Рішення № 22374994, 02.11.2011, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-1808/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Козака А.В., при секретарі Нікітенковій М.М., за участю: представника позивача Бродько А.І., представника відповідача і третьої особи адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за первісним позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»до ОСОБА_3, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Меттранссервіс»про стягнення заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Меттранссервіс»про визнання недійсними генерального договору про надання кредитних послуг та договору поруки, -

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк»(надалі - банк) звернулось до суду 27.05.2011 року із позовом, в якому зазначило, що 08.05.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ «Меттранссервіс»(надалі - позичальник) було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 11342225000, згідно з умовами якого позичальнику було надано кредит в іноземній валюті в рамках ліміту (кредит у вигляді декількох траншів) на суму 292000 доларів США під 13,9 % річних, терміном з 08.05.2008 року до 07.05.2019 року, крім того, був складений графік погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Додатковою угодою до генерального договору про надання кредитних послуг № 11342225000 від 08.05.2008 року, банк надав, кредитні кошти в іноземній валюті на суму 100000 доларів США під 13,9% річних, терміном з 08.05.2008 року до 07.05.2019 року.

Додатковою угодою 2 до генерального договору про надання кредитних послуг № 11342225000 від 24.06.2009 року сторони домовились: застосовувати для ідентифікації договору як номер договору № 11342235000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банка, а саме № 11413451000; змінити форму кредитування за договором з кредитної лінії на кредит без права отримання позичальником нових траншів, і встановити суму кредиту у розмірі 93000 доларів США.

Рішенням загальних зборів акціонерів акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»від 27.10.2009 року у зв'язку з приведенням діяльності банку у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства»акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»змінив своє найменування на публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк».

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань, які виникають з кредитного договору № 11342225000, 08.05.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 11342225000 П, згідно умов якого відповідач поручається перед позивачем відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору, як ті, що існують у даний час, так і тих, котрі можуть виникнути у майбутньому.

Згідно до умов кредитного договору позичальник зобовязався перед позивачем, зокрема, за повернення кредиту та нарахованих відсотків, відшкодування можливих збитків, за сплату пені й інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором.

Оскільки боржник зобовязання належним чином не виконував, у нього станом на 06.05.2011 року утворилась заборгованість, яка складає 128878,62 грн., яку банк просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати по справі у розмірі 1820 грн. (а.с.3-5).

17.06.2011 року банк уточнив свої вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 732827,68 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн. (а.с.40-42).

06.07.2011 року банк уточнив свої вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 392305,08 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн. (а.с.45-47).

Відповідач по справі, в свою чергу звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсним генеральний договір про надання кредитних послуг № 11342225000 від 08.05.2008 року укладений між АКІБ «Укрсиббанк»та ТОВ «Меттранссервіс»та визнати недійсним договір поруки № 11342225000 П від 08.05.2008 року укладений між АКІБ «Укрсиббанк»та ОСОБА_3 (а.с.78-83).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги пославшись на обставини викладені у позовній заяві, не визнав зустрічний позов, оскільки вважає його безпідставним і необґрунтованим та пояснив суду, що відповідач був ознайомлений з умовами договору, добровільно підписав його і в подальшому виконувала його вимоги, сплачуючи відсотки за ним. Тому просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № 11342225000 від 08.05.2008 року у розмірі 392305,08 грн. та судові витрати по справі у розмірі 1820 грн. Зустрічний позов просив залишити без задоволення.

Представник відповідача і третьої особи заперечував проти первісного позову та підтримав зустрічний позов й пояснив суду, що банк порушив умови договору, підняв відсоткову ставку та надав кредит у доларах США. Через що просив залишити первісний позов без задоволення та задовольнити зустрічний позов визнавши недійсним генеральний договір про надання кредитних послуг № 11342225000 від 08.05.2008 року укладений між АКІБ «Укрсиббанк»та ТОВ «Меттранссервіс»та визнавши недійсним договір поруки № 11342225000 П від 08.05.2008 року укладений між АКІБ «Укрсиббанк»та ОСОБА_3

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 08.05.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ «Меттранссервіс»було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 11342225000, згідно з умовами якого позичальнику було надано кредит в іноземній валюті в рамках ліміту (кредит у вигляді декількох траншів) на суму 292000 доларів США під 13,9 % річних, терміном з 08.05.2008 року до 07.05.2019 року, крім того, був складений графік погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с.6-8).

