник зобовязується поставити товар протягом 14 робочих днів з моменту оплати.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що орієнтовна сума договору складає 340000грн.00коп. з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 3.3 договору оплата товару здійснюється покупцем згідно рахунку на умовах 100% передоплати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

Постачальник зобовязується поставити товар протягом 14 робочих днів з моменту оплати (Розділ 2 договору).

Пунктом 7.6 договору встановлено, що у випадку поставки товару неналежної якості, постачальник за свій рахунок та своїми силами в узгоджений з покупцем строк, але не більше 10 календарних днів, зобовязується замінити неякісний товар на якісний або повернути вартість товару.

Відповідно до п. 10.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2011р.

Керуючись п. 1.2 договору сторони уклали Додаток № 1 до договору Специфікацію/Прайс лист, яким визначили, що відповідач 1 повинен здійснити поставку наступного товару: Двигуна до Белаз (30т) ЯМЗ 240 ПМ2 2010р. виробництва та Двигун до Белаз (42т) ЯМЗ 240 НМ2 2010р. виробництва.

Договір № 3006 від 30.06.2011р. та Додаток № 1 до нього підписані представниками обох сторін та скріплені відбитками печатки, завірені копії додані до позову.

На виконання взятих на себе зобовязань за договором, на підставі п. 3.3 договору, позивач 01.07.2011р. в повному обсязі оплатив виставлені 25.06.2011р. відповідачем 1 рахунки-фактури № СФ 000058 для оплати Двигуна ЯМЗ 240 ПН2 на суму 160000грн.00коп. та 30.06.2011р. та № СФ 000067 від 30.06.2011р. для оплати Двигуна ЯМЗ 240 НМ2 на суму 180000грн.00коп. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього.

Як вказує позивач, при прийманні двигуна ЯМЗ 240НМ2 за кількістю та якістю були встановлені певні недоліки, що зафіксовано в акті приймання-передачі продукції за кількістю та якістю № 707 від 07.07.2011р., у зв”язку з чим позивач відмовився від прийняття товару.

Листом Вих. № 16/09-2 від 16.09.2011р. відповідач 1 визнав, що двигун ЯМЗ 240НМ2 був поставлений із заводським браком, оскільки на складі постачальника немає того ж самого двигуна для заміни, останній взяв на себе зобовязання повернути повну сплачену позивачем вартість двигуна ЯМЗ 240 НМ2 протягом 2 тижнів.

Позивач стверджує, що кошти у розмірі 180000грн., сплачені за двигун ЯМЗ 240НМ2, відповідачем так і не повернуті.

За видатковою накладною № РН 000446 від 05.08.2011р. постачальником був поставлений позивачу Двигун ЯМЗ - 240 ПН2 вартістю 160000грн.00коп. Як стверджує позивач, відповідач 1 не передав позивачу разом з двигуном відповідну технічну документацію до нього, у подальшому за вимогою позивача відповідач 1 передав 17.08.2011р. паспорт на поставлений за видатковою накладною № РН 000446 від 05.08.2011р. двигун, після отримання якого позивачем виявлено, що всупереч обумовленого у специфікації до договору двигуна ЯМЗ 240 ПМ2 був поставлена зовсім інша модель - двигун ЯМЗ 240 М2. За поясненнями позивача виявити факт невідповідності поставленого товару при його прийнятті 05.08.2011р. було не можливо.

У звязку з зазначеним, позивач звернувся до відповідача 1 з листом б/н від 25.10.2011р., у якому повідомив про викладені обставини, зазначив про готовність повернути постачальнику двигун ЯМЗ 240 М2 відповідно до умов п. 1.4 договору, в свою чергу просив відповідача 1 повернути сплачені за Двигун ЯМЗ 240 ПМ2 кошти в сумі 160000грн. 00коп.

Як свідчать наявні в матеріалах справи засвідчені належним чином копії банківських виписок по особовому банківському рахунку позивача за 14.11.2011р., 15.11.2011р., 16.11.2011р., 25.11.2011р., 01.12.2011р., 06.12.2011р., 16.12.2011р., 24.01.2012р. ТОВ “Дніпропетровський завод промислової оснастки” частково повернув позивачу грошові кошти за двигун ЯМЗ 240 ПМ2 з призначенням платежу відповідно до листа б/н від 25.10.2011р. в загальному розмірі 155000грн. 00коп., чим фактично визнав невідповідність поставленого 05.08.2011р. двигуна умовам договору № 3006 від 30.06.2011р.

