Постанова № 22371710, 01.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 р. № 2а-14048/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ "Мегаком плюс" звернулося до суду з позовом до ДПІ в Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003251510/0/17062 від 11.07.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що з винесеним 11.07.2011 року повідомленням-рішенням № 0003251510/0/17062, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на 835660,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 01,00 грн. не згідний. Зазначає, що ТзОВ "Мегаком плюс", як кредитором ТзОВ "Мегаком", після відкриття ліквідаційної процедури останнього, було вчасно скеровано заяву до Господарського суду Львівської області із вимогами про визнання позивача конкурсним кредитором з майновими вимогами на суму 835660,22 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Мегаком". Вимоги вказаної заяви були задоволені. Крім того, наголошує, що після припинення провадження у справі про банкрутство, постановлення ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу банкрута, вимоги позивача не були задоволеними за недостатністю майна, а тому, відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", такі (вимоги) вважаються погашеними. Оскільки до складу валових витрат, окрім іншого, включається сума безнадійної заборгованості (заборгованості, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна) в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для висновку про завищення товариством валових витрат на суму 835660,00 грн. В зв'язку з наведеним, просить спірне податкове повідомлення-рішення скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав усні пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 01.03.2012 року не зявився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. В судовому засіданні 07.02.2012 року представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у запереченні від 07.02.2012 року, суть яких зводиться до наступного. Порядок врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості регламентовано ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, зокрема, в п. 12.1.1 ст. 12 вказаного Закону зазначено, що платник податку продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (робіт, послуг) у поточному або попередньому звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством; в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу). Оскільки жодного позову позивачем про стягнення заборгованості в період І кварталу 2011 року подано не було, провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Мегаком" порушено 24.11.2010 року, згоди на визнання претензії немає, податковий орган вважає, що у позивача відсутнє право на включення у І кварталі 2011 року до складу валових витрат суми безнадійної заборгованості по операціях з ТзОВ "Мегаком" в розмірі 835660,00 грн. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Позивач - ТзОВ "Мегаком плюс" - код ЄДРПОУ 31658156, місцезнаходження юридичної особи: 79024, Львівська обл., м. Львів, вул. Промислова, 60, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Шевченківському районі м. Львова.

23.03.2009 року між позивачем ТзОВ "Мегаком Плюс" - та ТзОВ "Мегаком" укладено договір б/н поставки товару, згідно п. 1.1 якого позивач зобов'язувався поставити, а ТзОВ "Мегаком" придбати товар в кількості, асортименті та по цінах, що вказані в окремій заявці. На виконання даного договору позивачем було поставлено ТзОВ "Мегаком" товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розхідних накладних за період з 18.05.2010 року по 25.06.2010 року (№ МПБ 0000086 від 18.05.2010 року на суму 247661,08 грн.; № МПБ 0000087 від 24.05.2010 року на суму 179453,98 грн.; № МПБ 0000088 від 31.05.2010 року на суму 218279,23 грн.; № МПБ 0000144 від 01.06.2010 року на суму 119987,78 грн.; № МПБ 0000146 від 07.06.2010 року на суму 149796,41 грн.; № МПБ 0000148 від 21.06.2010 року на суму 124451,57 грн.; № МПБ 0000149 від 25.06.2010 року на суму 69612,73 грн.) на загальну суму 1109242,96 грн.

20.08.2010 року директором ТзОВ "Мегаком" повідомлено позивача про те, що у нього немає можливості у повному обсязі погасити існуючу заборгованість за поставлений згідно договору товар в розмірі 835660,22 грн. у звязку з обмеженістю фінансових ресурсів.

24.11.2010 року Господарським судом Львівської області порушено провадження у справі № 31/202-2010 за заявою ТзОВ "Мегаком" про його банкрутство у порядку, встановленому ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

03.09.2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення власника ТзОВ "Мегаком" про припинення підприємства шляхом ліквідації.

20.12.2010 року постановою Господарського суду ТзОВ "Мегаком" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 31.12.2010 року в газеті "Урядовий курєр" № 247 опубліковано оголошення про визнання банкрутом ТзОВ "Мегаком".

Відповідно до ч. 3 ст. 51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Так, 27.01.2011 року ТзОВ "Мегаком плюс" заявою № 91/01 звернулося до Господарського суду з вимогами до боржника на суму 835660,22 грн. про визнання позивача конкурсним кредитором у даній господарській справі та про включення суми заборгованості до реєстру вимог кредиторів боржника ТзОВ "Мегаком".