Додатковою угодою до генерального договору про надання кредитних послуг № 11342225000 від 08.05.2008 року, банк надав, кредитні кошти в іноземній валюті на суму 100000 доларів США під 13,9% річних, терміном з 08.05.2008 року до 07.05.2019 року (а.с.9).

Додатковою угодою 2 до генерального договору про надання кредитних послуг № 11342225000 від 24.06.2009 року сторони домовились: застосовувати для ідентифікації договору як номер договору № 11342235000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банка, а саме № 11413451000; змінити форму кредитування за договором з кредитної лінії на кредит без права отримання позичальником нових траншів, і встановити суму кредиту у розмірі 93000 доларів США (а.с.11).

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань, які виникають з кредитного договору № 11342225000, 08.05.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 11342225000 П, згідно умов якого відповідач поручається перед позивачем відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору, як ті, що існують у даний час, так і тих, котрі можуть виникнути у майбутньому (а.с.12).

Суд вважає, що відповідачу були добре відомі всі умови вищевказаного кредитного договору, який було підписано без застережень, тому він відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і позичальник.

Окрім цього, суд вважає, що вказаний договір було укладено у відповідності з вимогами глави 16 ЦК України, а також він безпосередньо відповідає вимогам ч.3 ст.203 ЦК України, згідно з якою волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ст.99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(надалі Декрет).

Згідно з ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Нормами ст.ст.610-611 ЦК України зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Ст.ст.47,49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст.5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 цього ж Декрету.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог пп.«в»п.4 ст.5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Ця обставина не дозволяє стверджувати, що режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції, пов'язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.

Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Отже, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст.5 Декрету є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку.

У разі наявності в банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Судом встановлено, що акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк»було отримано ліцензію НБУ № 75 від 28.10.1991 року про те, що банк має право здійснювати операції перелічені у додатку (а.с.45).

Згідно з додатком до дозволу № 75-2 від 19.11.2002 року, у п.1 переліку операцій, які має право здійснювати акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк», зазначено, що він має право здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті (а.с.46).

Оскільки доводи представника відповідача і третьої особи про незаконність надання банком кредиту позивачу в іноземній валюті із зобов'язанням повернення такого та сплати відсотків за користування ним також в іноземній валюті є необґрунтованими і такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а також приймаючи до уваги те, що ним не було надано беззаперечних доказів незаконності надання кредиту у доларах США, на підставі яких можливо було б визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту, суд приходить до висновку, про те, що позов є безпідставним, через що підлягає залишенню без задоволення.

Задовольняючи позов, суд виходив з положень ст.554 ЦК України, згідно з якою у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Оскільки боржник зобовязання належним чином не виконував, у нього станом на 30.05.2011 року утворилась заборгованість, яка складає: 392305,08 грн., з яких: заборгованість за кредитом 348047,06 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 1269,11 грн. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках - 42988,91 грн. (а.с.48-59), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 (із змінами і доповненнями) «Про державне мито»та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів»від 21.12.05 № 1258 (із змінами і доповненнями) з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі у розмірі 1820 грн., які складаються з судового збору у розмірі 1700 грн. (а.с.1) та витрат повязаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн. (а.с.2).

На підставі викладеного, керуючись ст.99 Конституції України, ст.ст.2,47,49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.5 Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст.192,203,526,533,554,610-611,1054 ЦК України, ст.ст.10,60,208-210,212-215,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

первісний позов публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»(кореспондентський рахунок 32009100100 в ОПЕРУ ХОУ НБУ, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № 11342225000 від 08.05.2008 року, яка станом на 30.05.2011 року складає 392305,08 грн. та судові витрати по справі у розмірі 1820 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя Козак А.В.

Суддя:А. В. Козак