Рішення № 22357658, 28.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2012 р. Справа № 9/005-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський міськбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВПФ «Біла Вежа»

про стягнення 116161, 88 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 3від 03.01.2012 р.)

Від відповідачане зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський міськбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю ВПФ «Біла Вежа»про стягнення 116161, 88 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2012 року порушено провадження у справі № 9/005-12 та призначено розгляд справи на 02.02.2012 р.; зобовязано позивача надати оригінали (для огляду) та копії (для долучення до матеріалів справи) установчих документів; довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справ зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; письмові пояснення щодо існування між сторонами договірних відносин на виконання підрядних робіт та документально підтверджені пояснення щодо узгодження сторонам вартості підрядних робіт, яка визначена в акті приймання виконання підрядних робіт за грудень 2008 року № 17 від 25.11.2008 року; зобов'язано відповідача надати оригінали (для огляду) та копії (для долучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 02.02.2012р. представник відповідача не зявився; про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; витребувані ухвалою суду від 05.01.2012 року документи та пояснення не надав; представник позивача зявився; надав усні пояснення по суті позовних вимог; документи витребувані ухвалою суду від 05.01.2012 р

Ухвалою суду від 02.02.2012 р. розгляд справи відкладено на 14.02.2012 р., у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судове засідання 14.02.2012р. представники сторін зявилися; представник позивача заявив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі; представник відповідача надав витребувані ухвалою суду від 05.01.2012 р. документи.

У судовому засіданні 14.02.2012 р. оголошено перерву на 28.02.2012 р.

27.02.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла копія претензії надіслана відповідачу 23.09.2011 року та акт звірки взаєморозрахунків з 01.09.2011 р. по 14.02.2012 р.

28.02.2012 р. від представника відповідача через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі та долучений до відзиву підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків.

У судове засідання 28.02.2012 р. представник відповідача не зявився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача зявився; позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»у випадку незявлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, але відповідач не зявився на виклик суду 28.02.2012 р. та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Відповідно до пункту 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи те, що відповідач позовні вимоги визнає, а також враховуючи те, що справа № 9/005-12 відкладалась у звязку з неявкою відповідача, який про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, відзив на позовну заяву, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської,-

ВСТАНОВИВ:

За ствердженням позивача, в грудні 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Більцерківський міськбуд»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВПФ «Біла Вежа» (відповідач) укладено усний договір на виконання будівельних робіт у торгово-офісному комплексі, який знаходиться за адресою: вул. Таращанська, 191-а в м. Біла Церква

Відповідно до ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

На виконання усної домовленості позивач в грудні 2008 року виконав будівельні роботи на загальну суму 215780,40 грн., а відповідач прийняв виконані роботи, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 17 за грудень 2008 року, який підписаний та скріплений мокрими печатками сторін (належним чином завірена копії долучена до матеріалів справи).

За ствердженням позивача відповідач за виконані будівельні роботи розрахувався частково, а саме у розмірі 120 587,16 грн., у звязку з чим заборгованість позивача складає 95 193,24 грн.

Враховуючи несплату відповідачем суми боргу, 23.09.2011 р. позивачем була надіслана претензія з проханням сплатити заборгованість та попередженням про нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідач проти отримання зазначеної претензії не заперечує.

Відповідач своїми діями щодо часткової оплати товару та послуг підтвердив їх отримання.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично між сторонами виникли правовідносини, що регулюються нормами глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, правочини можуть бути двохсторонніми.

В даному випадку між позивачем та відповідачем не виникло бажаного договірного правовідношення та відповідного правового результату.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст. 509 ЦК України).

Зобовязальні правовідносини мають відносний характер, оскільки праву конкретного кредитора протистоїть обовязок конкретного боржника.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник), зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У звязку із неповною сплатою відповідачем суми боргу, 30.12.2011 р. позивачем була надіслана претензія з проханням сплатити суму основної заборгованості протягом семиденного строку від дня отримання вимоги та попередженням про нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

За ствердженням позивача, відповіді від відповідача отримано не було, сума боргу залишилась несплаченою; відповідач покладені на нього обовязки щодо повної сплати коштів за отриману продукцію та послуги не виконав, оплати в повному обсязі не провів.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становить 95193,24 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судовому засіданні 14.02.2012 р. проти позову не заперечує; позов підтримав у повному обсязі, що підвереджується відзивом на позовну заяву від 27.02.2012р. № 08-02.

За таких обставин, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 95193,24 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 16.05.2006 р. у справі № 10/557-26/155).

Оскільки відповідач прострочив термін виконання свого зобовязання, то позивач нарахував відповідачу 3 % річних у сумі 5 452,20 грн. та 15 516,44 грн. інфляційних втрат за період з січня 2010 року по листопад 2011 р. на суму заборгованості 95193,24 грн.

Після перевірки рахунку господарським судом розміру інфляційних збитків та 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих позивачем, здійснений невірно, оскільки позивачем невірно зазначено період нарахування заявлених до стягнення сум, а тому вимоги стягнути вказані суми підлягають задоволенню частково, а саме 3 % річних у сумі 485,09 грн. та 95,19 грн. інфляційних втрат, за уточненим розрахунком суду, який нарахований за період з 30 вересня 2011 року (дата виникнення зобовязання по оплаті: претензія від 23.09.2011 р. + 7 днів перебігу поштою) по 30 листопада 2011 р. (кінцева дата нарахування, зазначена позивачем у розрахунку).

Пояснення відповідача, зазначені у відзиві, яким він повністю визнає борг (основну суму боргу з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат) судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначене суперечить ч. 6 ст. 22 ГПК України, в якій зазначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Таким чином, оскільки дії відповідача щодо визнання позову в частині інфляційних втрат та 3 % річних порушують його права та охоронювані законом інтереси, а також суперечить законодавству та є такими, що не обґрунтовані позивачем, то в цій частині в позові відмовлено.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 625, 837 ЦК України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВПФ «Біла Вежа»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська 191а, код ЄДРПОУ 20609631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Більцерківський міськбуд»(09114, Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна 45А, код ЄДРПОУ 143522810271) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, 95193 (девяносто пять тисяч сто девяносто три) грн. 24 коп. основної заборгованості, 3-% річних у сумі 485 (чотириста вісімдесят пять) грн. 09 коп.; 95 (девяносто пять) грн. 19 коп. інфляційних втрат та судовий збір у сумі 2323 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. 23 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 05.03.2012 р.