Вартість двигуна ЯМЗ 240 ПМ2 складає 160000грн., отже сплачені позивачем кошти за цей двигун залишились неповернутими відповідачем 1 у розмірі 5000грн.

В свою чергу між позивачем (довіритель) та відповідачем 2 (комерційний агент) був укладений агентський договір б/н від 01.06.2011р., відповідно до п. 1.1 якого комерційний агент в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, за агентську винагороду зобовязується надати довірителю послуги по сприянню у вчиненні від імені та за рахунок Довірителя правочинів щодо поставки нових двигунів ЯМЗ-240НМ2 1шт. та ЯМЗ 240ПМ2 (далі двигуни) для автомобілів БелАЗ (надалі іменуються «послуги»), а саме здійснює вивчення відповідного ринку, аналізує пропозицію відповідного товару на ринку, підшукує постачальників, що пропонують для поставки, визначені у цьому договорі двигун за найвигіднішими цінами та умовами поставки, здійснює юридичний аналіз проектів договорів поставки, а також вчиняє інші дії, необхідні для забезпечення надання якісних послуг.

Розділом 2 договору визначені права та обовязки комерційного агенту.

Зокрема, відповідно до п. 2.3 агентського договору, комерційний агент у разі прийняття довірителем рішення про укладання договору поставки двигунів зобовязаний вчинити підготовчі дії щодо укладання такого договору, в тому числі здійснити збір необхідної документації, пересвідчитися в надійності обраних потенційних постачальників для довірителя, тощо.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що якщо контрагент довірителя за договором поставки, що був залучений комерційним агентом у звязку з наданням послуг за цим договором, не виконав зобовязання з поставки двигунів згідно укладеного договору поставки або поставив двигуни неналежної якості комерційний агент сплачує довірителю штраф у розмірі 5000грн.00коп.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін; строк дії договору закінчується 31.08.2011р.

Позивач стверджує, що договір № 3006 від 30.06.2011р. з відповідачем 1 на поставку Двигуна до Белаз (30т) ЯМЗ 240 ПМ2 2010р. виробництва та Двигуна до Белаз ЯМЗ 240 НМ2 2010р. виробництва був укладений при посередництві комерційного агента, це також підтверджено представником відповідача 2 під час розгляду справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач 1 та відповідач 2 належним чином не виконали свої зобовязання за договором № 3006 від 30.06.2011р. та агентським договором б/н від 01.06.2011р. відповідно, так як постачальником здійснена поставка двигуна неналежної якості та двигуна, який не відповідає умовам специфікації до договору, звернувся з позовом до суду з вимогою стягнути з ТОВ “Дніпропетровський завод промислової оснастки” суму сплачених коштів в розмірі 185000грн.00коп. (з урахуванням часткового повернення коштів відповідачем 1), штрафні санкції на підставі п. 7.5 та 7.7 договору у загальному розмірі 102000грн.00коп., нараховані за прострочення поставки двигуна № 1 ЯМЗ ПМ2 2010р. та поставки двигуна ЯМЗ 240 НМ2 2010р. неналежної якості; вимоги до відповідача 2, як комерційного агента, обґрунтовані п. 4.3 агентського договору б/н від 01.06.2011р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Договір № 3006 від 30.06.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Як встановлено статтею 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Як вбачається із умов укладеного між позивачем та відповідачем 1 договору поставки № 3006 від 30.06.2011р. та Додатку № 1 до нього у відповідача 1 виник обовязок передати у власність покупця: Двигун до Белаз (30т) ЯМЗ 240 ПМ2 2010р. виробництва та Двигун до Белаз ЯМЗ 240 НМ2 2010р. виробництва, у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, в свою чергу позивач зобовязався прийняти товар та оплатити його вартість.

Розділом 2 договору поставки встановлено, що постачальник зобовязується поставити товар протягом 14 календарних днів з моменту оплати.

Згідно із п. 3.3 договору оплата товару здійснюється покупцем згідно рахунку при умові 100% передоплати.

30.06.2011р. відповідачем 1 був виставлений рахунок фактура № СФ 00067 від 30.06.2011р. для оплати двигуна ЯМЗ-240 НМ2 на суму 180000грн.00коп., який 01.07.2011р. був оплачений позивачем в повному обсязі.

В свою чергу відповідачем 1 за видатковою накладною № РН-000351 від 06.07.2011р. був поставлений позивачу двигун ЯМЗ-240 НМ2.

Статтями 525 та 615 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У відповідності до норм ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Пунктом 5.2 договору № 3006 від 30.06.2011р. сторони передбачили, що приймання товару за кількістю здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при раді міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6.

