Вирок № 22383209, 05.04.2012, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.04.2012 Справа № 1-146/11 В И Р О К Іменем України 27 березня 2012 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарях Дудка А.С., Загорулько О.С.

за участю прокурорів Авраменка М.І., Гринь О.В.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5

підсудного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, електромонтера групи повітряних ліній ПАТ «Полтаваобленерго», не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 120 КК України,

в с т а н о в и в :

10 червня 2010 року, приблизно о 08 год., підсудний ОСОБА_6, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, після спільного вживання спиртних напоїв з потерпілою ОСОБА_4, намагався вступити в статевий звязок з останньою, на що та відповіла категоричною відмовою та намагалась вийти з квартири, але підсудний відмовився відчинити вхідні двері, тобто на деякий час незаконно позбавив її волі. Після цього потерпіла ОСОБА_4 пройшла до приміщення балкону, через вікно вилізла на парапет, звідки зірвалась та внаслідок падіння з 6 поверху отримала відповідно до висновку судово-медичного експерта № 1327 від 13 серпня 2010 року отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеню, закритих переломів правої лобкової кістки зі зміщенням, правої сідничної кістки, правої лобкової кістки з переходом на лобковий симфіз, частковим розривом в сполученні з переломом лівої сідничної кістки, переломів крижа та куприка, переломів дужок остистих відростків С 7 хребця, забоїв спинного мозку, нирок, сечового міхура, гематом мяких тканин, синців, саден, пошкрябин шкіри обличчя, шиї, тулубу, верхньої лівої та обох нижніх кінцівок, рани слизової оболонки губ, які кваліфікуються тільки в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Дані тілесні ушкодження, вірогідніше за все, утворились одномоментно, тобто при падінні, можливо в строк та за обставин, вказаних в постанові.

Допитаний в суді підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що 10 червня 2010 року, в зазначений вище час, потерпіла до нього в квартиру прийшла добровільно без будь-якого примусу з його боку з тим, щоб привести себе в порядок після ночі, яку вона провела в розважальних закладах міста з вживанням спиртних напоїв та спілкуванні з невідомими, внаслідок чого вранці напівроздягненою була виявлена мешканцями будинку та ним лежачою на клумбі біля будинку, маючи при цьому брудний та непривабливий вигляд. Після короткого спілкування з нею вона погодилась вступити з ним в статеві відносини, але помившись в душі в квартирі та вживши спиртного з ним, вона відмовилась на статевий контакт, в звязку з чим, не вживаючи ніяких дій та не примушуючи її до цього, він вийшов на кухню, де сидячи вживав пиво та палив. В цей час він почув, що на балкон відчинились двері, а коли зайшов в кімнату, то побачив, що потерпіла вийшла з кімнати та перелізла через перила балкону. Злякавшись, він почав умовляти, щоб вона повернулась назад, але та раптово зірвалась і впала вниз. Що змусило її так поступити, він не знає, але ніякого примусу до цього з його боку не було, ніяких насильницьких дій до потерпілої він не застосовував і психічно до статевих відносин не примушував, а тому винуватим себе в цьому не визнає. В звязку з тим, що він не заподіював потерпілій тяжких тілесних ушкоджень він не визнає і заявлений по справі цивільний позов.

Незважаючи на заперечення підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину його винуватість у цьому підтверджується сукупністю зібраних по справі та перевірених в ході її судового розгляду доказів.

Допитана в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_7 показала, що 10 червня 2010 року, приблизно о 06 год. 35 хв., коли вона йшла на роботу, то побачила біля будинку потерпілу, яка лежала непритомна. Вона надала їй допомогу і після того, як та опритомніла пішла далі. На той час до місця, де була виявлена потерпіла, прийшов підсудний ОСОБА_6, який і залишився біля потерпілої, коли вона пішла на роботу. На потерпілій ніяких тілесних ушкоджень, крім збитого коліна, вона не бачила.

Аналогічно про обставини виявлення потерпілої біля будинку, де вона лежала непритомною, засвідчили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, чиї показання були досліджені в суді в порядку статті 306 КПК України (том 1 а. с. 84, 89). При цьому вони наголосили, що коли виявили потерпілу непритомну, повідомили про це на станцію швидкої медичної допомоги, але згодом помітили, що вона опритомніла і відмінили свій виклик. На потерпілій в момент її виявлення ніяких тілесних ушкоджень не було. В той час, коли вони бачили її вже опритомнілою, до неї підійшов підсудний, який і залишився після того як вони пішли.

