Ухвала суду № 22375361, 01.02.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2011 р.справа № 9/125/08-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Добродняк І.Ю

          суддів:                     Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання:          Лозовій О.А.

за участю представників:

позивача:                    - не з’явився

відповідача:                    - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 03 квітня 2008 року

у справі № 9/125/08-АП

за позовом Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до 1 –Приватного сільськогосподарського підприємства «Океан»

2 –Приватного підприємства «Тім Сервіс»

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №719/о від 25.05.2006 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Куйбишевська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Океан»та Приватного підприємства «Тім Сервіс», в якому просило визнати недійсним фіктивний договір купівлі-продажу пшениці у кількості 115,24 тонни на загальну вартість 76058,62 грн. №719/о від 25.05.06.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір-купівлі продажу вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. При проведенні планової виїзної перевірки ПСП «Океан»працівниками податкової інспекції було встановлено, що на балансі підприємства не значаться будь-які складські приміщення, а також транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів. Також не надано документів щодо оренди складських приміщень та транспортних засобів, а також договорів на зберігання та перевезення зерна, укладених з іншими суб'єктами господарювання.

В накладній ПП «Тім Сервіс»від 25.05.06 № 719/о на відпуск пшениці у кількості 115,24 тон не вказано серія, номер, та дата довіреності на одержання цінностей, також не вказано прізвища та посади працівників підприємства, через яких здійснювався відпуск товару.

Як зазначає позивач, при вчиненні договору купівлі-продажу не було створено правових наслідків, що обумовлювалися цим правочином, зокрема, не відбулася передача пшениці від ПП «Тім Сервіс»до ПСП «Океан», також підставлено під сумнів факт сплати покупцем придбаної сільгосппродукції в сумі 76058,62 грн., оскільки сплата проводилася готівкою і єдиним документом, що був наданий в якості доказу сплати, є квитанція до прибуткового касового ордера № 719/о від 25.05.06, що був виданий продавцем, державна реєстрація якого була скасована судом.

26.04.06 Вишгородським районним судом Київської області рішенням у справі № 1/2-1106, визнано статут ПП «Тім Сервіс»та свідоцтво про державну реєстрацію недійсними та скасовані. Також скасовано свідоцтво про реєстрацію ПП «Тім Сервіс»в якості платника податку на додану вартість № 13697916 від 17.12.03 (рішення суду набрало законної сили 26.05.06).

Постановою господарського суду Запорізької області від 03 квітня 2008 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено з тих підстав, що виконання договірних зобов’язань сторонами за договором підтверджується відповідним доказами, дії відповідачів по виконанню договору свідчать про схвалення підписаного та скріпленого печаткою правочину.

Не погодившись з постановою господарського суду Запорізької області, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.77), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними та не відповідають дійсності. Судом безпідставно не враховано посилання позивача на відсутність товарно-транспортних накладних, підтверджуючих транспортування товару.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 25.05.06 між Приватним сільськогосподарським підприємством «Океан»(покупець) та Приватним підприємством «Тім Сервіс» (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 719/о, відповідно до якого продавець зобов'язувався продати, а покупець - придбати товар –пшеницю в кількості 115,24 тонни загальною вартістю 76058,62 грн. на умовах само вивозу. Порядок оплати – готівка.

Вказаний договір укладений відповідачами з дотриманням загальних вимог, встановлених ст.203 Цивільного кодексу України.

Факт виконання договору підтверджується накладною № 719/о від 25.05.06 на загальну суму 76058,62 грн., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 719/о від 25.05.06 на загальну суму 76058,62 грн. На придбану продукцію ПСП «Океан»отримано податкову накладну від 25.05.06 № 719/0 на суму 63382,18 грн., крім того, ПДВ –12676,44 грн.

Висновки позивача про фіктивність договору № № 719/о від 25.05.06 ґрунтуються на результатах проведеної виїзної планової перевірки ПСП «Океан»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05 по 30.06.07 (акт перевірки від 07.11.07 № 248/23-014/31369969), якою встановлено, зокрема, що відповідачем-1 на перевірку не надано документального підтвердження факту транспортування та зберігання придбаного товару.

