Ухвала суду № 22360300, 03.04.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Справа № 2-1884/2011 р. Головуючий 1 інст.- Лігус С.М.

Провадження № 22ц/2090/2104/2012 р. Суддя-доповідач-Піддубний Р.М.

Категорія: «визнання правочину недійсним»

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року. м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді: Піддубного Р.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Малінської С.М.,

при секретарі: Подпрядовій В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Орджонікідзевський відділ державної реєстрації актів громадянського стану Харківського міського управління юстиції, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, -

встановила:

У червні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 28 вересня 2001 року по між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, з листопада 2001 року шлюбні відносин між ними були припинені, а 19 січня 2002 року шлюб розірвано. У серпні 2003 року відповідачка повідомила йому, що вагітна, а ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину. Посилаючись на те, що він визнав своє батьківство під психологічним тиском відповідачки, ОСОБА_2 просив анулювати актовий запис № 82 від 19 листопада 2003 року про встановлення батьківства та виключити з актового запису № 806 від 18 листопада 2003 року про народження дитини ОСОБА_4 відомості про нього (позивача), як батька дитини.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким заявлений ним позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм

матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем відсутності кровного споріднення між ним та дитиною, в актовому записі про народження якої містяться відомості про нього, як батька та керувався тим, що позивач пропустив річний строк, передбачений ст. 56 Кодексу про шлюб та сім'ю України, для оспорювання свого батьківства, у звязку з чим відсутні й правові підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки вони відповідають обставинам справи і узгоджуються з нормами матеріального права.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України (далі - СК) застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р.

Вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися під час розгляду справ щодо батьківства, слід виходити з дати народження дитини. Оскільки дитина, батьківство якої оспорюється позивачем, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до набрання чинності Сімейним кодексом України, до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми Кодексу про шлюб та сім`ю України (далі КпШС України).

Судовим розглядом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 вересня 2001 року по 19 січня 2002 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_2. 18 листопада 2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції було проведено актовий запис № 82 про встановлення батьківства ОСОБА_2 народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини. В актовому записі про народження дитини № 806 від 18 листопада 2003 року батьком дитини зазначено ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст. 56 Кодексу про шлюб та сім'ю України, чинного у період зазначених відносин, особа, записана, як батько або як мати дитини в книзі записів народжень або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис.

Про проведений запис в актовому записі про народження дитини та те, що він є батьком дитини, позивач, як встановлено судом, знав з дня реєстрації дитини, оскільки у 2003 році особисто звертався у відповідні органи з заявою про встановлення батьківства та реєстрацію народження сина.

ОСОБА_2 із зазначеним позов звернувся лише у червні 2011 року, тобто майже через вісім років після реєстрації народження дитини. Протягом року після реєстрації народження дитини та внесення відповідного запису про батька дитини до актового запису про народження дитини позивач із зазначеними вимогами не звертався. Цей строк є припинювальним і продовженню не підлягає.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною, з актового запису про народження якої він просив виключити відомості про нього як батька, ОСОБА_2 на надав.

Оскільки судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді