Ухвала суду № 22403003, 09.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 року справа №2а-8276/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІВС» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року по справі № 2-а-8276/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІВС” до Державної податкової інспекції у місті Дружківка Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ІВС» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Дружківка Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 12.03.2010 року № 0000062320/0, від 12.03.2010 року № 0000072320/0. В обґрунтування позову зазначено, що позивач частково погоджується з податковим повідомленням-рішенням №0000062320/0, а саме, в частині визначення податкового зобовязання в сумі 2029,00 грн., проте вважає, що інші нарахування були здійснені відповідачем протиправно з наступних підстав. 05.12.2005р. позивач отримав від ПП ОСОБА_2 відповідно до укладеного між ними договору поворотну фінансову допомогу в сумі 42368,00 грн. У звязку з відсутністю коштів на кінець звітного податкового періоду 2005р. не повернута сума 27910,00 грн. відображена в декларації про податок на прибуток. В січні 2006р. позивач повертає ПП ОСОБА_2 залишок поворотної фінансової допомоги. Щоб підтвердити податкову завантаженість 1% підприємство відображає коригований прибуток частково, а саме, 10910,00 грн. в 1 кварталі 2006 року в декларації про податок на прибуток та 17000,00 грн. в декларації про прибуток за 2006 рік. Відповідачу під час перевірки були надані договір з ПП ОСОБА_2 та платіжні доручення на отримання/повернення фінансової допомоги. Акти виконаних робіт та інші первинні документи під час перевірки відповідач не витребував та зробив висновок про завищення валових витрат на суму 48722,00 грн. Крім того, позивач частково погоджується з податковим повідомленням-рішенням №0000072320/0, а саме, в частині визначення податкового зобовязання в сумі 19045,00 грн., проте вважає, що інші нарахування були здійснені відповідачем протиправно з наступних підстав. Від поставщика ТОВ НВО «Екософт» отриманий товар на суму 200774,13 грн., в тому числі ПДВ 33462,35 грн. Сума ПДВ відображена як не отримані податкові накладні. Податкові накладні отримані з запізненням та відображені в декларації з ПДВ за жовтень 2008 року. Підприємство скористалось правом на податковий кредит, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 7.5 якого передбачає, що датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата отримання податкової накладної, яка посвідчує факт придбання платником податку товарів (послуг, робіт). У звязку з тим, що підприємством не використовується касовий метод числення податкового кредиту, датою виникнення податкового кредиту вважається дата отримання податкової накладної жовтень 2008 року. 01.10.2008р. підприємство повертає товар, отриманий від поставщика ТОВ НВО «Екософт» на суму 200774,13 грн., в тому числі ПДВ 33462,35 грн., так як відсутній попит на придбаний товар. Корегування податкового кредиту до податкових накладних щодо вищезазначеного товару отримані не були, а тому підприємство не зменшувало податковий кредит без підтверджуючих документів. Всі необхідні документи були надані до перевірки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 липня 2010 задоволено частково позовні вимоги ТОВ «ІВС», визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Дружківка щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000062320/0 в частині визначення податку на прибуток в сумі 16431,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 8215,50 грн. та скасовано податкове повідомлення-рішення в цій частині. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач, подавши апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції невірно сприйняв корегування податкового кредиту до податкових накладних 1506, 1517, 1653, які не були отримані, а тому не було підстав для зменшення податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами, в результаті планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р. відповідачем складено акт від 02.03.2010р. № 63/2300/32114917, яким встановлено наступні порушення:

-п.п.4.1.1 п.4.1, абз.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 с.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.1.6 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, а саме, занижено податок на прибуток на суму 18460,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2006 року в сумі 4250,00 грн., півріччя 2008 року в сумі 12181,00 грн., рік 2008 в сумі 13468,00 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 742,00 грн.;

-п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від05.06.2005р. №213, а саме, занижено податок на додану вартість на суму 52507,00 грн., у тому числі за червень 2008 року в сумі 19045,00 грн., за жовтень 2008 року в сумі 33462,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2009 р. №0000062320/0 на суму 27690,00 грн., з яких податок на прибуток 18460,00 грн., штрафні санкції 9230,00 грн., та №0000072320/0 на суму 78760,00 грн., з яких податок на додану вартість 52507,00 грн., штрафні санкції 26253,50 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень в тій частині, в якій вони залишені без змін судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2005р. позивачем з ПП ОСОБА_2 укладено договір фінансової допомоги № 8, відповідно до якого, позивачем 05.12.2005р. отримано поворотну фінансову допомогу в сумі 42368,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.12.2005р. Під час перевірки встановлено, що позивач в 4 кварталі 2006 року в декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік по рядку 01.6 «інші доходи» та у податковому обліку з податку на прибуток та жовтень-грудень 2006 року виключає суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 17000,00 грн. Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог в цій частині, оскільки, позивачем не надано в судовому засіданні підтверджуючих первинних документів щодо повернення поворотної фінансової допомоги у жовтні-грудні 2006 року на суму 17000,00 грн. а також первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, які підтверджують отримання поворотної фінансової допомоги в розмірі 17000,00 грн., та не було відображено суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 17000,00 грн. у складі валового доходу.