Із показань свідка ОСОБА_10, які він дав в суді, слідує, що 10 червня 2010 року, приблизно о 07 год. 45 хв., він бачив як підсудний і потерпіла заходили в підїзд будинку. При цьому потерпіла вела себе спокійно і добровільно. Ніяких заходів примусу до неї підсудний не застосовував.

Такі ж по суті показання в суді дала свідок ОСОБА_11, яка зазначила, що бачила потерпілу і підсудного на сходовій клітині будинку. Обоє вони вели себе спокійно, ніякого конфлікту між ними не було. По зовнішньому вигляду потерпілої не було видно, щоб вона була засмучена або щоб відносно неї з боку підсудного застосовувався якийсь примус. Йшла вона самостійно. Ніяких тілесних ушкоджень на потерпілій вона не бачила.

Свідок ОСОБА_12 в суді показала, що 10 червня 2010 року, приблизно о 08 год. 45 хв., вона поверталася додому і проходила повз підїзд по площадці навпроти корпусу АДРЕСА_1. В цей час вона почула шелест дерев та шум падіння. Піднявши голову, вона почула глухий стук і «зойк»людини і тільки тоді зрозуміла, що то впала людина. Одночасно з цим вона почула шум рами вікна, яке зачинялось. Підійшовши до місця, де лежала потерпіла, вона побачила, що та була боса, на ній був сарафан, під лівим боком лежала жіноча сумка, з якої виглядало взуття.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_13 дав показання, із яких слідує, що 10 червня 2010 року, між 08 і 09 год., він знаходився на балконі свого будинку і почув крик «Ой». В цей момент він побачив як з іншого балкону будинку впала дівчина. Помітив це ще тоді, коли вона летіла в падінні. Він зразу ж викликав карету швидкої медичної допомоги і вибіг на вулицю, де побачив потерпілу, яка лежала на землі напівроздягненою, нижньої білизни на ній не було. Під нею лежала жіноча сумка, з якої виглядали босоніжки.

Із показань свідка ОСОБА_14, які були досліджені в суді в порядку статті 306 КПК України ( том 2 а. с. 31), слідує, що 10 червня 2010 року, приблизно о 08 год. 15 хв., вона біля вказаного будинку вигулювала на вулиці собаку і в цей час почула скрип віконної рами над собою. Коли підняла голову догори, то побачила силует дівчини, яка кричала і падала вниз. Її сукня загорнулась догори при падінні. Після падіння почувся її «зойк». Зразу ж почали збиратись люди, а сусід з першого поверху повідомив, що він викликав карету швидкої медичної допомоги.

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_18, в суді, показали, що в ніч з 9 на 10 червня 2010 року вони відпочивали в нічному клубі «Спайдер», де також знаходилась і потерпіла. Кожний із свідків бачив її приблизно до 03-ї години, після чого всі залишили клуб. Свідок ОСОБА_16 після цього ще бачила потерпілу в нічному клубі «Аміго». Всі названі свідки підтвердили, що потерпіла вживала спиртні напої. Куди і з ким після цього поділась потерпіла, ніхто із них не знає.

Свідок ОСОБА_19, чиї показання були досліджені в суді в порядку статті 306 КПК України (том 2 а. с. 26), показала, що в ніч з 9 на 10 червня 2010 року вона разом з потерпілою відпочивала в нічному клубі «Спайдер», куди їй запропонувала піти остання. Перед тим вони вдвох випили пакет вина «777». Під час відпочинку потерпіла спілкувалась ще і з хлопцями, які там були, і говорила їй, що вживала горілку, але сама цього вона не бачила. З нічного клубу вони пішли вже після 03-ї години, але потерпіла відмовилась їхати з нею в гуртожиток. Приблизно о 04 год. 10 хв. вона востаннє телефонувала потерпілій, яка повідомила їй, що знаходиться біля готелю «Київ»разом зі своїм знайомим на імя ОСОБА_19. З останнім вона також поспілкувалась по телефону під час тієї розмови і той запевнив її, що все буде добре. Більше з потерпілою вона не спілкувалась, оскільки наступного ранку мобільний телефон у неї вже був відключений. В послідуючому вона дізналась, що потерпіла випала з вікна, але як це сталося, їй невідомо.

