Постанова № 22359252, 16.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа № 5027/1058/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддівДанко Л.С.

Дубник О.П.

при секретарі судового засіданняЮрчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»№ 818 від 09.11.2011 р.

на рішенняГосподарського суду Чернівецької області від 25.10.2011р.

у справі № 5027/1058/2011

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

до відповідача Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Чернівці

про стягнення заборгованості за договором транспортного обслуговування 79746,20 грн.

за участю представників:

від позивача - не зявився;

від відповідача - не зявився.

Розпорядженням В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2011р. у справі № 5027/1058/2011 у звязку із перебуванням судді Скрипчук О.С. у відпустці, керуючись п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, введено у склад колегії по розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор”Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”замість судді Скрипчук О.С. суддю Данко Л.С.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції листів, якими надіслано копії ухвал апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також про відкладення розгляду справи), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи були повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обовязковою не визнавалась, клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача суду апеляційної інстанції не поступало, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників судового процесу.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.10.2011 року у цій справі, суддя Швець М.В., позов задоволено; стягнуто з активів Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»на користь приватного підприємця ОСОБА_3 - основний борг в сумі 59990 грн.; - інфляційні в сумі 14638,02 грн.; - 3% річних в сумі 5118,18 грн.; - відшкодування державного мита в сумі 797,46 грн.; - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Чернівецький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.10.2011 року по справі № 5027/1058/2011.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, а рішення у цій справі є незаконним та необгрунтованим, винесене з порушенням норм процесуального права.

Також скаржник відзначив зокрема, що порушення норм процесуального права полягає в тому, що Господарським судом Чернівецької області в рішенні, що оскаржується, в порушення вимог ст. 4-2 ГПК України, було викладено лише докази сторони, на користь якої прийнято рішення, тобто позивача, а також не взято до уваги те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Скаржник зазначає, що винесення рішення на першому ж судовому засіданні позбавило можливості сторону, як відповідача, скористатися своїми процесуальними правами.

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судом також було порушено норми ст. 4-3 ГПК України, а саме не взято до уваги те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. У цьому випадку скаржник також був позбавлений можливості скористатись своїм правом стосовно змагальності сторін.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу заперечив доводи скаржника, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Скаржник не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст.ст.22, 28 ГПК України, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, суд встановив наступне.

01 червня 2009 року між Дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(Замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) був укладений договір на транспортне обслуговування № 33/06-09 (далі Договір).

Віповідно до п. 1.1. Договору Виконавець забезпечує транспортне обслуговування Замовника шляхом надання останньому екскаватора марки LIEBHERR А 900 державний номер НОМЕР_1 в кількості 1 одиниця (далі - Екскаватор) в порядку та на умовах, передбачених ст. 1 Договору, а Замовник зобовязався своєчасно проводити оплату за транспортне обслуговування.

Відповідно до п. 3.1. Замовник провадить оплату за транспортне обслуговування протягом 30 днів з моменту підписання Сторонами акту виконаних робіт, згідно товаротранспортних накладних та надання Виконавцем на підставі цього рахунку-фактури з розрахунку 230 грн. за 1 машино-годину при виконанні погруз навантажувально-розвантажувальних робіт та 11 грн. за 1 м/п влаштування кюветів з врахуванням ПММ та без ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що роботи по Договору виконані, здані і прийняті представниками обох сторін, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаним уповноваженими представниками сторін (а.с. 16).

Відповідно до зазначеного акту та рахунку-фактури № 4 від 26 черня 2009 року (а.с. 17) загальна вартість транспортних послуг, наданих Виконавцем Замовнику, становить 99990,00 грн.

Проте в порушення умов укладеного Договору відповідач взяті на себе зобовязання щодо оплати виконаних робіт виконав частково в сумі 40000 грн. (виписка по рахунку з банку позивача, а.с. 23-26).

Відповідно до матеріалів справи та акту звірки взаємних розрахунків (а.с. 41), складеного Замовником та Виконавцем, сума основного боргу, за станом на 11 жовтня 2011 року, складає 59990,00 грн.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань).

У відповідності до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів (розрахунки позивача, а.с. 7,8) справи та встановлено місцевим господарським судом, позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання інфляційні втрати в сумі 14638,02 грн. та 3 % річних в сумі 5118,18 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги становить 79746,20 грн., а саме: (основний борг 59 990,00 грн., інфляційні втрати 14638,02 грн. та 3% річних 5118,18 грн.), що підтверджується 2-х стороннім актом звірки, складеним між сторонами за станом на 11 жовтня 2011 року, іншими матеріалами справи, та підлягає стягненню.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.4і ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника на порушення норм процесуального права є необргунтованими відповідно до матеріалів справи та норм ГПК України.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Чернівецької області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відтак, немає підстав для скасування рішення.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Залишити рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.10.2011р. у справі № 5027/1058/2011 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Дубник О.П.