Ухвала суду № 22375370, 20.09.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2011 р.справа № 2а-15579/10/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Добродняк І.Ю

          суддів:                     Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання:          Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача:                    - ОСОБА_1 –дов від 25.11.2010

відповідача:                    - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВЕСТА-Дніпро»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року

у справі № 2а-15579/10/0470

за позовом публічного акціонерного товариства «ВЕСТА-Дніпро»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

третя особа відкрите акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод»

про визнання договору нечинним (недійсним),-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «ВЕСТА-Дніпро»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати нечинним договір № 12/14313332 від 12.07.10 про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладений із суб’єктом владних повноважень –Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі з тих підстав, що спірні правовідносини не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.9), в якій, посилаючись на невідповідність ухвали суду першої інстанції нормам процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду відмінити та відкрити провадження за поданим позовом. В обґрунтування апеляційної скарги позвиач посилається на те, що договір, що оскаржується, має всі ознаки адміністративного договору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача, третьої особи в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином,

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу правомірності укладеного між відповідачем та третьою особою договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків.

Відмовляючи у відкритті провадження у адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що такий договір не є адміністративним.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що зроблені, зокрема, без встановлення правової природи договору, що є предметом оскарження.

Згідно п.14 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Як зазначено позивачем, договір укладено на підставі рішення відповідача № 1/14313332 від 14.04.10 про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податку, яким відповідач визначив додатковим джерелом погашення податкового боргу застосування заходів з продажу активів ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод», а саме: усіх видів дебіторської заборгованості, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, та доходу за ними.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час укладення оскаржуваного договору, у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними. Продаж або стягнення таких активів не зупиняє дію таких цивільно-правових договорів до кінця строків їх дії (крім депозитних договорів), а покупець таких активів набуває прав та обов'язків платника податків за такими договорами, у тому числі права на отримання доходу за ними. Якщо норми зазначеного цивільно-правового договору передбачають право кредитора на його дострокове припинення або збільшення розміру доходів за ним чи прийняття інших рішень, які приводять до швидшого повернення суми основного боргу та/або доходу за ним, орган стягнення зобов'язаний прийняти рішення про такі дії.

Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 19.09.03 № 439, відповідно до п. 4.5 якого переведення платником податків прав вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом.

Пунктами 4.9, 4.10, 4.11 Порядку передбачено, що така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до моменту її продажу за рішенням органу державної податкової служби або стягнення її у судовому порядку, про що зазначається в договорі між платником податків і органом стягнення, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності. До моменту продажу за рішенням органу державної податкової служби або стягнення у судовому порядку такої дебіторської заборгованості податковим органом платежі продовжують надходити на рахунки платника податків, що має податковий борг. Надходження за дебіторською заборгованістю на рахунок платника податків негайно спрямовуються в рахунок погашення податкового боргу.

Приймаючи до уваги, що оскаржуваний позивачем договір укладений на виконання наведених приписів норм права, вбачається, що цей договір укладений відповідачем як суб'єктом владних повноважень із здійсненням владних управлінських функцій, а третьою особою як платником податків. За своєю суттю цей договір є адміністративним, оскільки укладений на виконання вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та вказаного Порядку, внаслідок чого обставини щодо правомірності укладення адміністративного договору підлягають з’ясуванню у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Зазначаючи, що вказаний договір не є адміністративним договором, суд першої інстанції не прийняв до уваги приписи ст.4 ч.1, ст.ст.42, 43, 52, ст.19 ч.5 Господарського кодексу України, ст. 627 Цивільного кодексу України, за змістом яких господарські правовідносини виникають на підставі вільного волевиявлення господарюючих суб’єктів.

Податковий орган може діяти як учасник господарських правовідносин, так і як суб'єкт владних повноважень із здійсненням владних управлінських функцій, а підприємство - третя особа також може укладати договори як суб’єкт господарської діяльності, та як платник податків у відповідності з приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та вказаного вище Порядку.

Відповідно до ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Приписами ст.6 вказаного Кодексу визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси

З огляду на вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не з’ясував всіх обставин при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі, неправильно застосував норми законодавства, що відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття адміністративного провадження.

Стосовно вимог, викладених в апеляційній скарзі, щодо відкриття провадження в адміністративній справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що питання відкриття провадження в адміністративній справі за поданою позовною заявою виходить за межі наданих Кодексом адміністративного судочинства України повноважень суду апеляційної інстанції, вирішується місцевим адміністративним судом як судом першої інстанції.

Керуючись п.3 ч.1 ст.199, ст.ст.202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВЕСТА-Дніпро»задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.10 у справі № 2а-15579/10/0470 скасувати.

Направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:                                                            І.Ю. Добродняк

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            Я.В. Семененко