Згідно абз.2 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповернутою на кінець такого завітного періоду. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбувалося таке повернення.

Суд першої інстанції правильно зробив висновок, що позивачем безпідставно зменшено валовий доход у декларації з податку на прибуток за 2006 рік в сумі 17000,00 грн., та відповідачем правомірно нараховані податкові зобовязання в сумі 2029,00 грн. та штрафні санкції в сумі 1014,50 грн.

Стосовно формування валових витрат, які не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, колегія суддів приходить до такого висновку. Щодо визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 52507,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 26253,50 грн. Як вбачається з акту перевірки, позивач до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2008 року включив по постачальнику ТОВ НВО «Екософт» суму ПДВ в розмірі 13037,65 грн., що підтверджується наявністю податкових накладних на загальну суму 78225,87 грн., у тому числі ПДВ 13037,65 грн., а саме згідно податкових накладних: №1446 від 05.08.2008р. на суму 34000,00 грн., у тому числі ПДВ 5666,67 грн.; №1507 від 13.08.2008р. на суму 44225,87 грн., у тому числі ПДВ 7370,98 грн. Крім того, позивач до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2008 року включив по постачальнику ТОВ НВО «Екософт» суму ПДВ в розмірі 21462,35 грн., що підтверджується наявністю податкових накладних на загальну суму 128774,10 грн., у тому числі ПДВ 21462,35 грн., а саме згідно податкових накладних: №1506 від 13.08.2008р. на суму 78774,13 грн., у тому числі ПДВ 13129,02 грн.; №1517 від 14.08.2008р. на суму 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн.

Також, позивач до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2008 року включив по постачальнику ТОВ НВО «Екософт» суму ПДВ в розмірі 12000,00 грн., що підтверджується наявністю податкової накладної на загальну суму 72000,00 грн., у тому числі ПДВ 12000,00 грн.

Постачальник ТОВ НВО «Екософт» включило до складу податкових зобовязань за серпень 2008 року суму ПДВ в розмірі 34500,00 грн., за вересень 2008 року суму ПДВ в розмірі 12000,00 грн., та згідно розрахунку коригувань сум ПДВ по ТОВ «ІВС» до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008 року здійснило коригування кількісних і вартісних показників на загальну суму (-) 33462,36 грн. в результаті повернення товару на підставі податкових накладних: №1506 від 13.08.2008р. на суму ПДВ (-) 13129,02 грн., згідно розрахунку коригувань №19/1506 від 01.10.2008р.; №1517 від 14.08.2008р. на суму ПДВ (-) 8333,34 грн., згідно розрахунку коригувань №20/1517 від 01.10.2008р.; №1653 від 01.09.2008р. на суму ПДВ (-) 12000,00 грн., згідно розрахунку коригувань №21/1653 від 01.10.2008р.

У вересні 2008 року отримання товару від ТОВ НВО «Екософт» підтверджується видатковою накладною №ЕК-01/09/9-08 від 01.09.2008р. на загальну суму 200774,13 грн., у тому числі ПДВ 33462,35 грн.

В жовтні 2008 року згідно видаткової накладної на повернення товару №Д-001434/1 від 01.10.2008р. на суму 200774,12 грн., у тому числі ПДВ 33462,34 грн. було здійснено повернення фільтруючих засобів для води на адресу постачальника ТОВ НВО «Екософт». Здійснення господарської операції, як вбачається з акту перевірки, відображено в бухгалтерському обліку по журналу-ордеру №3 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в жовтні 2008 року по Дт 281 Кт 631 сторно на суму 167311,78 грн., по Дт 644/2 Кт 631 сторно на суму 33462,34 грн. В результаті того, що позивач не здійснив корегування податкового кредиту на суму повернення товарів на адресу постачальника ТОВ НВО «Екософт» у жовтні 2008 року в декларації з ПДВ за жовтень 2008 року відбулось завищення податкового кредиту на суму 33462,00 грн.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту). Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем правомірно нараховані податкові зобовязання з ПДВ сумі 52507,00 грн. та штрафні санкції в сумі 26253,50 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІВС» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року по справі № 2-а-8276/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року по справі № 2-а-8276/10/0570 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Колегія суддів: В.П. Юрченко

М.І. Старосуд

О.О.Чебанов