Ухвала суду № 22405780, 04.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року справа №2а-8113/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів <Суддя учасник колегії >

Дяченко С.П. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі № 2а-8113/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецька фірма «Медлі» до Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2010 року № 0000642301/0,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2010 року № 0000642301/0, яким йому визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 93948,38 грн, в тому числі за основним платежем 62632,25 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 31316,13 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки відповідачем встановлені розбіжності між сумами податкового кредиту нарахованого позивачем та даними податкових накладних контрагентів, з якими ТОВ СФ "Меблі" мало договори комісії (консигнації, доручення). Відповідно до умов договору комісії комісіонер (ТОВ СФ "Меблі") продає товари від імені комітента (контрагента) та сплачує комітенту кошти за продані товари за вирахуванням комісійної винагороди. У зв'язку з тим, що податковий облік з ПДВ по операціях з продажу комісійних товарів не регламентовано, можливі два алгоритми розрахування сум ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету комісіонером:

1)Комісіонер у відповідності до п. 4.7. ст. 4 ЗУ "Про податок на додану вартість» нараховує свої податкові зобов'язання з продажної вартості комісійних товарів. Комітент, отримавши від комісіонера кошти за продані товари (за вирахуванням комісійної винагороди) надає комісіонеру податкову накладну на суму отриманих коштів. Комісіонер відповідно до отриманої податкової накладної включає ПДВ зі сплачених комітенту коштів до складу податкового кредиту і сплачує до бюджету різницю між податковими зобов'язаннями з продажу товарів та податковим кредитом - ПДВ з комісійної винагороди.

2) Комісіонер у відповідності до п. 4.7. ст. 4 ЗУ "Про податок на додану вартість» нараховує свої податкові зобов'язання з продажної вартості комісійних товарів. Комітент, отримавши від комісіонера кошти за продані товари (за вирахуванням комісійної винагороди) надає комісіонеру податкову накладну на продажну вартість товарів. Комісіонер відповідно до отриманої податкової накладної включає ПДВ з продажної вартості товарів до складу податкового кредиту. При цьому податкові зобов'язання комісіонера з продажу товарів повністю погашаються податковим кредитом. Комісіонер додатково нараховує податкові зобов'язання на суму наданих комітенту послуг з продажу товарів (суму комісійної винагороди), які сплачує до бюджету:

Застосування обох алгоритмів обліку ПДВ приводить до однакового нарахування ПДВ як у комітента так і у комісіонера.

З 01.04.2007 у позивача впроваджена автоматизована система обліку продаж, яка нараховує ПДВ по комісійному продажу товарів за другим алгоритмом. При цьому також не виявлено порушень в нарахуванні ПДВ по операціях з комісійного продажу товарів в разі, якщо комітентом надавалися податкові накладні на продажну вартість товарів. У зв'язку зі складністю другого алгоритму обліку ПДВ деякі контрагенти позивача відмовилися змінювати свою технологію обліку ПДВ і продовжували після 01.04.2007 надавати податкові накладні не на продажну вартість товарів, а на суму отриманих коштів.

В таких випадках для уникнення подвійного обкладення ПДВ сум комісійної винагороди бухгалтерія ТОВ СФ "Меблі" завищувала в обліку суми податкового кредиту по податковим накладним комітентів, які видавали їх не на суму продажної вартості, а на суму отриманих коштів. При цьому додатково нараховувалися зобов'язання з ПДВ на суму комісійної винагороди, таким чином суми завищення податкового кредиту компенсувались сумами додатково нарахованих зобов'язань по ПДВ з комісійної винагороди.

Оскільки податкові накладні на суму комісійної винагороди комітентам не надавались, а лише враховувались в обліку Товариства, податок на додану вартість з операцій по комісійному продажу товарів сплачувався до бюджету правильно комітент сплачував податок і суми отриманих коштів (різниці між продажною вартістю товарів та комісійною винагородою), а комісіонер ТОВ СФ "Меблі" з суми комісійної винагороди, тобто завищення в обліку сум податкового кредиту не призвело до неправильної сплати ПДВ в бюджет.