Потерпіла ОСОБА_4, в суді, показала, що 10 червня 2010 року, від будинку, де вона знаходилась після проведеної ночі, її силоміць забрав підсудний і повів до підїзду, через який вони зайшли в його квартиру. Зайшовши в квартиру, підсудний зачинив на ключ двері зсередини і сховав його в кишеню. Після того як вона привела себе в порядок, він почав домагатись від неї статевої близькості, а коли вона відмовила йому в цьому, почав бити її по обличчю, тілу, по голові, від чого вона втратила свідомість. В ході побиття він вибив їй зуби. Коли вона була непритомна, він викинув її з балкону квартири. Вважає, що він хотів її зґвалтувати та вбити, в звязку з чим і вчинив всі вищевказані нею дії. При цьому він силоміць утримував її в квартирі, зачинивши двері на ключ та не даючи змоги їй вийти самостійно, чим позбавив її волі.

Суд критично оцінює показання потерпілої, виходячи з аналізу наведених вище доказів.

Так, судом встановлено і це слідує з наведених вище показань свідків і підсудного, що як в підїзд будинку, так і в квартиру до підсудного потерпіла зайшла добровільно без будь-якого примусу з боку останнього.

В ході судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження і те, що підсудний бив потерпілу в квартирі, схиляючи її при цьому до статевих зносин з ним. Цей факт заперечує сам підсудний. Він також спростовується висновком судово-медичного експерта № 1327 від 18 серпня 2010 року, з якого слідує, що всі тілесні ушкодження у потерпілої утворились одномоментно, тобто при падінні, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, що, на думку суду, виключає їх спричинення підсудним за обставин, на які вказує потерпіла.

Факт вчинення з нею насильницького статевого акту підсудним спростовується як запереченням ним його вчинення, так і вищезазначеним висновком судово-медичного експерта, із якого слідує, що в ділянці зовнішніх статевих органів відсутні будь-які тілесні ушкодження, в тому числі характерні і для насильницького розведення стегон.

Цим же висновком експерта спростовується і твердження потерпілої про те, що підсудним їй були вибиті зуби, оскільки такий факт не описаний в історії її хвороби, яка була предметом експертного дослідження при проведенні судово-медичної експертизи і з якої слідує, що вона оглядалась лікарем ЛОР, а отже була оглянута її ротова порожнина, але не встановлено факту відсутності у неї зубів.

Вищенаведеними доказами спростовується також твердження потерпілої про те, що вона була викинута з балкона квартири непритомною. Не приймаючи до уваги це твердження потерпілої, суд виходить з показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, які були очевидцями її падіння з балкону та чули її крик при цьому, чого б не могло бути, коли б вона була непритомною.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 1327 від 13 серпня 2010 року (том 1 а. с. 124-134) потерпілій були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеню, закритих переломів правої лобкової кістки зі зміщенням, правої сідничної кістки, правої лобкової кістки з переходом на лобковий симфіз, частковим розривом в сполученні з переломом лівої сідничної кістки, переломів крижа та куприка, переломів дужок остистих відростків С 7 хребця, забоїв спинного мозку, нирок, сечового міхура, гематом мяких тканин, синців, саден, пошкрябин шкіри обличчя, шиї, тулубу, верхньої лівої та обох нижніх кінцівок, рани слизової оболонки губ, які кваліфікуються тільки в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Дані тілесні ушкодження, вірогідніше за все, утворились одномоментно, тобто при падінні, можливо в строк та за обставин, вказаних в постанові.

Отже, проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку, що факт насильницьких дій щодо потерпілої з боку підсудного з метою схиляння її до вступу в статеві зносини з ним, а також її побиття та викидання підсудним з балкону квартири доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи та були досліджені в суді, не підтверджується, а тому суд не приймає до уваги показання потерпілої в цій частині, розцінюючи їх як такі, що не відповідають дійсності.