Відповідно до п. 5.4 зазначеного договору, позивач здійснює приймання товару за якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при раді міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, сторони в договорі № 3006 від 30.06.2011р. домовились про певний порядок приймання-передачі товару та досягли згоди щодо документу, який має підтверджувати факт невідповідності якості/кількості поставленого товару умовам даного договору.

Відповідно до п. 16 Інструкції у разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції-7) покупець припиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

За результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, зазначених в п. п. 19 та 20 даної Інструкції, складається акт про фактичну кількість і комплектність отриманої продукції. Акт має бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю, а саме не пізніше 20 днів після постачання продукції на склад покупця.

Акт має бути підписаний всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції.

Саме у викладений вказаними нормами згаданої вище Інструкції спосіб здійснюється приймання продукції за якістю та встановлення поставки продукції неналежної якості або маркування, які були передбачені умовами укладеного між сторонами договору.

Тобто належним підтвердженням невідповідності якості, комплектності товару і акт, що складений у відповідності з вимогами Інструкції П-7.

Так, у виконання умов договору № 3006 від 30.06.2011р., за участю представників позивача та відповідача 1 07.07.2011р. складений акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю № 707, яким встановлено, що під час приймання двигуна ЯМЗ 240НМ2 виявлені дефекти товару. За результатами комісія прийшла до наступних висновків: під час приймання двигуна виявлено недостачу паспорта заводу виробника та стартер, зірвані шпильки на кришці сальника переднього, порвані патрубки турбіни, відсутній тахометр, відсутні пломби на клапані й кришці і ковпаки ТНВД, виявлено не заводські прокладки під водяними та повітряними патрубками, б/у штуцер і кільце на паливному фільтрі, порвані резинові кільця під сапуном, несправний ТНВД (заклинена рейка). Всі виявлені недоліки з вини постачальника, у звязку з чим постачальник зобовязується поставити новий двигун протягом 3 календарних днів.

Акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю № 707 від 07.07.2011р. підписаний представниками обох сторін без будь-яких зауважень, завірена копія додана до позову.

Суд зазначає, що складений при прийманні Двигуна ЯМЗ 240НМ2 акт приймання передачі за кількістю та якістю № 707 від 07.07.2011р. відповідає вимогами, встановленим Інструкцією П-7, а отже приймається судом в якості належного доказу по справі, підтверджуючого дефекти поставленого двигуна.

На підставі вищевикладеного, позивач відмовився від прийняття Двигуна ЯМЗ 240НМ2.

Відповідно до п. 7.6 договору у випадку поставки товару неналежної якості, постачальник за свій рахунок та своїми силами в узгоджений з покупцем строк, але не більше 10 календарних днів, зобовязується замінити неякісний товар на якісний або повернути вартість товару.

Тобто обовязок відповідача 1 повернути вартість товару, у разі якщо він неякісний, прямо передбачена умовами договору.

Так, безпосередньо відповідач 1 у адресованому позивачу листі Вих. № 16/09-2 від 16.09.2011р. підтвердив факт того, що поставлений двигун ЯМЗ 240НМ2 є неякісним, з посиланням на відсутність на складі постачальника двигуна для заміни, взяв на себе зобовязання повернути повну сплачену позивачем вартість двигуна ЯМЗ 240 НМ2 протягом 2 тижнів.

Докази повернення відповідачем 1 грошових коштів в розмірі 180000грн., сплачених позивачем за двигун ЯМЗ 240НМ2, в матеріалах справи відсутні.

Відповідач 1 виставив позивачу рахунок фактуру № СФ 000058 від 25.06.2011р. для оплати двигуна ЯМЗ 240 ПН2 загальною вартістю 160000грн.00коп., який 01.07.2011р. був оплачений позивачем в повному обсязі.

За видатковою накладною № РН 000446 від 05.08.2011р. відповідачем 1 був поставлений позивачу двигун ЯМЗ 240 ПН2 загальною вартістю 160000грн.00коп., який прийнятий відповідачем 1.

В той же час згідно з Додатком № 1 (Специфікації) до договору предметом поставки за умовами укладеного між сторонами договору, крім двигуна ЯМЗ 240НМ2, є двигун до БелАЗ ЯМЗ 240 ПМ2 2010р.

