Ухвала суду № 22401234, 17.11.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2010 р.справа № 2а-3625/09/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Коршуна А.О. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання:Коршунові Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову : Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2009р. у справі № 2а-3625/09/0470

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Переробник"

до: Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції

про: визнання рішення недійсним ,

Встановила:

20 лютого 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Криворозької МДПІ Дніпропетровської області про визнання нечинним рішення №0000772303 від 17.11.2008 р. та 0000772303 від 16.02.2009 року, якими до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкцій у сумі 3198447,50 грн. за порушення п.п.1,2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2009 року позовні вимоги задоволені. Визнано нечинними рішення Криворозької МДПІ Дніпропетровської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000772303 від 17.11.2008 р. та рішення Криворозької МДПІ Дніпропетровської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000772303 від 16.02.2009 року.

Рішення суду обґрунтовано тим, що, виходячи зі змісту Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України»та наказу ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614 «Про затвердження нормативно - правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реквізити, вказані у фіскальних чеках, які досліджені у акті №001327/23 - 30847189 від 05.11.2008 року, на підставі якого винесено оспорювані рішення відповідача, є належними, з огляду на вказану назву юридичної особи - ЗАТ «Переробник»та її місце знаходження - с. Коломійцеве, оскільки бухгалтерія відповідача не має окремого дозволу на ведення господарської діяльності, а відокремлених структурних підрозділів у позивача не створено.

Суд також дійшов висновку, що відповідач не виконав вимоги Постанови правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України»та п.2.3.2 наказу ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614 «Про затвердження нормативно - правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», щодо повного вивчення під час перевірки документів, що фіксують надходження та рух грошових коштів, у тому числі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку суб'єкта господарювання, та інших документів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Суд першої інстанції зазначив, що висновок відповідача про наявність факту порушення п.п.1,2 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не відповідає як фактичним обставинам, встановленим у справі, так і вимогам нормативно - правових актів, оскільки всі операції з надходження та витрати готівки оформлені прибутковими та видатковими документами.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2009 року, відповідач подав до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову - відмовити.

Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, що висновки суду першої інстанції стосовно того, що у фіскальних чеках позивача належним чином відображені назва господарської одиниці та її адреса є помилковими. Так, на думку відповідача, назва господарської одиниці повинна бути «Бухгалтерія», а не ЗАТ «Переробник», оскільки так зазначено у дозволі на розміщення господарської одиниці, а адресою у фіскальних чеках повинно бути вказано не «с.Коломійцево», а - Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцево, вул. Цюрупи,5, бо так вказано в реєстрі прав власності на нерухоме майно, що було надано Криворізьким бюро технічної інвентаризації. Також відповідач вказує, що згідно з п.4.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій , затвердженого наказом ДПАУ від 01 грудня 2000 року № 614, РРО може застосуватись тільки в тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені в реєстраційному посвідченні та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно ж до п.2.1 цього наказу, у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ (у даному випадку - фіскальний чек) не є розрахунковим.

З посиланням на ст.ст. 2,3,17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»особа, що подала апеляційну скаргу, вказує, що висновок суду першої інстанції про неналежне дослідження Криворізькою МДПІ первинних документів позивача не відповідає дійсності, оскільки звіти, що подавав позивач Криворізький МДПІ, були подані на підставі первинних документів позивача.

Також особа, що подала апеляційну скаргу, вважає, що свідоцтво про державну реєстрацію позивача не повинно було прийматися судом до уваги, оскільки, на думку цієї особи, до свідоцтва внесено невірні дані щодо місцезнаходження позивача.

Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, що з 01.01.2009 року позивач вказує у фіскальних чеках повну адресу підприємства та вказує у якості господарської одиниці свою бухгалтерію, що, на думку цієї особи, свідчить про визнання позивачем своїх помилок.

Позивач надав апеляційному суду заперечення на апеляційну скаргу, у яких зазначив наступне.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафні санкції застосовуються у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа. Такого факту встановлено не було і суд першої інстанції вірно визначив відсутність у діях позивача порушень, які можуть потягти на собою застосування фінансових санкцій.

Також позивач вказує на порушення відповідачем правил щодо належності та допустимості доказів, встановлених ч.4 ст.70 КАСУ, зокрема на те, що відповідач послався у якості підстави для своїх доводів на звіти позивача по формі ЗВР-1, а не на конкретні розрахункові документи (касові чеки), що зумовлює недодержання вимог п.2.3.2 Порядку оформлення невиїзних документальних перевірок, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 року №327.

Позивач посилається на постанову ВГСУ від 31.05.2005 року по справі №34/385а, згідно якої закріплено «принцип бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо превалювання сутності над формою».

Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Під час судового розгляду представники відповідача та позивача свої вимоги та доводи, викладені у апеляційній скарзі та у запереченнях на неї, підтримали.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши апеляційну скаргу та заперечення на неї, інші матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, посадовими особами Криворізької МДПІ Дніпропетровської області у період з 15.09 2008 року по 24.10.2008 року проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Переробник»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої було складено акт № №0000772/303 від 17.11.2008 р. (а.с. 10-21).

На підставі цього акту, 17 листопада 2008 року першим заступником начальника Криворізької МДПІ Дніпропетровської області винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000772303 на суму 3198477,50 грн Криворізької МДПІ Дніпропетровської області.

Позивач оскаржив це рішення до Криворізької МДПІ Дніпропетровської області. Скаргу було повернуто, як подану до неналежного органу.

22 грудня 2008 року Криворізькою МДПІ Дніпропетровської області позивачу було направлено лист №9996/10/233 про відкликання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000772303 на суму 3198477,50 грн Криворізької МДПІ Дніпропетровської області (а.с.31). Вказаним листом позивачу було надіслано рішення від 17 листопада 2008 року № 0000772303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3198447,50 грн. Позивач оскаржив це рішення на суму 3198447,50 грн. від 17 листопада 2008 року до ДПА України.

Рішенням ДПА України від 18.02.2009 року №35 скаргу залишено без задоволення.

16 липня 2009 року, з посиланням на акт № №0000772/303 від 17.11.2008 р., заступником начальника - начальником відділу ПКЮО Криворізької МДПІ Дніпропетровської області винесене рішення № 0000772303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3198447,50 грн.

Таким чином, стосовно позивача було винесено три рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: від 17 листопада 2008 № 0000772303 на суму 3198477,50 грн.; від 17 листопада 2008 № 0000772303 на суму 3198447,50 грн.; від 16 липня 2009 року № 0000772303 на суму 3198447,50 грн.Такі дії не можна визнати правомірними, оскільки закони України не передбачають можливості повторного застосування відповідальності за допущене правопорушення.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач безпідставно дійшов висновку про допущення позивачем порушення п. 1.2 ст. З Закону України від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зі змінами та доповненнями, а саме - проведення розрахункових операцій без роздрукування розрахункового документа встановленого зразка на загальну суму розрахунків 639689,50 грн.

Так, відповідно до акту № 001327/23-30847189 від 05.11.2008 вказаний висновок відповідачем у справі зроблений на підставі перевірених документів щодо реєстрації РРО МІМ 500.02 МЕ заводський номер ПБ 50001784 фіскальний номер 0418000332 та звітів за формою № ЗВР-1 «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій»за період з 01.04.2007 по 30.06.2008. При цьому в акті вказано, що підприємство позивача здійснювало реалізацію продукції власного виробництва (борошно, кормосуміші), придбаних товарів (реалізація путівок в санаторій для власних працівників, дрова, огранку, автомобіль Шкода «Октавія», умивальник, мішки, соковарку), надавало послуги (зберігання, аналіз зерна, автотранспортні послуги, завантаження вагонів, послуги розтарки, оренда приміщень, послуги екскаватора) з проведенням розрахунків за готівку через зареєстрований належним чином реєстратор розрахункових операцій, однак без роздрукування та видачі розрахункового документа (касового чека) встановленого зразка.

Висновок про те, що підприємством позивача проведено вказані розрахункові операції без роздрукування та видачі розрахункового документа (касового чека) встановленого зразка відповідачем зроблені у зв'язку з тим, що відповідно до перевірених звітів за формою № ЗВР-1 фіскальні чеки РРО МШІ 500.02 МЕ заводський номер ПБ 50001784 фіскальний номер 0418000332 замість назви господарської одиниці «бухгалтерія», на яку відповідно до реєстраційних документів зареєстрований РРО, вказано назву підприємства «ЗАТ «Переробник», та замість адреси господарської одиниці вказано «с.Коломойцево». При цьому відповідачем в акті зазначено, що відповідно до штатного розпису з 01.04.2008 ЗАТ «Переробник»на підприємстві існують кілька структурних підрозділів, в тому числі «бухгалтерія». Також відповідачем зазначено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19630241 від 23.07.2008 КП «Криворізьке БТІ», ЗАТ «Переробник»розташоване за адресою: Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Цюрупи, 5.

Оскільки, на думку відповідача, підприємством у фіскальних чеках невірно та неповно вказані назва та адреса господарської одиниці, відповідно до п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, Наказу ДПА України «Про затвердження нормативно- правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 614 від 01.12.2000, затвердженого в Міністерстві юстиції України № 105/5296 від 05.02.2001р., розрахункові документи не містять всі обов'язкові реквізити та, відповідно, не є розрахунковими.

На підставі викладеного до підприємства застосовані штрафні санкції за порушення п. 1, 2 ст. З Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

При цьому, в акті № 001327/23- 30847189 від 05.11.2008 вказано, що в період перевірки не встановлено фактів проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа (касового чека, товарного чека, квитанції до прибуткового ордера), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, (розділ 3.3.2. акту перевірки № 001327/23-30847189 від 05.11.2008).

Співставивши взаємовиключні висновки осіб, що здійснювали перевірку, суд апеляційної інстанції встановив наступне..

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція,

проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Статтею 3 цього ж Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Як визначено у статті 17 названого Закону, за порушення його вимог до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до викладених у розділі 3.3.2. акта перевірки № 001327/23-30847189 від 05.11.2008 обставин, фактів проведення позивачем розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без, використання розрахункової книжки відповідачем не встановлено.

Крім цього, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продаж}' (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (п. 1.2. Постанови).

Згідно до п. 3.1. цього Положення, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма N ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 Положення. Відповідно до вказаного додатку фіскальний чек має містити, в тому числі й назву та адресу господарської одиниці.

У п. 1 Положення зазначено, що назвою господарської одиниці є назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Адресою господарської одиниці є адреса, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності чи користування господарською одиницею).

При цьому, відповідно до визначеного у вказаному Положенні поняття господарської одиниці, господарською одиницею є стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Виходячи з вище визначених понять, можливо зробити висновок про те, що господарською одиницею прийнято вважати юридичну особу, або, в разі наявності, відокремлений підрозділ юридичної особи, що функціонує на підставі окремого дозволу, оскільки ознакою господарської одиниці у п. 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів визначено наявність дозволу на розміщення такої господарської одиниці.

Відповідно до наданої суду копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - позивача у справі, вказана особа була первісно зареєстрована 29.01.2001 за найменуванням ЗАТ «Переробник» за адресою місцезнаходження: Криворізький район, с. Коломойцево та відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ЗАТ «Переробник»(серія А01 № 414510) свідоцтво про державну реєстрацію змінено 20.11.2007 у зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи - Дніпропетровська обл., Криворізький район, село Коломійцеве.

Зазначені відомості про підприємство позивача відображені у перевірених відповідачем в ході перевірки звітах форми №ЗВР-1 та звітах із фіскальної памяті РРО.

Відповідно до наданих суду та зазначених вище письмових доказів, а також пояснень представників сторін в судовому засіданні, бухгалтерія ЗАТ «Переробник»не є господарською одиницею, на розміщення якої наданий окремий дозвіл, та яка самостійно реалізує будь-які товари чи надає послуги. Будь- яких відокремлених структурних підрозділів на підприємстві позивача не створено.Отже, висновки податкового органу про необхідність зазначення у розрахункових документах позивача такої господарської одиниці як бухгалтерія є безпідставними.

Крім того, посилання відповідача на те, що при проведенні розрахункових операцій через РРО відповідачем у розрахункових документах не були зазначені всі необхідні реквізити, встановлені наказом ДПА України «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв'язку з чим такі документи не є розрахунковими, суд розцінює критично, оскільки, як підтверджено актом перевірки № 001327/23-30847189 від 05.11.2008, додатками до акту перевірки та поясненнями представників в судовому засіданні, при проведенні перевірки розрахункові документи підприємства позивача податковим органом не перевірялися.

Оскільки доводи позивача, викладені у апеляційної скарзі, спростовуються зазначеним вище, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, що виключає підстави для його скасування.

Виходячи з викладеного апеляційну скаргу Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції слід залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2009 року без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198,200,205,207 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд апеляційної інстанції , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції залишити - без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Л.П. Туркіна

Суддя:А.О. Коршун