Ухвала суду № 22402055, 02.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року справа №2а-3001/11/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л. А.

суддів Гімона М.М. , Карпушової О.В.

розглянула в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі № 2а-3001/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тарзол» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання нечинним та скасування податкового-повідомлення рішення, і

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тарзол» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання нечинним та скасування податкового-повідомлення рішення, а саме: визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 15 березня 2011 року № 0001781520/0 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Тарзол» податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1735,75 (одна тисяча сімсот тридцять пять грн., 75 коп.); стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тарзол» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,4 грн.

Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що судом неповно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, зокрема наполягає, що суд прийшов до помилкового висновку щодо відсутності у позивача факту умовного продажу товарних залишків.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Тарзол» (далі ТОВ «Тарзол» 19.01.2011 року подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (арк. справи 45).

У додатку К1/1 до декларації у таблиці № 1 позивач зазначив балансову вартість запасів на кінець звітного періоду 96 (на складах, місцях зберігання 96) (арк. справи 46).

У додатку К 1/1 до декларації, у таблиці № 2 (код рядка - Б4) позивач зазначив основні фонди групи 4 з нормою амортизації 15 відсотків 1128 (балансова вартість на початок розрахункового кварталу) та (код рядку Б6) основні фонди групи 2 з нормою амортизації нижче 10 відсотків 5719 (балансова вартість на початок розрахункового кварталу) (арк. справи 46).

Актом № 958 від 19.11.2010 року за № 16341/10/29 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Тарзол» (арк. справи 48-52).

01.02.2011 року відповідачем проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість (далі ПДВ) ТОВ «Тарзол» за листопад 2010 року (дата реєстрації в податковому органі 10.12.2010 року вх. № 67702), за результатами якої складено акт за № 2/15-20/33432686 (арк. справи 40).

Перевіркою встановлено, що на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ (19.11.2010 року) на обліку підприємства знаходились товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку включені до податкового кредиту в розмірі 6943,00 грн.

За висновками акту перевірки, підприємство здійснило порушення вимог п.184.7 ст.184 ПК України, а саме: на визначило умовний продаж товарних залишків за звичайними цінами та відповідно не збільшило суму своїх податкових зобовязань, що підлягали сплаті до бюджету у розмірі 1388,60 грн. за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося анулювання свідоцтва платника ПДВ.

03.02.2011 року зазначений акт перевірки був спрямований на адресу позивача, що підтверджується реєстром рекомендованих листів, відправлених податковим органом та копією фіскального чеку за № 6230 (арк. справи 39-41).

11.02.2011 року відповідачем було складено протокол № 21 про адміністративне порушення за порушення позивачем порядку ведення податкового обліку в декларації з ПДВ за листопад 2010 року, що призвело до заниження податкового зобовязання, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.165 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (арк. справи 70-73).

За результатами розгляду протоколу про адміністративне порушення № 21, постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 19.04.2011 року закрито провадження у адміністративній справі відносно директора ТОВ «Тарзол» ОСОБА_2 за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Цією постновою спростовані порушення, які встановлені відповідачем в акті перевірки від 01.02.2011 року за № 2/15-20/33432686.

15.03.2011 року за результатами висновків акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0001781520/0 про застосування до ТОВ «Тазрол» суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1735,75 грн., у тому числі: за основним платежем 1388,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 347,15 грн. (арк. справи 6).

Відповідно до п.п.4.1. п.4 Статуту ТОВ «Тарзол» (далі-Статут) для забезпечення діяльності товариства створений Статутний капітал, який складається з вартості вкладу його учасника в розмірі 26200,00 грн. (арк. справи 10, 11).

В підпункті 4.2. п.4 Статуту вказано, що Статутний капітал утворено учасником Товариства у складі: комп'ютер Аthlon 2000+ з монітором 17" LG L1710В вартістю 6550,00 грн. комп'ютер Аthlon 2000+ з монітором 17" LG L1710В вартістю 6550 грн., комплект офісних меблів (2 письмових стола, 2 крісла, канцелярська шафа, книжний стелаж) вартістю 13100,00 грн., на загальну суму 26200,00 грн., що складає 100 % Статутного капіталу ТОВ «Тарзол» (арк. справи 10, 11).

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 (місця зберігання, необоротні активи) за 01.01.11 01.02.11 підтверджує включення зазначених товарно-матеріальних цінностей до Статутного фонду підприємства позивача (арк. справи 12).

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та заперечення на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Спірним питанням є правомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0001781520/0, яким за порушення ТОВ «Тазрол» п.184.7 ст.184 податкового кодексу України визначено суму податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 1735,75 грн., у тому числі: основний платіж - 1388,60 грн., штрафна (фінансова) санкція 347,15 грн. (арк. справи 6), оскільки позивач вважає, що відповідач, приймаючи вказане спірне рішення не врахував обовязкові умови при визнанні платником податків умовного постачання товарів чи необоротних активів.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції перевірені і знайшли своє підтвердження.

Судом першої інстанції також встановлено, що товари, для забезпечення діяльності підприємства, які були внесені до Статутного фонду підприємства, а саме комп'ютер Аthlon 2000+ з монітором 17" LG L1710В вартістю 6550,00 грн. комп'ютер Аthlon 2000+ з монітором 17" LG L1710В вартістю 6550 грн., комплект офісних меблів (2 письмових стола, 2 крісла, канцелярська шафа, книжний стелаж) вартістю 13100,00 грн., на загальну суму 26200,00 грн. вносились до основних фондів підприємства його засновником для забезпечення діяльності підприємства та витрати на їх придбання не включались до складу податкового кредиту.

Відповідно до бухгалтерської довідки № 31/03 від 31.03.2011 року всі необоротні активи, які рахуються на балансі підприємства станом на 01.02.2011 року були передані підприємству в якості внеску до Статутного капіталу від фізичної особи та до податкового кредиту вони не включались.

Товарно-матеріальні цінності, що були занесені в рядок А1 додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік є бланками суворої звітності. Сума ПДВ, сплачена при їх придбанні до податкового кредиту також не включалась (арк. справи 13).

Крім того, не включення позивачем до складу податкового кредити витрат на придбання товарних залишків (бланків суворої звітності) та необоротних активів, які були внесені до статутного фонду підприємства підтверджується: податковою декларацією з ПДВ за січень 2006 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних № 6, податковими накладними № 4, 299, 27,28, податковою декларацією з ПДВ за лютий 2006 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних № 7, податковими накладними № 4, 60, 526, 12, 11, 13, 35, 36, 17, податковою декларацією з ПДВ за березень 2006 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних № 8, податковими накладними № 1114, 1112, 1113, 971, 3, 248, 31, 32, 389, пунктом 3.1.3 акту про результати вихідної планової перевірки позивача від 25.07.2007 року № 544/23-33432686, витягом із головної книги ТОВ «Тарзол» по рахунку 10 «Основні засоби» 2005 - 2010 роки (арк. справи 96-145).

Пунктом 184.7 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платних податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податком зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, основною умовою для виконання позивачем приписів п.184.7 ст.184 ПК України в останньому звітному (податковому) періоді є залишки товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем ні всуді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не доведено факт включення до складу податкового кредиту витрат на придбання товарів, які залишались у позивача в якості необоротних фондів на момент анулювання реєстрації платника ПДВ або інших товарних залишків. Податкова звітність ТОВ «Тарзол», надана представником відповідача суду першої інстанції не взята до уваги, оскільки зазначені податкові декларації не підтверджують факт включення позивачем залишків товару (основних фондів, витрат на їх придбання) до складу податкового кредиту (арк. справи 74-93). Тобто відповідач субєкт владних повноважень відповідно до ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення.

Керуючись ст.195, ст. 197 ч.1 п.2, п.1 ч.1 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тарзол» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання нечинним та скасування податкового-повідомлення рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В. Карпушова