Як стверджує позивач у письмових поясненнях б/н від 15.03.2011р. в рахунку-фактурі № СФ 000058 від 25.06.2011р. помилково зазначено найменування товару двигун ЯМЗ 240 ПН2 замість правильного найменування - двигун ЯМЗ 240 ПМ2, що відповідно також призвело до автоматичної описки при призначенні платежу у платіжному дорученні на перерахування 160000грн.00коп., грошові перераховані позивачем 01.07.2011р. у сумі 160000грн.00коп. на поточний рахунок відповідача 1 є оплатою за двигун ЯМЗ 240 ПМ2, обумовлений сторонами у Специфікації до договору поставки.

Вищевикладене підтверджується наданою позивачем довідкою Вих. № 14-03/2012 від 14.03.2012р. за підписом головного бухгалтера та генерального директора ПАТ «Норинський щебзавод». У довідки позивач в тому числі повідомив, що інших правовідносин з поставки двигунів поза договором поставки № 3006 від 30.06.2011р. або в рамках інших договорів між сторонами не існувало.

Крім того, позивач зауважив, що двигунів ЯМЗ 240 ПН2 для автомобілів Белаз взагалі не існує, в підтвердження чого для залучення до матеріалів справи позивачем надана роздруківка з мережі Інтернет.

Викладене не спростовано належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно із п. 2.4 договору при передачі товару постачальник зобовязується одночасно з товаром передати покупцю наступні документи, зокрема, копію сертифікату відповідності (у випадку якщо він є).

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив, що до поставленого за видатковою накладною № РН 000446 від 05.08.2011р. товару відповідачем 1 була надана технічна документація сертифікат відповідності на двигун ЯМЗ -240М2 № 1967111, поставка якого не передбачена умовами укладеного між сторонами договору № 3006 від 30.06.2011р.

Вищевикладене свідчить про те, що всупереч умовам договору та специфікації до нього відповідачем 1 був поставлений зовсім інший двигун, ніж передбачений сторонами.

Відповідач 1 факт постачання товару, який не передбачений умовами договору не спростував, навпаки своїми конклюдентними діями з повернення отриманої від позивача суми попередньої оплати в розмірі 155000грн.00коп. з посиланням в призначенні платежу на лист б/н від 25.10.2011р., яким позивач вимогав відповідача 1 повернути сплачені за двигун ЯМЗ 240 ПМ2 кошти в сумі 160000грн. 00коп., підтвердив факт неналежного виконання умов договору щодо поставки саме двигуна ЯМЗ 240 ПМ2, повна передоплата за який здійснена позивачем.

Пунктом 1.4 договору сторони встановили, що товар, прийнятий покупцем по видатковій накладній або узгоджений сторонами в рахунку не підлягає поверненню по ініціативі покупця, крім випадків його невідповідності якості та даним, зазначеним в специфікації.

З посиланням на зазначений пункт договору позивач у листі б/н від 25.10.2011р. повідомляв відповідача 1 про готовність здійснити повернення двигуна ЯМЗ 240 М2.

Доказів постачання відповідачем 1 двигуна ЯМЗ 240 ПМ2 всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано, як і доказів повернення відповідачем 1 залишку коштів в розмірі 5000грн., сплачених позивачем за двигун ЯМЗ 240 ПМ2.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи умови підписаного між сторонами договору № 3006 від 30.06.2011р. та фактичні обставини справи, відповідачем 1 двигун ЯМЗ 240 НМ2 був поставлений неналежної якості, про що свідчить наявні в матеріалах справи докази, не виконані умови договору щодо поставки двигуна ЯМЗ 240 ПМ2, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 1 суми сплаченої попередньої оплати за товар в розмірі 185000грн.00коп.

Посилаючись на не неналежне виконання відповідачем 1 взятих на себе зобовязань за договором поставки, позивач просить суд також стягнути з останнього суму штрафу у розмірі 48000грн.00коп. (160000грн.00коп.*30%), який нарахований на підставі п. 7.5 договору за прострочення поставки двигуна ЯМЗ-240ПМ2 та суму штрафу у розмірі 54000грн.00коп. (180000грн.00коп.*30%), який нарахований на підставі п.7.7. договору за невиконання відповідачем 1 п. 7.6 договору.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зокрема, у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 7.5 договору сторони передбачили, що за прострочення поставки або недопоставку партії товару, постачальник без будь-яких письмових вимог від покупця сплачує покупцю, зокрема, штраф у розмірі 30% від вартості непоставленої або недопоставленої партії товару у випадку прострочки поставки або недопоставки товару на 10 та більше календарних днів.

Зобовязання щодо поставки двигуна ЯМЗ 240 ПМ2, з урахуванням передбачених у розділу 2 договору вимог щодо строків поставки, постачальник повинен був виконати до 21.07.2011р., в той час як встановлено судом поставка обумовленого двигуна на час розгляду справи не здійснена.

