Ухвала суду № 22383314, 14.02.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/810/2012

Головуючий по 1-й інстанції Васильєва Л.М.

Суддя-доповідач: Мартєв С. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - КУЗНЄЦОВОЇ О.Ю., ХІЛЬ Л.М.,

за участю секретаря - РЕНКЕВИЧ М.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що після розірвання шлюбу постало питання поділу спільного майна подружжя, яке не вирішено сторонами в добровільному порядку.

Просила визнати за нею право власності на частину спільного майна подружжя, виділивши її в натурі житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 та автомобіль марки Volkswagen Jetta, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2011 року позов задоволено частково.

Виділено ОСОБА_3 в натурі житловий будинок АДРЕСА_2 та визнано за нею право власності на 7/10 його частин.

Виділено ОСОБА_2 та залишено за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_3.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобіля марки Volkswagen Jetta, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю у вартості майна в сумі 33866,50 грн. та судові витрати в сумі 171,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у сумі 2652,00 грн.

В апеляційній скарзі порушено питання про скасування рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового про часткову відмову у позові.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційної суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна, набутого подружжям, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, зясовувати джерело і час його придбання.

З огляду на пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за виключенням майна одного з подружжя, набутого особою до шлюбу, набутого за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набутого за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Зі змісту глави 8 СК України та зазначених вище положень постанови Пленуму презюмується, що набуте одним із подружжя майно, окрім придбаного за особисті кошти, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Із справи убачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 12 серпня 1994 року по 23 вересня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Місцевим судом вірно встановлено, що ОСОБА_2 за час шлюбу з ОСОБА_3 придбавалося майно: 7/10 частина жилого будинку з частиною надвірних побудов по АДРЕСА_2, жилий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_3 автомобіль марки Volkswagen Jetta, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Суд першої інстанції, надавши належну оцінку доказам по справі, дійшов вірного висновку, що зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя і тому ОСОБА_3 має право на виділ в ньому своєї частки.

Твердження ОСОБА_2, що спірне майно придбане за його власні кошти спростовується матеріалами справи.

ОСОБА_2 зазначає, що за кошти, отримані від продажу у 2001 році вантажного автомобіля марки ГАЗ САЗ 3502, 1978 року випуску, шасі НОМЕР_3 та автомобіля марки Ford Sierra, 1986 року випуску, кузов НОМЕР_4, був придбаний жилий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_3 (а.с. 27).

Наведене спростовується відомостями, що містяться в листі Полтавського ВРЕР УДАІ УМВС України від 18 листопада 2010 року, в якому зазначено, що за ОСОБА_2 були зареєстровані дані транспортні засоби в період із 1990 по 1995 роки (а.с. 33).

Таким чином, продаж автотранспорту не міг відбутися у 2001 році, оскільки їх державна реєстрація припинена до 1996 року.

Надана ОСОБА_2 розписка про отримання ним коштів від продажу квартири АДРЕСА_1 (Дослідній) у м. Полтаві, що належала йому на праві особистої власності, на суму 17000,00 доларів США, написана ним власноручно та істотно різниться з сумою 20312,00 грн., яка зазначена у нотаріально посвідченому договору купівлі-продажу цієї ж квартири від 24 грудня 2003 року.

Крім того, як убачається із письмових пояснень ОСОБА_2, за частину цих коштів була придбана 7/10 частини жилого будинку з частиною надвірних побудов, по АДРЕСА_2 у м. Полтаві, а решта коштів передана на зберігання його матері (а.с. 27).

З цього слідує, що на купівлю даної квартири ним витрачені кошти на суму, меншу 20312,00 грн.

Проте, як вбачається з договору купівлі-продажу 09 лютого 2004 року, ця квартира куплялася ним за суму 23793,00 грн., що більше отриманих коштів від продажу квартири АДРЕСА_1 (Дослідній) (а.с. 34).

Таким чином, набуття спірного майна за особисті кошти ОСОБА_2 на підставі належних і допустимих доказів апелянтом не доведено, що є його обовязком відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги, що місцевим судом невірно встановлено місце проживання відповідача, не впливає на встановленні по справі обставини.

Окрім того, співвставивши текст рішення та наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд дійшов до висновку, що невірне зазначення в рішенні суду першої інстанції місця проживання відповідача є лише опискою.

Твердження апелянта, що місцевий суд, приймаючи рішення по справі, всупереч ч. 3 ст. 70 СК України, не відійшов від засад рівності часток подружжя є безпідставним, оскільки ОСОБА_2, будучи відповідачем по справі, не предявив в цій частині зустрічного позову, а суд першої інстанції не міг вийти за межі позовних вимог і вирішити спір, який не був предметом судового розгляду.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2012 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення місцевого суду, тому апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з нього несплачений судовий збір у сумі 1609,50 грн. зокрема відчужувався жилий будинок, який належав ОСОБА_2 на праві особистої власності.

Керуючись ст. ст. 303, 307 п. 1 ч. 1, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2011 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1609 грн. 50 коп. за банківськими реквізитами: отримувач: УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ: 38019510; банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019; розрахунковий рахунок: 31217206780002; код доходів бюджету: 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі:

Судді :

З оригіналом згідно:

суддя Мартєв С.Ю.