Постанова № 22359254, 16.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа № 5015/4306/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Данко Л.С.

Дубник О.П.

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (РВ ФДМ України по Львівській області) № 10-11-06309 від 31.10.2011р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2011р. (повний текст рішення виготовлено та підписано 16.09.2011р.)

у справі № 5015/4306/11

за позовом РВ ФДМ України по Львівській області, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Техноконсалтінг», м. Червоноград

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 175 655, 75 грн. та 41 661, 31 грн. пені.

за участю представників:

від позивача - Жуган І.О. - представник;

від відповідача - не з’явився.

Повна постанова складена 30.03.2012р.

Представнику позивача права і обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2011р. у справі № 5015/4306/11 у зв‘язку із перебуванням судді (члена колегії) Скрипчук О.С. у відпустці, у склад колегії суддів по розгляду апеляційної скарги замість суді Скрипчук О.С. введено суддю Данко Л.С.

Після внесення змін у склад колегії суддів розгляд справи розпочато заново.

Розгляд справи у судовому засіданні апеляційного господарського суду 15.12.2011р. було відкладено до 16.01.2012р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.09.2011р., суддя Запотічняк О.Д., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноконсалтінг»на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області 149 222,48 грн. заборгованості з орендної плати та 10 709,27 грн. пені; стягнуто з ТзОВ «Техноконсалтінг»в доход державного бюджету 1 492,22 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.230, 231, 250 Господарського кодексу України, а також зокрема тим, що на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за оренду державного майна на суму 149222,48 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не подано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, РВ ФДМ України по Львівській області, позивач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2011р. у справі № 5015/4306/11 та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задоволити повністю. Скаржник посилається на те, що оскаржене рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. За станом на 12.07.2011р. загальна заборгованість з орендної плати згідно з Договором становила 677341,31 грн., що підтверджується розрахунком, з якої сума 175655,75 грн. є такою, що не стягнута за рішенням суду, у зв’язку з чим нараховано пеню на суму 41661,31 грн. за період з 13.01.2011р. по 30.06.2011р. Отже судом безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати на суму 175655,75 грн. (розмір несплаченої орендної плати на суму 147730,98грн. з врахуванням індексації, розрахований відповідно до п.3.5 Договору) та не наведено в оскаржуваному рішенні обґрунтованості розрахунку суми 149222,48 грн., в частині якої позовні вимоги задоволено та на яку судом перераховано пеню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала свої вимоги, доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

РВ ФДМ України по Львівській області звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноконсалтінг»про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 175 655,75 грн. та 41 661,31 грн. пені за договором оренди структурного підрозділу цеху по переробці деревини та виготовленню тарної заготовки цілісного майнового комплексу державного підприємства УДКР «Укрвуглереструктуризація»№ 20 від 21 травня 2004 року.

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, 21.05.2004р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноконсалтінг»(надалі Орендар) укладено договір оренди № 20 структурного підрозділу цеху по переробці деревини та виготовленню тарної заготовки цілісного майнового комплексу державного підприємства УДКР «Укрвуглереструктуризація»(а.с.а.с.4-7).

Відповідно до п. п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2004 року - становить 10 785,62 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - травень 2004 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць квітень 2004 року на індекс інфляції травня 2004 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць.

Згідно із п. 3.3 Договору орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, до державного бюджету.

У п. 3.5 Договору вказано, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується до державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 5.2 Договору орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

29 червня 2011 р. Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 5015/2374/11 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноконсалтінг»про розірвання договору оренди, зобов’язання повернути державне майно та виселення, яким позовні вимоги регіонального відділення задоволено повністю.

У зв’язку з цим позивачем нараховано до стягнення з відповідача заборгованість, яка за станом на 12.07.2011р. за даними РВ ФДМ України по Львівській області становить 175 655,75 грн.

Відповідно до п. 3.5 Договору позивачем нараховано пеню за період з 13.01.2011р. по 30.06.2011р., що становить 41 661,31 грн.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом у наступному.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 вищезгаданого Закону орендар за користування об’єктом оренди вносить оренду плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з п. 5.2 Договору Орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

29 червня 2011 року Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 5015/2374/11, яке набрало законної сили, за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноконсалтінг»про розірвання договору оренди, зобов’язання повернути державне майно та виселення, яким позовні вимоги регіонального відділення задоволено повністю.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем договірних обов’язків, а саме не оплати за оренду майна, Регіональним відділенням фонду державного майна України нараховано до стягнення з відповідача заборгованість, яка за станом на 12.07.2011 р., відповідно до розрахунку позивача (а.с. 8, 21) становить 175 655,75 грн.

