Ухвала суду № 22380162, 03.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 року справа №2а/0570/3287/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів Арабей Т. Г. , Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Дровниковій К.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 за довір. від 14.02.2011 року, ОСОБА_3 за довір. від 23.06.2011 року

від відповідача ОСОБА_4 за довір. від 31.12.2010 року, ОСОБА_5 за довір. від 05.07.2011 року

від прокурора не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 01.06.2011 року

у справі № 2а/570/3287/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна»

до відповідача Макіївської обєднаної державної податкової інспекції

за участю Прокурора Донецької області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення рішення від 24.09.2010 року № 0004661500/0, № 0004651500/0, № 0004671500/0, № 0005231500/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року у справі № 2а/570/3287/2011 (суддя Буряк І.В.) в задоволені позовної заяви відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що постанова суду прийнята при неповному зясуванні усіх обставин, що мають значення для вирішення спору, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує на відсутність у податкового органу, у разі проведення ним документальної невиїзної (камеральної) перевірки, права вимагати у платника податків завірені копії первинних, фінансово-господарських та бухгалтерських документів; на надання у повному обсязі витребуваних документів супровідним листом від 31.08.2010р. № 01/01-28; на зазначення в актах перевірки документів, що не були витребування у позивача; на наявність у ТОВ «Мінова Україна» та поданні до відповідача завірених копій податкових накладних, митних декларацій та завірених копій документів, що підтверджують факт оплати придбаних товарів (послуг) постачальникам; на зазначення у спірних податкових повідомленнях-рішеннях порушень норм Закону України «Про податок на додану вартість», що не були встановлені в актах перевірки; на те що, актами перевірки від 16.07.2009р. № 5651/23-2/35833631 та від 22.12.2010р. № 11035/23-2/35833631 не встановлено завищення або заниження податкового кредиту з податку на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила.

В основу повідомлень рішень, які оскаржувались, покладені акти:

- від 10.09.2010 року № 7785/15 про результати невиїзної перевірки з питань правильності заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ «Мінова Україна» за червень 2009 року;

- від 08.09.2010 року № 7425/15/35833631 про результати невиїзної перевірки з питань правильності заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ «Мінова Україна» за серпень 2009 року;

- від 08.09.2010 року № 7426/15/35833631 про результати невиїзної перевірки з питань правильності заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ «Мінова Україна» за вересень 2009 року;

- від 10.09.2010 року № 7786/15/35833631 про результати невиїзної перевірки з питань правильності заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ «Мінова Україна» за жовтень 2009 року.

Згідно вказаних актів під час перевірок встановлене порушення товариством вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищена заявленої суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 1105470,36 грн., 175611,60 грн. та 1085662,10 грн., 1758772,82 грн., відповідно.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи, зазначені порушення інкримінувались товариству виходячи з наступного.

Згідно акту від 10.09.2010 року № 7785/15 при перевірці правильності заповнення рядків податкової декларації та здійснення поглибленого аналізу показників декларації встановлено, що позивачем не надані необхідні для проведення перевірки документи в повному обсязі, а саме:

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних та завірені їх копії за травень, червень 2009р.;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО і інші документи та завірені їх копії за період: липень 2008р. травень 2009р. надані не в повному обсязі, що не дозволяє зробити повний аналіз і перевірку заявленої до відшкодування суми;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень та завірені їх копії;

- господарські договори, укладені платником ПДВ та завірені їх копії;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету та завірені їх копії за липень 2008р. травень 2009р.

Згідно акту від 08.09.2010 року № 7425/15/35833631 при перевірці правильності заповнення рядків податкової декларації та здійснення поглибленого аналізу показників декларації встановлено, що позивачем не надані необхідні для проведення перевірки документи в повному обсязі, а саме:

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних та завірені їх копії за липень, серпень 2009р.;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО і інші документи та завірені їх копії за період: липень, серпень 2009р.;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень та завірені їх копії;

- господарські договори, укладені платником ПДВ та завірені їх копії;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету та завірені їх копії за липень, серпень 2009р.