Разом з тим, суд приймає до уваги її показання про те, що коли вони з підсудним зайшли до квартири, то останній зачинив двері зсередини на ключ, який залишив при собі, що підтвердив і підсудний під час розгляду справи в суді. З показань підсудного також встановлено, що потерпіла пробувала вийти з квартири, але не змогла відчинити двері, хоча він їй в цьому і не перешкоджав, однак, обєктивно такої змоги вона не мала, так як ключ ним був схований.

Таким чином, їй проти її волі були створені зовнішні перешкоди вільного пересування, так як вона не могла вільно залишити місце, тобто квартиру, в якій знаходилась.

Вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується:

протоколами огляду місця події, в ході яких зафіксовано обстановку на місці скоєння злочину та місці падіння потерпілої (том 1 а. с. 5-11, 14-15, 38-40, 41-50), протоколи про що були досліджені під час судового розгляду справи;

висновком щодо результатів медичного огляду підсудного від 10 червня 2010 року з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, згідно з яким ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного спяніння (том 1 а. с. 68);

іншими доказами, які містяться в матеріалах справи та були досліджені в суді.

Органами досудового слідства дії підсудного були кваліфіковані за ч. 1 ст. 120 КК України як доведення потерпілої до самогубства.

Оскільки така кваліфікація дій підсудного в ході судового розгляду справи не знайшла свого підтвердження, то прокурором в порядку ч. 3 ст. 277 КПК України обвинувачення було змінено на ч. 1 ст. 146 КК України незаконне позбавлення волі, проти чого заперечували представники потерпілої.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні ним незаконного позбавлення волі потерпілої і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 146 КК України, вважаючи такою, що не знайшла свого підтвердження кваліфікацію його дій органами досудового слідства за ч. 1 ст. 120 КК України як доведення до самогубства, на чому наполягають представники потерпілої.

Кваліфікуючи діяння підсудного за вказаною нормою КК України, суд керується положеннями ч. 1 ст. 275 КПК України про межі судового розгляду, згідно з якими розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах предявленого їм обвинувачення.

Обставин, які помякшують покарання підсудного, суд не знаходить.

Обставиною, яка обтяжує його покарання, суд вважає вчинення ним злочину в стані алкогольного спяніння.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого підсудним злочину, його поведінку під час вчинення злочину і після цього, поведінку потерпілої, конкретні обставини справи, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, що помякшують та наявність тих, які обтяжують покарання і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді обмеження волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання та соціальної реабілітації.

Зважаючи на викладене та враховуючи обставини скоєння злочину і особу підсудного, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України.

Потерпілою по справі заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 6043 грн. та моральної шкоди на суму 100000 грн. (том 2 а. с. 103-124).

Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки потерпілою надані докази заподіяння їй збитків підсудним під час вчинення злочину.

Суд вважає, що потерпілій була також заподіяна моральна шкода, яка полягає в тих стражданнях і переживаннях, які вона потерпіла внаслідок вчинення щодо неї злочину, їх тяжкості і невідворотних наслідках. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить із засад розумності і справедливості і вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 50000 грн.

Позов прокурора про відшкодування витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати за проведення судової криміналістичної експертизи по справі становлять 253,53 грн. і підлягають стягненню з підсудного.

Витрати потерпілої на надання правової допомоги становлять 2500 грн. і також підлягають стягненню з підсудного.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на три роки.

На підставі частини 1 статті 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_6 у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

Зарахувати в строк відбування покарання час перебування засудженого під вартою з 18 по 29 червня 2010 року.

Частково задовольнити цивільний позов потерпілої і стягнути з засудженого на її користь 6043 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди.

Задовольнити позов прокурора і стягнути з засудженого на користь бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36, одержувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, ЗКПО одержувача: 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавської області, МФО 831019, р/р 31410544700002, код призначення платежу: 24060300 Інші надходження) 6034,47 грн. витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 253,53 грн., перерахувавши їх одержувачу: НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код: 25574067, Банк одержувача: ГУДК України в Полтавській області МФО: 831019.

Стягнути з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_4 2500 грн., понесених нею витрат на оплату послуг адвоката.

Речові докази по справі, які зберігаються в кімнаті речових доказів Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області (том 2 а. с. 40), повернути потерпілій.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

СуддяА.Г. Савченко