Постанова № 22372240, 05.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 р.                                                                                 № 2а-455/12/1370

о 09 год., 52 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Кавка Н.І.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова,

представник –ОСОБА_1 (довіреність № 16238/9/10-016/45 від 11.05.2011 року)

доПідприємства «Енергоцентраль –Електрон»Дочірнього підприємства ПАТ «Концерн –Електрон», представник –ОСОБА_2 (довіреність № 5 від 31.01.2012 року)

простягнення заборгованості в сумі 51991,24 грн.

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підприємства «Енергоцентраль –Електрон»Дочірнього підприємства ПАТ «Концерн –Електрон»про стягнення заборгованості в сумі 51991,24 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок порушення ст.ст. 16, 168 Податкового кодексу України.

Представник позивача 02.03.2012 року за вхідним № 9763 подала клопотання у якому зазначила, що заборгованість відповідача станом на дату розгляду справи зменшилась становить 42822,74 грн. у зв’язку із сплатою відповідачем податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати за червень –грудень 2011 року та частково за січень 2012 року в сумі 9168,50 грн. В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задоволити позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти стягнення податкової заборгованості в сумі 51991,24 грн. з підстав часткової сплати відповідачем податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати за червень –грудень 2011 року та частково за січень 2012 року в сумі 9168,50 грн. Про наявності у відповідача заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 42822,74 грн. не заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

28.08.1997 року відповідач узятий на облік в ДПІ у Залізничному районі м. Львова за № 23961937, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків № 42564/9/29-0 від 21.12.2011 року.

З поданого позивачем акту № 2 від 20.10.2011 року вбачається, що між ДПІ у Залізничному районі м. Львова та Підприємство «Енергоцентраль –Електрон»Дочірнього підприємства ПАТ «Концерн –Електрон»провели звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року, внаслідок чого в останнього є заборгованість по податку з доходів фізичних осіб на 01.12.2011 року в сумі 51991,24 грн.

З поданого відповідачем платіжного доручення № 248 від 05.01.2012 року та копії виписки банку по особовому рахунку платника за 05.01.2012 року вбачається, що відповідачем сплачено 9168,50 грн. з призначенням платежу –сплата податку з доходів фізичних осіб з зарплати за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та частково за січень 2012 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим же Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 54.2. ст. 54 цього ж Кодексу, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 168 цього ж Кодексу, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього ж Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку»розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Згідно п.п. 1, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, крім інших, такі функції - здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, з урахуванням уточнень позовних вимог, становить 42822,74 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, є узгодженою та підлягає стягненню.

Зі слів представника позивача заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 42822,74 грн. станом на час розгляду справи відповідачем не сплачена, докази її сплати у справі відсутні.

Зі слів представника відповідача заборгованість відповідача з податку з доходів фізичних осіб станом на час розгляду справи 42822,74 грн.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

          2. Стягнути з Підприємства «Енергоцентраль –Електрон»Дочірнього підприємства ПАТ «Концерн –Електрон»(ЄДРПОУ 23961937, вул. Залізнична, 18, м. Львів) до бюджету кошти в сумі 42822,74 грн.

          Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 12.03.2012 року.

Суддя                                                             Гавдик З.В.