Ухвала суду № 22404954, 18.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року справа №2а-4100/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Старосуда М.І.

суддів Ястребової Л.В. , Чумака С.Ю.

при секретарі Сухоцькій Д.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача Шевченко О.І.

від відповідача Шуйського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-4100/11/1270 за позовом приватного підприємства «Металобаза» до державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року № 0000152301, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 22.04.2011 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року № 0000152301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 518500 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області від 21 березня 2011 року № 0000152301, яким приватному підприємству «Металобаза» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 518500 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 20.01.2011 року приватним підприємством «Металобаза» до державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області була подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року, у якій відповідно до рядку 25 та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 518500 грн.

Наказом начальника ДПІ в м. Первомайську Луганської області від 17.03.2011 № 127 було призначено документальну невиїзну перевірку ПП «Металобаза» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

На виконання вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України державною податковою інспекцією в м. Первомайську Луганської області проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Металобаза» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року, за результатами якої складений акт від 21.03.2011 № 109/23/31337539.

З акту перевірки слідує, що в порушення пункту 1.8 статті 1, абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» приватним підприємством «Металобаза» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 518500 грн., оскільки згідно аналізу бази даних автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України по декларації за грудень 2010 року (період формування відємного значення), у ланцюгу основного контрагента приватного підприємства «Металобаза», який сформував податковий кредит відповідного податкового періоду, по 2 ланці ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей встановлено підприємства-контрагентів 2 ланцюга, які мають ознаки ризикового податкового кредиту (ТОВ «Балтімор-Інвест», ПКБ «Алмар», ТОВ «Компанія «Укрінструмент», ТОВ «Транс агентство метал»). Згідно вказаного акту, сума ПДВ, яка включена до складу податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Укрзалізничпром», становить 269523,07 грн., що становить 98,7% від загальної суми податкового кредиту. ДПІ в м. Первомайську не отримано належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявленим платником у податковій декларації за грудень 2010 року. Таким чином, заявлену до відшкодування суму ПДВ в повному обсязі неможливо підтвердити.

На підставі акту невиїзної документальної перевірки від 21 березня 2011 року державною податковою інспекцією в м. Первомайську Луганської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року № 0000152301 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 518500 грн.

Однак, з цього приводу колегія суддів зазначає, що Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не повязує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг).

Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обовязку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Вказаний Закон не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера.

А матеріалами справи: договором від 15 вересня 2010 року № УЗП-15/09-И, податковими накладними, накладними, рахунками, платіжними дорученнями підтверджено отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та фактичну сплату позивачем отримувачем товарів сум податку на додану вартість в ціні товару постачальнику таких товарів товариству з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром», які включені до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Отже, порушення Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача та контрагентами контрагентів позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів позивача та контрагентів контрагента позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Тому зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було підстав для зменшення ПП «Металобаза» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що є підставою для задоволення позову.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-4100/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-4100/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі 23.08.2011 року.