Згідно акту від 08.09.2010 року № 7426/15/35833631, при перевірці правильності заповнення рядків податкової декларації та здійснення поглибленого аналізу показників декларації встановлено, що позивачем не надані необхідні для проведення перевірки документи в повному обсязі, а саме:

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних та завірені їх копії за серпень, вересень 2009р.;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО і інші документи та завірені їх копії за серпень, вересень 2009р.;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень та завірені їх копії;

- господарські договори, укладені платником ПДВ та завірені їх копії;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету та завірені їх копії за серпень, вересень 2009р.

Згідно акту від 10.09.2010 року № 7786/15/35833631, при перевірці правильності заповнення рядків податкової декларації та здійснення поглибленого аналізу показників декларації встановлено, що позивачем не надані необхідні для проведення перевірки документи в повному обсязі, а саме:

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних та завірені їх копії за вересень, жовтень 2009р.;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО і інші документи та завірені та завірені їх копії за вересень, жовтень 2009р.;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень та завірені їх копії;

- господарські договори, укладені платником ПДВ та завірені їх копії;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету та завірені їх копії за вересень, жовтень 2009р.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої та апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі вказується на невірне застосування норм процесуального та матеріального права судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції відносно інших субєктів господарювання у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, в редакції, яка була чинною на момент спірних взаємовідносин, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до Законів України.

Порядок нарахування, сплати та пільги з податку на додану вартість на час спірних взаємовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, при проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом. Платник податку повинен використовувати будь-яку з найбільш поширених операційних комп'ютерних систем в Україні за власним вибором, які будуть запропоновані центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Із наведених положень вбачається, що проведення позапланової виїзної перевірки платника податків для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування є правом податкового органу, та зазначена перевірка не є обовязковою для проведення у разі встановлення порушень норм податкового законодавства за наслідками документальної невиїзної перевірки

Згідно п.п. 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Із наведеного вбачається, що документальні невиїзні перевірки проводяться не тільки на підставі поданих податкових декларацій але і на підставі інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Крім того, п. 3 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу.

Також слід зазначити, що відповідно до п.п. 2.3.2 п. 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, при складанні описової частини акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно - у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Тобто, відповідачу у справі надане право витребувати документи при проведенні невиїзних документальних перевірок, у тому числі з питань передбачених п.п. 7.7.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, на лист Макіївської ОДПІ від 11.08.2010 року № 7269/10/5-15 позивачем надані лист від 31.08.2010 року № 01/01-28, згідно якого позивач повідомляє про надання копій документів у кількості 207 екземплярів та лист від 07.09.2010 року № 01/01-29, згідно якого позивачем надані копії документів (податкові накладні) у кількості 109 екземплярів.

З листа від 31.08.2010 року № 01/01-28 не вбачається які саме документи були надані ТОВ «Мінова Україна» до відповідача.

Позивачем не надано належних доказів того, що вказаними листами були надані всі витребувані Макіївською ОДПІ документи.

Листом від 12.08.2010р. № 7408/10/5-15 Макіївською ОДПІ доповнений перелік документів, що необхідно надати для проведення перевірки, а саме:

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних та завірені їх копії;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО і інші документи та завірені та завірені їх копії;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень та завірені їх копії;

- господарські договори, укладені платником ПДВ та завірені їх копії;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету та завірені їх копії.

Крім того, згідно заперечень наданих позивачем на акти перевірки, на підставі яких прийняті спірні рішення, на момент проведення перевірки у звязку з відпустками співробітників позивач надав копії документів у можливому для підприємства обсягу.

Таким чином, твердження заявника апеляційної скарги щодо зазначення в актах перевірки документів, що не були витребування у позивача та про подання до відповідача завірених копій податкових накладних, митних декларацій та завірених копій документів, що підтверджують факт оплати придбаних товарів (послуг) постачальникам у повному обсязі спростовані матеріалами справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України “Про систему оподаткування”, Законом України «Про податок на додану вартість», ст. 2, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року у справі № 2а/0570/3287/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року у справі № 2а/0570/3287/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції, за участю Прокурора Донецької області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 03.08.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 05.08.2011 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська