Рішення № 22357660, 13.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2012 р. Справа № 9/008-12

За позовом Публічного акціонерного товариства Компанія «Ельба»

До Державного підприємства «Тхорівський спиртовий завод»

Про витребування майна

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 28.10.10 р.)

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Публічного акціонерного товариства Компанія «Ельба»до Державного підприємства «Тхорівський спиртовий завод»про витребування від останнього 112 719,74 літрів розчинника багатокомпонентного органічного на суму 798055,76 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2012 року порушено провадження у справі № 9/008-12 та призначено розгляд справи на 28.02.2012 року; зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; власне письмове підтвердження того, що у проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справ зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; докази направлення претензії від 10.06.2011 р.; письмові пояснення з долученням доказів щодо особи, яка прийняла на зберігання розчинник багатокомпонентний кількістю 112 719,74 л.; докази оплати послуг зберігання; документи що підтверджують особу та повноваження генерального директора Публічного акціонерного товариства Компанія «Ельба»Лузана В.С.; зобовязано відповідача подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків , письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України; інші докази стосовно заявлених вимог.

В судове засідання 28.02.2012 року представник позивача зявився; надав усні пояснення по суті позивних вимог; надав документи витребувані ухвалою суду від 09.02.2012 р.; представник відповідача не зявився; про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 28.02.2012 року розгляд справи відкладено на 13.03.2012 р., у звязку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання 13.03.2012 року представник позивача зявився; позовні вимоги підтримує в повному обсязі; представник відповідача не зявився; про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; витребуваних ухвалою суду від 09.02.2012 року документів не надав та не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Відповідно до пункту 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2011 р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством Компанія «Ельба»(Поклажодавець) та відповідачем - Державним підприємством «Тхорівський спиртовий завод» (Зберігач) укладено договір відповідального зберігання № ЕЛ 00000109 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених договором, за актами приймання-передачі накладних, які є невідємною частиною цього договору, позивач передає, а відповідач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору, розчинник багатокомпонентний органічний кількістю 112719,74 л. на загальну суму 798055,76 грн., що зазначається в Акті передавання-приймання до договору.

Вартість відповідального зберігання за договором становить 100 грн. на місяць.(п. 1.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання 112719,7 л розчинника багатокомпонентного органічного на суму 798055,76 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі сировини № ЕЛ 00000105 від 02.03.2011 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін (копія Акту долучена до матеріалів справи).

Від імені Державного підприємства «Тхорівський спиртовий завод» товар отримав представник ОСОБА_2, який діяв за довіреністю № 60/03 від 01.03.20111 р.

Оплата позивачем послуг зберігання за договором № ЕЛ 00000109 від 02.03.2011 р. у сумі 1440,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 325 від 20.02.2012 року.

Відповідно до п. 2.6 договору відповідач зобовязується до 25 числа наступного місяця підготувати та надати позивачу для підписання акт наданих послуг (п. 2.5 договору); на 1 число кожного наступного місяця робити акт руху майна, що перебуває на відповідальному зберіганні та подавати його на підписання позивачеві.

Відповідно до п. 2.1.4 договору відповідач зобовязується повернути майно позивачеві за першою вимогою останнього.

10.06.2011 року позивачем надіслано вимогу про повернення майна, яке передано на відповідальне зберігання, відповіді на яку відповідач не надіслав, вимоги щодо повернення розчинника багатокомпонентного органічного кількістю 112719,74 л. також не виконав, розчинник не повернув.

До матеріалів справи долучено докази направлення вимоги від 10.06.2011 року, з яких вбачається що відповідач отримав зазначену вимогу 05.07.2011 року.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір відповідального зберігання № ЕЛ 00000109 від 02.03.2011 року за своєю юридичною природою є договором зберігання.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не зявився; відзив на позовну заяву не надав та не надіслав; будь-яких доказів розірвання або визнання недійсним договору, повернення майна та інших доказів також не надав та не надіслав.

Так, відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення обєктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність обєктивного звязку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є обєктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст.32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі.

Частина 2 наведеної статті містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування).

Правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер.

Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.

Спеціальний характер полягає в обовязковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Таким чином, враховуючи отриману відповідачем вимогу позивача про повернення розчиннику за спірним договором, а також з урахуванням вимог чинного законодавства України та умов договору, суд дійшов до висновку, що у відповідача настало зобовязання щодо повернення 112719,74 л. розчинника багатокомпонентного органічного на суму загальну 798055,76 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 936, 949, 953 ЦК України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати Державне підприємство «Тхорівський спиртовий завод»(09050 Київська область, Сквирський р-н., с. Тхорівка, вул. Сквирська, 42, код ЄДРПОУ 00374947) повернути Публічному акціонерному товариству Компанія «Ельба»(08600 Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 22, код ЄДРПОУ 31826636) 112719,74 л. розчинника багатокомпонентного органічного на суму 798055,76 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства «Тхорівський спиртовий завод»(09050 Київська область, Сквирський р-н., с. Тхорівка, вул. Сквирська, 42, код ЄДРПОУ 00374947) на користь Публічного акціонерного товариства Компанія «Ельба»(08600 Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 22, код ЄДРПОУ 31826636) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, судовий збір у сумі 15 961 (п'ятнадцять тисяч девятсот шістдесят одну) грн. 11 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 15.03.2012 р.