Рішення № 22357637, 29.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р. Справа № 14/182-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: Лукяненко А. В. (посвідчення № 496 від 18.09.2003 р.);

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 2766 від 23.12.2011 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 1043 від 21.12.2011 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Військового прокурора Черкаського гарнізону, м. Черкаси

в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси, м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Провідна продовольча компанія ЗС”, м. Васильків

про стягнення 15658, 09 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Провідна продовольча компанія ЗС” про стягнення 15658, 09 грн. основної заборгованості. Також, прокурор у позовній заяві, заявленій в інтересах позивача, просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти відповідача у межах заявленого позову.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за надані послуги по теплопостачанню за договором № 44 про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 16.02.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2011 р. порушено провадження у справі № 14/182-11 за позовом Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси до ТОВ „Провідна продовольча компанія ЗС” про стягнення 15658, 09 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 21.12.2011 р.

21.12.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 24.01.2012 р.

24.01.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 08.02.2012 р.

06.02.2012 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 186 від 30.01.2012 р. про зміну позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15261, 44 грн. основної заборгованості.

07.02.2012 р. до канцелярії суду від прокурора надійшла заява № 21-207-вих-12 від 01.02.2012 р. про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 15261, 44 грн. основної заборгованості.

08.02.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи 29.02.2012 р.

Заява № 186 від 30.01.2012 р. позивача про зміну позовних вимог та заява № 21-207-вих-12 від 01.02.2012 р. прокурора про уточнення позовних вимог прийняті судом до розгляду.

29.02.2012 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про зміну позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив № 122 від 28.02.2012 р. на позовну заяву, у якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, а також надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2011 р. між Міністерством оборони України та ТОВ „Провідна продовольча компанія ЗС” було укладено договір № 286/2/8/11/6 про закупівлю послуг громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військового навчального закладу Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин), згідно умов п. 1.1., 1.2. якого виконавець зобовязується у 2011 році надати Міністерству оборони України послуги громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військового навчального закладу Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин), у тому числі, військових частин А 4527 (м. Золотоноша, Черкаська область), А 1744 (м. Черкаси), А 3177, А 3193 (с. Дубіївка, Черкаський район, Черкаська область), А 4167, А 3335 (м. Сміла, Черкаська область), а замовник зобовязується прийняти послуги і оплатити у кількості, строки та за цінами згідно з положеннями цього договору.

16.02.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3 використання нерухомого військового майна, договір № 4 використання нерухомого військового майна, договір № 5 використання нерухомого військового майна, згідно умов якого та на підставі відповідних актів приймання-передачі нерухомого військового майна позивач передав, а відповідач прийняв у строкове безоплатне користування нерухоме майно нежитлові приміщення військових частин А 4527 (м. Золотоноша, Черкаська область), А 1744 (м. Черкаси), А 3177, А 3193 (с. Дубіївка, Черкаський район, Черкаська область), А 4167, А 3335 (м. Сміла, Черкаська область) для здійснення харчування особового складу.

Згідно п. 4.6. договорів використання нерухомого військового майна сторона 2 (відповідач) зобовязується протягом 30 робочих днів після підписання цього договору укласти прямі договори на постачання комунальних послуг та енергоносіїв з постачальними організаціями, якщо інше не передбачено законом або керівними (розпорядчими) документами Міністерства оборони України. У разі технічної неможливості щодо укладення прямих договорів постачання комунальних послуг та енергоносіїв з постачальними організаціями, укласти з балансоутримувачем майна договори про відшкодування витрат балансоутримувача за надані комунальні послуги та енергоносії.

16.02.2011 р. на виконання умов договорів використання нерухомого військового майна між позивачем та відповідачем було укладено договір № 44 про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до договорів № № 3, 4, 5 про використання нерухомого військового майна від 16.02.2011 р., сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість наданої теплової енергії та спожитої нею в процесі виконання умов договору про закупівлю послуг громадського харчування особового складу військових частин № 286/2/8/11/6 від 08.02.2011 р., виключно в межах використовуваних (фактично опалюваних) площ за тарифом, затвердженим відповідним розпорядчим актом.

Згідно п. 1.2. договору розмір прийнятих стороною 2 фактично опалюваних площ та вартість теплової енергії, відповідно до тарифу, визначено розрахунком - додаток 1 (що є невідємною частиною даного договору).

Відповідно до п. 1.3. договору розмір тарифу встановлюється стороною 1 на основі калькуляції або виходячи з вартості тарифу прямих постачальників.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що щомісячно, до 27 числа сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру, який складений на підставі розрахунку, акт виконаних робіт та податкову накладну, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що сторона 2 приймає до виконання подані стороною 1 вищезазначені документи, та здійснює оплату на умовах цього договору.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що сторона 1 зобовязується своєчасно та в повному обсязі, забезпечити приміщення сторони 2 тепловою енергією, для своєчасного виконання нею зобовязань узятих за договором з харчування, дотримуючись встановлених діючим законодавством норм, правил, стандартів тощо.

Пунктом 3.2.2. договору передбачено, що сторона 2 зобовязується після отримання від сторони 1 повного пакету документів, а саме: рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту теплову енергію.

Згідно п. 5.1. договору сторона 1 гарантує дотримання показників рівня тепла та безперебійне його постачання (надання) в приміщення, які задіяні стороною 2 для надання послуг з харчування, протягом усього терміну дії цього договору.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір діє з 16 лютого 2011 року до 31 березня 2011 року включно, однак в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань за ним.

На виконання умов договору позивачем у період з 16.02.2011 р. по 31.03.2011 р. було надано відповідачу послуги по теплопостачанню у нежитлових приміщеннях військових частин А 3177, А 3193 (с. Дубіївка, Черкаський район, Черкаська область), А 4167, А 3335 (м. Сміла, Черкаська область) на загальну суму 9429, 65 грн., що підтверджується рахунком № 1 від 13.01.2012 р. за березень 2011 р. на суму 10422, 45 грн., рахунком № 2 від 13.01.2012 р. за лютий 2011 р. на суму 4838, 99 грн., наявними у матеріалах справи.

У жовтні 2011 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 2109 від 04.10.2011 р., у якій просив останнього погасити заборгованість за надані у лютому-березні 2011 р. послуги по теплопостачанню у розмірі 15658, 09 грн.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із наданням послуг по теплопостачанню здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Закону України „Про теплопостачання”, Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. „ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., ці правила регулюють відносини між субєктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Пунктом 18 цих же правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати наданих послуг по теплопостачанню у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 9429, 65 грн., що підтверджується рахунком № 1 від 13.01.2012 р. за березень 2011 р. на суму 10422, 45 грн., рахунком № 2 від 13.01.2012 р. за лютий 2011 р. на суму 4838, 99 грн., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази, надані позивачем у процесі розгляду справи, на підтвердження надання відповідачу у період з 16.02.2011 р. по 31.03.2011 р. послуг по теплопостачанню у нежитлових приміщеннях військової частини А 4527 (м. Золотоноша, Черкаська область) за договором № 44 про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 16.02.2011 р., а саме рахунок № 1 від 13.01.2012 р. за березень 2011 р. на суму 10422, 45 грн., рахунок № 2 від 13.01.2012 р. за лютий 2011 р. на суму 4838, 99 грн. та інші докази, не є належними доказами, що підтверджують факт належного надання позивачем вказаних послуг відповідачу за договором у вказаний період, оскільки згідно довідки б/н б/д військової частини А 4527, підписаної командиром частини, заступником командира частини, начальника продовольчої служби частини, середня температура в приміщеннях їдальні військової частини А 4527 (м. Золотоноша, Черкаська область) у період з 16.02.2011 р. по 31.03.2011 р. складала від „+10 градусів Цельсія” до „+14 градусів Цельсія”, що не відповідає встановленим показникам тепла та умовам договору.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог прокурора в інтересах позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості за надані послуги по теплопостачанню за договором № 44 про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 16.02.2011 р. у розмірі 9429, 65 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, заявленій в інтересах позивача, просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти відповідача у межах заявленого позову.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У звязку із тим, що прокурор не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Провідна продовольча компанія ЗС” (ідентифікаційний код 36470517) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси (ідентифікаційний код 07609715) 9429 (девять тисяч чотириста двадцять девять) грн. 65 (шістдесят пять) коп. основної заборгованості.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Провідна продовольча компанія ЗС” (ідентифікаційний код 36470517) в доход Державного бюджету України судові витрати 875 (вісімсот сімдесят пять) грн. 13 (тринадцять) коп. судового збору.

5.Відмовити у задоволенні заяви Військового прокурора Черкаського гарнізону про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у позовній заяві № 21-2200вих-11 від 23.11.2011 р.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

02 квітня 2012 р.