Ухвалою від 21.03.2011 року Господарський суд Львівської області кредиторську вимогу ТзОВ "Мегаком плюс" на суму 835660,22 грн. визнано повністю. Однак, така не була задоволеною за недостатністю майна у боржника і вважається погашеною.

09.05.2011 року позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2011 рік, відповідно до якої позивачем включено до валових витрат суму в розмірі 835 660,00 грн., як сумнівну (безнадійну) заборгованість за 2011 рік у звязку з невиконанням умов договору від 23.02.2009 року № б/н.

За наслідками проведеної ДПІ в Шевченківському районі м. Львова 22.06.2011 року камеральної перевірки податкової звітності ТзОВ "Мегаком плюс" щодо виявлених помилок (порушень) за І квартал 2011 року складено акт № 1079/104/15-1, яким встановлено завищення позивачем валових витрат на суму 835660,00 грн. за рахунок включення до них вартості товарів, неоплачених ТзОВ "Мегаком". Зазначене вплинуло на визначення обєкту оподаткування та призвело до завищення його відємного значення за І квартал 2011 року на розмір вказаної суми.

На підставі винесеного акту перевірки № 1079/104/15-1 відповідачем 11.07.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0003251510/0/17062, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі суми завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток 835660,00 грн. за порушення п.п. 12.1.1. п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, (надалі закон № 283).

Так, перевіркою встановлено, що підприємством по коду рядка 05.3 Декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року сформовано валові витрати шляхом врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості в розмірі 835660,00 грн. Згідно додатку К4 до декларації (до рядків 02.3, 05.3 та 23 декларації) підприємством було збільшено валові витрати в зв'язку з невиконанням ТзОВ "Мегаком" умов договору б/н від 23.02.2009 року, в якому декларант є продавцем. Коригування здійснено на підставі п. 12.1.1 Закону № 283.

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: - фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; - фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності); заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Порядок врегулювання сумнівної безнадійної заборгованості регламентується ст. 12 Закону № 283.

Відповідно до п. 12.1.1 вказаного Закону, платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі, коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством; в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

З аналізу наведеної норми вбачається, що перелік подій, наведених у ній, є вичерпним. А, отже, платник податку має право на збільшення валових витрат лише у випадках, встановлених п.п. 12.1.1 Закону № 283.

Як вже було зазначено вище, ТзОВ «Мегаком Плюс»збільшило валові витрати І кварталу 2011 року за рахунок включення до них кредиторської заборгованості від ТзОВ «Мегаком».

Таким чином, саме в І кварталі 2011 року мала би відбутись одна з подій, передбачених п. п. 12.1.1 Закону № 283.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у вказаному періоді позивач не звертався до суду з позовними вимогами про стягнення з ТзОВ «Мегаком»заборгованості, провадження у справі про банкрутство відкрито 24.11.2011 року, але не за заявою ТзОВ «Мегаком Плюс». Суду також не представлено претензію, що була надіслана в порядку досудового врегулювання спору 12.08.2010 року, а згода від покупця ТзОВ «Мегаком»на зазначену претензію отримана 20.08.2010 року.

Відтак, суд погоджується з висновками податкового органу щодо неправомірного формування позивачем валових витрат в І кварталі 2011 року.

Судом не береться до уваги твердження представника позивача про те, що Закон № 283 не покладає на платника податку продавця товару обовязок збільшувати валові витрати лише у тому звітному податковому періоді, в якому він звернувся до суду із заявою про стягнення заборгованості з покупця, оскільки своє право платника податків може реалізувати в наступних податкових періодах. На думку суду, таке твердження є вільним трактуванням п.п. 12.1.1 Закону № 283. Крім того, збільшення валових витрат, передбачене п.п. 12.1.1 вказаного Закону, є правом, а не обовязком платника податку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи, суд дійшов висновку про відповідність спірного рішення податкового органу вимогам ст. 2 КАС України, та погоджується з податковим органом про допущене порушення ТзОВ «Мегаком Плюс»п.п. 12.1.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у звязку з чим завищено суму від,ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в сумі 835660.00 грн. за І квартал 2011 року. А, отже, передбачені ст. 123 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції в розмірі 01, 00 грн. застосовані правомірно.

Відтак, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року № 0003251510/0/17062 є правомірним.

Звіди, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 06.03.2012 року.

Суддя Потабенко В.А.