Згідно з п. 7.7 договору у випадку невиконання постачальником п. 7.6. договору, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 30% від вартості товару.

Так, відповідно до п. 7.6 договору встановлено, що у випадку поставки товару неналежної якості, постачальник за свій рахунок та своїми силами в узгоджений з покупцем строк, але не більше 10 календарних днів, зобовязується замінити неякісний товар на якісний або повернути вартість товару.

Як вже встановлено судом та визнано відповідачем 1 двигун ЯМЗ 240 НМ2 був поставлений неналежної якості, проте у встановлений у п. 7.6 договору строк відповідач 1 свої зобовязання не виконав.

Отже, укладаючи договір, сторони узгодили міри відповідальності, що не суперечить принципу свободи договору, встановленого ст. 627 Цивільного кодексу України.

Викладене обумовлює правомірність застосування до останнього господарських санкцій, передбачених п.п.7.5 та 7.7 договору, вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2 суми штрафу в розмірі 5000грн.00коп. суд зазначає наступне.

30.06.2011р. між позивачем та відповідачем 2 був укладений агентський договір.

Відповідно до ст. 297 Господарського процесуального кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Як вбачається із умов даного договору у відповідача 2 виник обовязок надати довірителю (позивачу) послуги по сприянню у вчиненні від імені та за рахунок Довірителя правочинів щодо поставки нових двигунів ЯМЗ 240НМ2 1шт. та ЯМЗ 240ПМ2 (далі двигуни) для автомобілів БелАЗ (надалі іменуються «послуги»), в свою чергу позивач зобовязався своєчасно сплачувати комерційному агенту агентську винагороду.

Відповідно до п. 2.3 агентського договору комерційний агент зобовязаний пересвідчитися в надійності обраних потенційних постачальників для довірителя.

Пунктом 4.3 агентського договору сторони погодили, що якщо контрагент довірителя за договором поставки, що був залучений комерційним агентом у звязку з наданням послуг за цим договором, не виконав зобовязання з поставки двигунів згідно укладеного договору поставки або поставив двигуни неналежної якості комерційний агент сплачує довірителю штраф у розмірі 5000грн.00коп.

Як вбачається із наявного в матеріалах звіту, комерційний агент пропонував позивачу в якості постачальника необхідного позивачу товару ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки».

Як вже встановлено судом, відповідач 1, який є постачальником за договором поставки, свої зобовязання виконав неналежним чином:

- двигун ЯМЗ 240НМ2 до автомобіля Белаз 2010 року виготовлення вартістю 180000грн.00коп. був поставлений неякісним;

- зобовязання з поставки двигуна ЯМЗ 240ПМ2 до автомобіля Белаз 2010 року виготовлення вартістю 160000грн.00коп. не виконано, так як замість нього поставлений двигун, який не обумовлений сторонами у специфікації до договору.

Згідно із ст. 303 Господарського процесуального кодексу України комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб'єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, якщо інше не передбачено агентським договором.

Таким чином, суд вважає правомірним застосування до останнього господарських санкцій, передбачених 4.3 агентського договору, вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши у сукупності матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків, що позовні вимоги є обґрунтованими та повністю їх задовольняє.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на нього покладаються судові витрати у розмірі передбаченому діючим законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Норинський щебзавод”, Житомирська обл., с. Норинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод промислової оснастки”, м. Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оптомаркет”, м. Донецьк про стягнення з відповідача 1 суми основного боргу в розмірі 185000грн.00коп. та штрафу в розмірі 102000грн.00коп., з відповідача 2 штрафу в розмірі 5000грн.00коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод промислової оснастки” (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Щербини, будинок 5-А, код ЄДРПОУ 32897053) на користь Публічного акціонерного товариства “Норинський щебзавод” (юридична адреса: 11154, Житомирська обл., Овруцький район, село Норинськ, вул. Шкільна, будинок 16, код ЄДРПОУ 04865033) суму основного боргу в розмірі 185000грн.00коп., штраф в розмірі 102000грн. 00коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 5740грн.00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оптомаркет” (юридична адреса: 83052, м. Донецьк, проспект Миру, будинок 55А, код ЄДРПОУ 37435277) на користь Публічного акціонерного товариства “Норинський щерзавод” (юридична адреса: 11154, Житомирська обл., Овруцький район, село Норинськ, вул. Шкільна, будинок 16, код ЄДРПОУ 04865033) суму штрафу в розмірі 5000грн.00коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 100грн.00коп.

У судовому засіданні 15.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.