Крім того, стосовно підприємства –контрагента ПП «Тім Сервіс»26.04.06 Вишгородським районним судом Київської області прийнято рішення у справі № 1/2-1106, яким визнано статут ПП «Тім Сервіс»від 11.11.03 та свідоцтво про державну реєстрацію, зареєстроване Вишгородською райдержадміністрацією 21.11.07 № 0730, недійсними та скасовані. Також скасовано свідоцтво про реєстрацію ПП «Тім Сервіс»в якості платника податку на додану вартість № 13697916 від 17.12.03. Рішення суду набрало законної сили 26.05.06.

Такі висновки судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, визнані помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, нормам чинного законодавства, які регулюють спіні правовідносини.

Як встановлено в ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі укладеного договору № 719/о від 25.05.06 між відповідачами виникли правовідносини купівлі-продажу, що регулюються, зокрема, главою 54 ЦК України.

За правовою суттю купівлі-продажу умови щодо зберігання та транспортування товару не є істотними умовами договору купівлі-продажу (ст.ст.655, 656 ЦК України).

Відповідно до ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до ст.234 ЦК України відмінними ознаками фіктивного правочину є відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлюються у цьому правочину. У діях сторін, що вчиняють такий правочин, відсутня головна ознака правочину –спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин.

Позивачем вказані норми законодавства не враховані, крім того, належність та відповідність умовам вказаного договору складених відповідачами первинних документів (накладної, податкової накладної, квитанції до прибуткового касового ордеру) на підтвердження його фактичного виконання в установленому порядку не спростовано.

Припущення стосовно належності та достовірності вказаних вище первинних документів не є законодавчо встановленою підставою для визнання правочину фіктивним.

Фактична реалізація мети, з якою укладався оскаржуваний договір, настання правових наслідків, обумовлених цим договором, підтверджено первинними документами, які в установленому прядку недійсними не визнані.

Таким чином, колегія суддів вважає, що дії відповідачів, які вчинені на виконання умов договору купівлі-продажу № 719/о від 25.05.06, були направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договору купівлі-продажу, а саме: продавець продав товар, а покупець прийняв цей товар у власність та сплатив визначену договором вартість такого товару.

Також не приймається до уваги посилання позивача на факт визнання статуту та свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Тім Сервіс»від 11.11.03 недійсними та їх скасування за рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26.04.06, яке набрало законної сили 26.05.06.

Вказане судове рішення не є достатнім доказом у справі, оскільки предметом дослідження в межах справи Вишгородського районного суду Київської області № 1/2-1106 наявність умислу ПП «Тім Сервіс»на укладення фіктивних правочинів, або іншого протиправного умислу при укладенні господарських договорів не було.

Обставини, які б підтверджували наявність у сторін за оскаржуваним договором умислу на укладення договору без мети реального настання правових наслідків, що обумовлені ним, або всупереч інтересам держави та суспільства, зазначеним вище рішенням Вишгородського районного суду Київської області не встановлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент укладення договору купівлі-продажу від 25.05.06 № 719/о та фактичного його виконання ПП «Тім Сервіс»було зареєстровано в установленому порядку в якості суб’єкта підприємницької діяльності, цивільної дієздатності не позбавлено.

Відповідно до ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, оскаржуваний договір укладений правосуб’єктними особами, які на момент укладення не були виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та станом на час взаємовідносин обидві сторони були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин.

Відповідно до вимог ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, а саме: умови про форму, умови про сторони, умови про зміст, умови про відповідальність внутрішньої волі і волевиявлення сторін.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачем не наводиться фактів, не подано доказів, які б свідчили про те, що зміст договору від 25.05.06 № 719/о, укладеного між відповідачами, які за висновками позивача в акті перевірки від 07.11.07 № 248/23-014/31369969 мають довгострокові договірні правовідносини, не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри не спрямовані на реальне настання правових наслідків. В матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.05.06 № 719/о як фіктивного, внаслідок чого суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Передбачені ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови господарського суду Запорізької області від 03.04.08 та задоволення апеляційної скарги позивача немає.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 03.04.08 у справі № 9/125/08-АП - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                            І.Ю. Добродняк

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            Я.В. Семененко