Ухвала суду № 22405539, 19.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2011 року справа №2а-3714/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.

суддів Білак С. В. , Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 16.05.11р.

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 11.01.11р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011р. у справі № 2а-3714/11/1270 (головуючий І інстанції Ушаков Т.С.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001108013 від 20.04.2011року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011р. у справі № 2а-3714/11/127 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001108013 від 20.04.2011 року, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства за червень-липень 2010р. за результатами якої складений акт від 08.04.2011р. № 276/08-3/05441447 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011р. № 0001108013, яким позивачеві згідно з п.п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010р. на 252079 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції 63019,75 грн.

Підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 а) п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

При здійсненні перевірки встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за червень 2010р. віднесено суму податку на додану вартість 252078 грн.75 коп. при придбанні продукції за договором, укладеним з ТОВ “Промекс”, який є нікчемним з огляду на положення ч.1 ст.203, ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України.

В акті перевірки зазначено, що відповідно декларації з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекс» основні фонди для здійснення господарської" діяльності відсутні. На початок 4 кварталу 2010 року на обліку рахувалося лише основних фондів 2 групи на суму 2 392 грн. Складські запаси товарне - матеріальних цінностей відсутні. Кількість працюючих на підприємстві 8 осіб.

Відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що основним постачальником ТОВ «Промекс» у червні 2010р. є ТОВ "Омега-Укр-Інвест".

ТОВ "Омега-Укр-Інвест", зареєстроване ДПІ у Київському районі м. Донецьк, стан платника «визнано банкрутом», вид діяльності «надання інших комерційних послуг», кількість працюючих, згідно розрахунків комунального податку наданих до ДПІ у Київському районі м. Донецьк складає 0 осіб, згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010р. амортизаційні відрахування не здійснювались, що свідчить про відсутність основних засобів.

Згідно до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ТОВ "Омега-Укр-їнвест" не задекларовано податкові зобов'язання за червень 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ „Промекс".

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду , зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”) .

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За вимогами п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно з п.5 вищезазначеного порядку податкова накладна вважається недійсною у випадках її заповнення іншою особою ніж вказано у п. 2 цього порядку.

З матеріалів справи вбачається, що сума податку на додану вартість 252078,75рн. підтверджена податковою накладною № 17 від 04.06.2010р., що складена ТОВ “Промекс”, яка відповідає вимогам п.п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

За приписами п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

Тобто, за приписами наведеної норми право на отримання суми бюджетного відшкодування повязано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Факт отримання позивачем продукції від ТОВ “Промекс” та сплати суми податку у складі ціни товару його постачальнику підтверджується наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: рахунок-фактура від 04.06.2010р. №СФ-00000012, видаткова накладна №РН-0000010 від 04.06.2010р., податкова накладна № 17 від 04.06.2010р., відповідні банківські виписки.

Згідно до умов договору від 04.11.2009р. за №015/1250 поставка продукції здійснювалась ТОВ “Промекс” на умовах СРТ- склад ВАТ “Алчевський металургійний комбінат, тобто продукція поставлялась безпосередньо на склад позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за спірною податковою накладною, складеною ТОВ “Промекс” .

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем тих обставин, що укладені позивачем договори порушують публічний порядок, та відсутність підстав вважати їх нікчемними. Доказів визнання спірних правочинів недійсними в судовому порядку податковим органом не надано.

Колегія суддів також зазначає, що Законом України „Про податок на додану вартість” обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару.

Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше. Порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств .

Колегія суддів також звертає увагу на ті обставини, що з акту перевірки вбачається, що ТОВ “Промекс” у декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. було задекларовано суму податкових зобовязань у розмірі 252079 грн..

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011р. у справі № 2а-3714/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011р. у справі № 2а-3714/11/1270 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 серпня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 25 серпня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г. Сухарьок