Постанова № 22372570, 12.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2012 р. № 2а-13433/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

за участю

секретаря судового засідання Івашків В.І.,

позивача ОСОБА_1,

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідача: Гроцький Н.З., Петрова Н.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання бездіяльності та зобовязання вчинити дії, скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання бездіяльністю відмову ДПІ у Галицькому районі м. Львова щодо зарахування зайво сплаченого єдиного податку в рахунок майбутніх платежів за березень та за грудень 2011 року та зобовязання ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийняти рішення про зарахування зайво сплачених коштів в сумі 228,00 грн. в рахунок сплати єдиного податку за березень 2011 року та зарахування зайво сплачених коштів в сумі 178,00 грн. в рахунок сплати єдиного податку за грудень 2011 року.

Заявою про зміну предмета позову від 16.12.2011 року позивач просить також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 року №0008841711/17298/14-119.

В судовому засіданні позивача та представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві. Просять позов задовольнити.

Представники позивача проти позову заперечили з мотивів, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Просять у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку.

Відповідно до статті 2 Указу Президента від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єкта малого підприємництва», у редакції Указу Президента від 28 червня 1999 року №746/99 (далі - Указ №727), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Підрозділом 8 Розділу XX Податкового кодексу України дія Указу № 727 продовжена до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

З врахуванням зазначеного, позивачем згідно з платіжним дорученням №9 від 18.01.2011 року сплачено єдиний податок за лютий 2011 року у розмірі 400,00 грн.

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження», починаючи з 7 лютого 2011 року, тобто з дати відкриття Державним казначейством України рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів нараховані за звітні періоди 2011 року суми єдиного податку будуть сплачуватись платниками до місцевих бюджетів у розмірі 43 відсотка від загальної нарахованої суми на рахунки, відкриті за кодами бюджетної класифікації 18050300 для юридичних осіб та за кодом 18050400 для фізичних осіб - платників єдиного податку, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - на окремий рахунок, відкритий Державним казначейством України у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Таким чином, авансові платежі, сплачені платниками єдиного податку на зазначені рахунки у січні - лютому за звітні періоди 2011 року, розподілені органами Державного казначейства України у встановленому раніше порядку.

У разі якщо до 07.02.2011 платниками єдиного податку вказані авансові платежі сплачувались у розмірі 43 відсотків єдиного податку, то з метою упередження виникнення недоплат єдиного податку до місцевих бюджетів зазначеній категорії платників необхідно самостійно доплатити суми раніше сплачених та розмежованих органами Держказначейства авансових внесків до рівня 43 відсотків єдиного податку. Кошти повинні бути спрямовані на рахунки, відкриті за кодом бюджетної класифікації 18050300 для платників - юридичних осіб та за кодом 18050400 для платників - фізичних осіб.

Крім того, платежі, що підлягають сплаті до бюджету після 07.02.2011, вносяться платниками податку в сумі 43 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки, відкриті за кодами бюджетної класифікації 18050300 для платників - юридичних осіб та за кодом 18050400 для платників - фізичних осіб.

Судом встановлено, що в картці особового рахунку за кодом бюджетної класифікації 18050200 суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 переплата станом на 01.01.11 була відсутня., 18.01.11 платником сплачено 400,00 грн. (термін сплати 20.01.11). Станом на 07.02.11 переплата відсутня.

За кодом бюджетної класифікації 18050400 у суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 переплата станом на 07.02.11 відсутня.

20.02.11 відповідно до розрахунку від 10.12.10 №806245 нараховано суму 172,00 грн. (термін сплати 20.02.11). 20.02.11 виник борг в картці особового рахунку за кодом бюджетної класифікації 18050400 по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 172,00 гривень.

В той же час, у разі наявності у платника заборгованості з єдиного податку станом на 07.02.2011, кошти, спрямовані в рахунок погашення такого податкового боргу, повинні сплачуватись на розподільчі рахунки, відкриті за кодами бюджетної класифікації 18050100 та 18050200, які за економічним змістом є аналогами кодів 16050100 та 16050200, оскільки ці кошти .підлягають розподілу за нормативно встановленими пропорціями до місцевого бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які діяли в період виникнення цього боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відбувалася часткова сплата зазначеної вище суми боргу, погашення якого відбулося сплатою від 20.10.2011 року.

На підставі акта перевірки №4075/17-119/НОМЕР_1 від 15.11.2011 року про порушення податкового законодавства, яким встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання по єдиному податку, ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 22.11.11 р. №0008841711/17298/17-119, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 756,84 грн. (50%) за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб.

Пунктом 111.2 ст.111 ПК України передбачено, що aінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до п.122.1 ст.122 ПК України Несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Суд не бере до уваги пояснення позивача щодо того, що відповідач міг нарахувати такий штраф раніше дати винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки застосувати заходи відповідальності при зазначеному порушенні відповідач може тільки після сплати узгодженої суми податкового зобовязання, оскільки до моменту сплати боргу неможливо встановити період часу, на протязі якого таке порушення відбувалося.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем правильно встановлено порушення позивачем податкового законодавства, що виявилося у тому, що вона несплачувала (не перераховувала) суми єдиного податку в порядку та у строки, визначені законом, в розмірі 1513,61 грн., з огляду на що правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено штраф у розмірі 50%, в сумі 756,84 гривні.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відсутні підстави для визнання бездіяльністю відмову ДПІ у Галицькому районі м. Львова щодо зарахування зайво сплаченого єдиного податку в рахунок майбутніх платежів за березень та за грудень 2011 року та зобовязання ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийняти рішення про зарахування зайво сплачених коштів в сумі 228,00 грн. в рахунок сплати єдиного податку за березень 2011 року та зарахування зайво сплачених коштів в сумі 178,00 грн. в рахунок сплати єдиного податку за грудень 2011 року у звязку з тим, що під час розгляду справи факти зайвої сплати зазначених вище сум не підтвердилися, однак встановлено факт несплати суми єдиного податку відповідно до закону, що, відповідно, спричинило прийняття оскаржуваного подактвого повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Судовий збір позивачу не присуджується, у звязку із звільненням його від сплати згідно із ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено 19.03.2012 року.

Суддя Лунь З.І.