Ухвала суду № 22405770, 17.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2011 року справа №2а-3258/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сухарька М.Г.

суддів Білак С. В. , Гаврищук Т.Г.

за участю: сторони не з'явились,

розглянувши у письмовому провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року по справі № 2а- 3258/11/1270 за позовом приватного підприємства «Віраж» м. Луганськ до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000932301/0/1070/23-30199354/4314 від 06.08.2004 року прийняте у відношенні приватного підприємства «Віраж» за податковими зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач зазначив, що у січні 2004 року працівниками ДПІ у Станично-Луганському районі в Луганській області було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Віраж» щодо правильності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації з податку на додану вартість за червень 2003 року, згідно з затвердженим планом перевірки, про що було складено довідку від 30.01.2004 року № 19/23-4/30199354. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.4.4.1 п.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА Україна № 166 від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054 в редакції наказу № 170 від 18.04.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2001 року за № 412/5603, в результаті чого підприємством не надана заява на повернення зайво сплаченого чи невідшкодованого податку з додержанням строків її надання, встановлених п.15.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У розділі IV довідки було зазначено, що при отриманні відповідей по зустрічну запитам та при наявності негативних результатів, перевірка буде відновлена, що буде відображено у додатковому акті.

Після отримання відповідей на запити та у зв'язку з нововиявленими обставинами працівниками ДІЛ у Станично-Луганському районі Луганської області ні підставі посвідчення від 28.07.2004 року № 360 та з врахуванням вимог п.3 «а» Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» було проведено додаткову позапланову перевірку фінансово - господарської діяльності ПП «Віраж» щодо правильності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації з податку на додану вартість за червень 2003 року, згідно з затвердженим планом перевірки.

Додатковим актом від 30.07.2007 року № 55/23-4/30199354 встановлено порушення позивачем пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - підприємством безпідставно було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 49000,00 грн. по придбанню товару, який фактично не існує, в результаті чого було зменшено від'ємне значення суми податкових зобовязань по податку на додану вартість за червень 2003 року на суму48998,00 грн. На підставі додаткового акту прийняте спірне податкове повідомлення-рішення та застосовано до позивача штрафну санкцію в сумі 9799,60 грн.

Постановою Господарського суду Луганської області від 11.01.2008 року у задоволенні позову відмовлено, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 року задоволено апеляційну скаргу ПП «Віраж», а постанова Господарського суду скасована, позовні вимоги ПП «Віраж» задоволені і оспорювань податкове повідомлення-рішення було скасоване.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року всі попередні рішення скасовані і матеріали справи направлені на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи своє рішення Вищій адміністративний суд України зазначив, що в порушення норм процесуального права суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам податкового органу про безтоварність операцій, не витребували у позивача, зокрема, товарно-транспортні накладні на здійснення перевезень товару, як на підтвердження реальності господарських операцій, інших доказів.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Суд першої інстанції, на вимоги вищого суду дослідив законність та обґрунтованість господарської операції, виходячи з наданих по справі доказів.

Відповідно до пункту 4 договору купівлі-продажу від 05.06.2003 року, який був укладений між ДП «Гріф» ТОВ «Дакс» та ПП «Віраж», базис поставки франко-перевізник; місце поставки Луганськ, транспортні витрати входять до ціни товару. Предметом цього договору був цукор-пісок в кількості 113 тон за ціною 2601,77 грн. за тону у тому числі ПДВ. Сума договору складала 294000, 00 грн. Факт передачі цукру-піску підтверджується накладними від 05.06.2003 року, від 07.06.2003 року, від 09.06.203 року, від 11.06.2003 року, від 13.03.2003 року, від 15.06.2003 року.

Податковий кредит в сумі 49000,00 грн. позивачем був сформований на підставі податкової накладної від 15.06.2003 року № 3, яка була виписана ДП «Гріф» ТОВ «Дакс».

Згідно довідки № 739/23-227 від 10.12.2003 року про результати позапланової перевірки ДП «Гріф» ТОВ «Дакс» з питань взаємовідносин з ПП «Віраж» за червень 2003 року було підтверджено факт відвантаження на адресу ПП «Віраж» та проведено в бухгалтерському обліку товару згідно умов зазначеного договору. ДП «Гріф» ТОВ «Дакс» було включено до податкових зобов'язань з ПДВ суму згідно податної накладної № 3 від 15.06.2003 року, а саме: 294000,00 грн. у тому числі ПДВ - 49000,00 грн. (ТМЦ - Цукор 113 тон). Суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній були включені до податкового зобов'язання відповідного періоду та були відображені покупцем у книзі обліку продажу товарі (робіт, послуг) за червень 2003 року). За результатами перевірки порушень встановлено не було.

Таким чином, згідно договору та матеріалів справи поставка цукру від ДП «Гріф» ТОВ «Дакс» до ПП «Віраж» здійснювалась за рахунок продавця - ДП «Гріф» ТОВ «Дакс», що не заперечується сторонами.

Щодо наявності у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення цукру, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що обов'язок виписування, оформлення та передачі товарно-транспортної накладної вантажоодержувачу (ПП «Віраж) покладається пунктом 11.5 Наказу № 363 Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року, на замовника (вантажовідправника - ДП «Гріф» ТОВ «Дакс»). Тобто, договір на перевезення вантажу (цукру-піску у кількості 113 тон) враховуючи те, що цукор був постановлений за рахунок продавця - ДП «Гріф» ТОВ «Дакс», який фактично був вантажовідправником, міг бути оформлений лише між ДП «Гріф» ТОВ «Дакс» та перевізником, товарно-транспортні накладні, які повинні були підтвердити факт транспортування товару від ДП «Гріф» ТОВ «Дакс» до м. Луганську повинен був виписати (зберігати) та передати позивачу ПП «Віраж» (вантажоодержувачу) продавець - ДП «Гріф» ТОВ «Дакс» через водія перевізника.

Враховуюче викладене, ПП «Віраж» не може мати певні негативні наслідки за дії або бездіяльність своїх контрагентів в частині порушення обов'язку щодо виписки, оформлення та зберігання товарно-транспортних накладних чи будь-яких інших порушень в частині ведення бухгалтерського та податкового обліку, тому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги твердження представників відповідачів про відсутність товарно-транспортних накладних по всьому ланцюгу постачання цукру-піску.

Посилання відповідачів на безтоварність господарської операції спростовується встановленим фактом подальшого руху придбаного товару від ПП «Віраж» до приватного підприємця ОСОБА_2, що підтверджується довідкою про результати позапланової перевірки ПП ОСОБА_2 з питань взаємовідносин з ПП «Віраж» за квітень 2003 року - червень 2003 року та первинними документами.

Відсутність товарно-транспортних накладних у ПП «Віраж», які б підтверджували факт транспортування цукру, що не були виписані, оформлені та передані його контрагентом - ДП «Гріф» ТОВ «Дакс», не може бути підставою для відсутності права платника податків (ПП «Віраж) на формування податкового кредиту в розумінні п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 17 червня 2011 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року по справі № 2а- 3258/11/1270 за позовом приватного підприємства «Віраж» м. Луганськ до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року по справі № 2а- 3258/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 17 серпня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Гаврищук Т.Г.

Білак С.В.