Однак, як правильно встановлено місцевим господарським судом, з поданих матеріалів до справи не вбачається заборгованість відповідача з орендної плати на суму 175 655,75 грн.

Зокрема при досліджені поданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.21), вбачається, що відповідач заборгував за період з січня 2011 року (19-днів) –15 678,56 грн.; лютий 2011 року –25 811,04 грн.; березень 2011 року –26 172,39 грн.; квітень 2011 року –26 512,63 грн.; травень 2011 року –26 724,73 грн.; червень 2011 року –26 831,63 грн. на загальну суму 147 730,98 грн.

З врахуванням індексації ця заборгованість склала 149 222,48 грн.

Позивачем не подано суду доказів на підтвердження заборгованості на суму 175 655,75 грн. та письмово не обґрунтовано, звідки береться ця заборгованість.

Посилання скаржника на рішення Господарського суду Львівської області, які відображені у поданому ним розрахунку, про стягнення з відповідача сум заборгованості з орендної плати за попередні періоди, що у сукупності становить 461584,79 грн. (рішення суду від 10.12.2009р. про стягнення з відповідача орендної плати 91401,52 грн., рішення суду від 16.08.2010р. про стягнення з відповідача орендної плати 152864,93 грн., рішення суду від 15.03.2011р. про стягнення з відповідача орендної плати 124540,13 грн., рішення суду від 29.06.2011р. про стягнення з відповідача орендної плати 132878,98 грн.), є необґрунтованими, оскільки позивачем не подано суду доказів того, що суми коштів за цими рішеннями ще не стягнуті з відповідача (чи не оплачені ним) і у позивача є підстави для нарахування інфляційних втрат на ці суми і заявлення їх до стягнення з відповідача.

Крім того, слід відзначити, що у позовній заяві позивач вказує про наявність заборгованості з орендної плати, яка за станом на 12.07.2011р. складає, за його розрахунком, 175655,75 грн. і не вказує про наявність у відповідача заборгованості у розмірі 461584,79 грн., на яку він з урахуванням суми 175655,75 грн., що у сукупності становить 677341,31 грн., нараховує інфляційні втрати (індексує).

Також, слід зазначити, що формула розрахунку суми боргу відповідача, яка застосована позивачем у його розрахунку, є помилковою, оскільки сума боргу з орендної плати складається з додавання (суми) заборгованості за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2011 року, що у сукупності становить 147730,98 грн. (саме за ці місяці позивачем вказана заборгованість відповідача з орендної плати та індексування цієї суми), а не з додавання (суми) заборгованості за вищевказані місяці (147730,98 грн.) та заборгованості за попередні періоди (461584,79 грн.) і індексування цієї суми (нарахування інфляційних втрат), а потім з розрахованої суми віднімання суми заборгованості за попередні періоди (461584,79 грн.).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв’язку з не доведеністю своїх вимог та відповідно до поданого розрахунку, до стягнення з урахуванням індексу інфляції підлягає заборгованість на суму 149 222,48 грн.

Згідно з п. 3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується до державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідачем відповідно до цього пункту Договору нараховано пеню за період з 13.01.2011р. по 30.06.2011р., що становить 41 661,31 грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу. За приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.

Позивач у позовній заяві просить стягнути 175 655,75 грн. заборгованості з орендної плати, відповідно сума несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання складає 175 655,75 грн.

Однак, розрахунок пені відповідач проводить на суму 677341,31 грн. та включає в цю суму індекс інфляції і просить стягнути пеню на суму 41 661,30 грн.

Розрахунок позивача не відповідає нормам ст. 549 ЦК України, відповідно до яких пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вищезазначеного позивач має право вимагати від відповідача сплатити втрати від інфляції за весь час прострочення, але не включати дану вимогу в суму заборгованості та на загальну суму, в якій враховано індекс інфляції, проводити розрахунок пені.

Відповідно до проведеного судом першої інстанції перерахунку (розрахунку) пені за період з січня 2011 року по червень 2011 року на суму заборгованості 149 222,48 грн., до стягнення підлягає пеня на суму 10 709,27 грн.

Враховуючи наведені обставини та провівши перерахунки заборгованості та пені, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково на суму 159 931,75 грн. з яких: 149 222,48 грн. заборгованість з орендної плати (враховуючи індекс інфляції) та 10 709,27 грн. пеня. У задоволені решти позовних вимог правильно відмовлено у зв’язку з недоведеністю та непідтвердженням належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, оскільки скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність і безпідставність рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2011р. року у справі № 5015/4306/11 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Дубник О.П.