Ухвала суду № 22402035, 05.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2011 року справа №2а/0570/5942/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрко І.В.

суддів Міронової Г.М. , Блохіна А.А.

при секретарі судового засідання Діденко О.С.,

за участю представника позивача Прозоря О.Л.,

представників відповідача Петрова А.Г. Бондар О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Комплексна гарантія безпеки» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року по справі № 2а/0570/5942/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Комплексна гарантія безпеки» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.11.2010 року № 0031641542/0,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся 13.04.2011 року до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.11.2010 року № 0031641542/0, мотивуючи свої вимоги тим, що не погоджується зі спірним рішенням, оскільки позивач діяв правомірно при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ФОП ОСОБА_5, свідоцтва платника податку на додану вартість якого анульовано. Позивач зазначив, що не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання його контрагентом своїх обовязків та зазначає про наявність нотаріально завіреної копії свідоцтва про реєстрацію ФОП ОСОБА_5 платником податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити. Пояснив, що позивач звернувся до правоохоронних органів з заявою про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст.190 Кримінального Кодексу України. За вказаною заявою була проведена перевірка та документи скеровані до райвідділу міліції за місцем проживання ОСОБА_5, тобто до м. Бердянська. Є відомості, що проти ОСОБА_5 вже порушено декілька кримінальних справ. До того ж у підприємства є копія листа, завірена печаткою ОСОБА_5, що до ДПА України ще в 2009 році направлені відомості про помилку щодо виключення ОСОБА_5 з реєстру платників податку на додану вартість.

Представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведена документальна невиїзна перевірка декларацій з податку на додану вартість ТОВ «ОА «Комплексна гарантія безпеки», за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 26.10.2010 року №100/15-3/35318923.

Згідно висновку вказаного акту, позивачем занижено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість за період липень 2009 р. березень 2010 р., червень 2010 р. на загальну суму 146645,67 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 08.11.2010 року №0031641542/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 146645,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 73322,84 грн.

Підставою для встановлення зазначеного порушення стали наступні обставини.

Відповідно договору № б/н від 30.06.2010 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 надає позивачу консультаційні послуги з юридичного та бухгалтерського обслуговування, маркетингового дослідження ринку охоронних послуг. У звязку цим договором позивачем за період липень 2009 року березень 2010 року, червень 2010 року сформувало податковий кредит на підставі отриманих від ФОП ОСОБА_5 податкових накладних.

Перевіряючими встановлено, що згідно листа Бердянської ОДПІ від 12.08.2010 року №3215/7/17-1 свідоцтво платника ПДВ ФОП ОСОБА_5 анульоване 31.01.2005 року.

У звязку із вказаним в акті зазначено, що позивачем завищено податковий кредит за рахунок безпідставного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, що сформована від ФОП ОСОБА_5, який не є платником податку на додану вартість з 31.01.2005 року

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних від 31.01.2010 року № 84, від 26.02.2010 року № 89, від 31.03.2010 року № 90, від 30.06.2010 року № 170, що виписані ФОП ОСОБА_5 покупцю - ТОВ «ОА «Комплексна гарантія безпеки».

Згідно з даними бази «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що контрагентом ТОВ «ОА «Комплексна гарантія безпеки» фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, відображеним у додатках 1,5 до декларації з ПДВ за липень 2009 року березень 2010 року, червень 2010 року не включено податкові зобовязання за вказаний період на загальну суму 146645,67 грн..

Формування позивачем податкового кредиту за зазначені вище періоди відбулося на підставі податкових накладних, які були виписані ФОП ОСОБА_5

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Нормами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, та зазначено в актах перевірок, фізична особа підприємець ОСОБА_5 перебуває на обліку у Міжрайонній державній податковій інспекції м. Бердянська Запорізької області.

Згідно з даними, які розміщені на офіційному сайті ДПА України, свідоцтво платникаПДВ ОСОБА_5 за №64036507, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, дата видачі 02.11.2001 року, анульоване 31.01.2005 року, що підтверджується актом про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 7 від 31.01.2005 року та листом Державної податкової адміністрації України від 17.02.2011 року № 2142/5/10-4016/568. Причиною анулювання зазначена «ліквідація за власним бажанням», відомости про що оприлюднені на веб-сайті ДПА України 12.09.2005 року

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобовязань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

З огляду на наведене, видані ОСОБА_5 податкові накладні не можуть бути підставою виникнення податкового кредиту, оскільки видані особою, яка згідно пп. 7.2.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мала права їх видавати.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що на дату формування позивачем податкового кредиту, також після отримання від нього товарів свідоцтво платника ПДВ було у ОСОБА_5 в наявності, оскільки наявність оригінала чи копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ у розпорядженні особи не може бути беззаперечним доказом його статусу, так як статус платника втрачається з моменту анулювання свідоцтва, а не з моменту повернення його оригіналу до податкового органу.

За таких обстав, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за період липень 2009 року березень 2010 року, червень 2010 року у розмірі 219968,51 грн..

Колегія суддів вважає, що посилання апелянта на скоєння контрагентом ОСОБА_5 кримінального злочину не є виправдувальною обставиною для позивача, бо товариство у сфері здійснення підприємницької діяльності працює з певним ризиком для себе і в даному випадку як раз і відбулася та доля ризику, яка призвела до збитків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Комплексна гарантія безпеки» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року по справі № 2а/0570/5942/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року по справі № 2а/0570/5942/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Комплексна гарантія безпеки» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.11.2010 року № 0031641542/0 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвалу складено 08 серпня 2011 року.

Головуючий суддяІ.В.Юрко

СуддіГ.М.Міронова

А.А.Блохін