Таким чином, виключивши зі складу податкового кредиту суми, не підтверджені податковими накладними контрагентів, для правильного визначення сум ПДВ, які підлягали сплаті в бюджет, посадові особи ДПІ в м. Сєвєродонецьк повинні були виключити зі складу податкових зобов'язань по операціям з комісійного продажу суми додатково нарахованих зобов'язань з комісійної винагороди.

Неприйняття до заліку сум завищення податкового кредиту без одночасного зменшення додатково нарахованих зобов'язань з ПДВ на суму комісійної винагороди призводить до подвійного оподаткування податком на додану вартість доходів комісіонера.

Незважаючи на те, що в процесі перевірки посадовим особам ДПІ в м. Сєвєродонецьку були надані всі документи, які підтверджують правильність сплати ПДВ до бюджету, листом від 13.05.2010 № 145 були надані розшифровки нарахувань податкових зобовязань та податкового кредиту по кожній операції з комісійного продажу товарів за період з 01.04.2007 по 31.12.2009, вони не зазначили в акті перевірки, що завищення сум податкового кредиту в обліку ПДВ було проведено з метою уникнення подвійного оподаткування комісійної винагороди і не призвело до недоплати ПДВ в бюджет, тобто замість визначення суми податкового зобов'язання провели донарахування податку в розмірі неприйнятих до заліку сум податкового кредиту.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні встановлено правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 62739,92 грн, а тому податкове повідомлення-рішення прийнято безпідставно. Суд також послався на висновки судово-бухгалтерської експертизи від 21.03.2011 року, згідно яких позивач сплатив до бюджету суму ПДВ навіть більше, ніж повинен був.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем порушені положення пп. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і не надавались скарги на постачальників-комітентів, які відмовлялись надавати належним чином складену податкову накладну.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що з 26.04.2010 по 12.05.2010 відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої був складений акт від 18.05.10 № 1128/23-01554769 (витяг з акту а.с. 14 - 40).

Згідно акту перевірки від 18.05.10 № 1128/23-01554769 в ході її проведення встановлені порушення пп. 1.22.1 п. 1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 981 грн., пп..7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 62793,93 грн., абз. «г»пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з фізичних осіб до бюджету на загальну суму 607,38 грн.

На підставі акту перевірки 18.05.10 № 1128/23-01554769 відповідачем за порушення ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000642301/0 про визначення суми податкового зобовязання в сумі 93948,38 грн., у т.ч. за основним платежем 62632,25 грн., за штрафними санкціями - 31316,13 грн. Правовою підставою прийняття даного повідомлення-рішення відповідач зазначив пп. «б» пп. 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, у випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з поставки вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобовязань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобовязань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно пп.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В судовому засіданні встановлено, що податкові накладні, надані контрагентами ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" оформлені відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи від 21.03.2011 №3027/25 за період, що розглядається, позивач повинен був сплатити до бюджету по операціях з комісійного продажу товарів, зазначених у додатку № 8 до акту перевірки від 18.05.2010 №1128/23-01554769 податок на додану вартість в сумі 61089,16 грн. Виходячи із наданих документів ТОВ Сєвєродонецька фірма «Меблі», за період, що розглядається, сплатило до бюджету по операціях з комісійного продажу товарів, зазначених у додатку № 8 до акту перевірки від 18.05.2010 №1128/23-01554769 податок на додану вартість в сумі 62792,48 грн. ( т. № 2 а.с. 33-47).

Таким чином, дані перевірки результатів діяльності ТОВ «Сєвєродонецька фірма «Меблі», викладені в акті від 18.05.10 № 1128/23-01554769, у звязку з вищезазначеними судом обставинами не свідчать про заниження податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача були відсутні підстави, передбачені пп. «б» пп. 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», для донарахування податкового зобовязання в цій частині та відповідного нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Недодержання позивачем положень пп. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині неподання скарг на контрагентів не може бути підставою для нарахування податкових зобовязань, оскільки податок на додану вартість позивачем сплачений в повному обсязі і відповідачем не доведені доводи щодо заниження позивачем своїх податкових зобовязань.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтованою, апеляційна скарга позивача, не грунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі № 2а-8113/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: С.П.Дяченко

Л.В.Ястребова