Рішення № 22357547, 19.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/722-201219.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклімат"

про стягнення 18353, 20 грн.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. пред. за довір. №3730 від 31.10.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2. пред. за довір. б/н від 27.02.2012р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклімат" про стягнення 18353, 20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/722-2012 та призначено її до розгляду на 13.02.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 01.03.2012р. у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 01.03.2012р. надав документи на вимогу ухвали суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.03.2012р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 01.03.2012р. було оголошено перерву до 07.03.2012р.

Представник відповідача до початку розгляду справи 07.03.2012р. надав через канцелярію суду клопотання про витребування доказів. Крім того, представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Як вказує відповідач, п. 7.1. договору, який передбачає обовязок відповідача укласти договір страхування предмету лізингу не містить термін виконання даного зобовязання, тобто відповідач має право укласти договір страхування на протязі дії договору фінансового лізингу. Крім того, відповідач вказує, що ним було сплачено страхові платежі на протязі всієї дії договору страховим компаніям. Отже, як вказує відповідач, ним фактично було виконано свої зобовязання за договором фінансового лізингу шляхом сплати страхових платежів страховим компаніям, визначеним позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 19.03.2012р. у звязку з необхідністю витребування нових доказів та враховуючи положення ст. 77 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві №227 від 20.01.2012р. та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.2012р. проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.03.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (далі лізингодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Євроклімат" (далі лізингоодержувач, відповідач) було укладено договір №070719-25/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом даного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання договору якого наведена в специфікації (додаток №2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувач на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно з п. 3.1 договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5 договору.

Пунктами 3.2 та 3.3 договору сторони визначили, що загальна вартість майна на момент укладення договору складає 152943, 33 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 30588, 67 грн.), а загальна сума винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором складає суму без ПДВ 67241, 33 грн. при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів.

Порядок здійснення платежів лізингоодержувачем передбачений п. 3.4 договору.

Згідно п. 4.1. договору, передача лізингодавцем лізингоодержувач майна здійснюється в наступному порядку: у строк до 07 серпня 2007р., лізингодавець передає лізингоодержувач майно за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 16-А. Передача майна лізингоодержувач у володіння та користування відбувається не раніше дати фактичного отримання майна у продавця майна, та лише після надання лізингоодержувачем документів лізингодавцю, що підтверджують виконання лізингоодержувачем пункту 7.1. та 7.7. цього договору.

Відповідно до п. 4.3 договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі майна, що підтверджують якість, комплектність, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що лізингоодержувач зобовязаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування майна (укласти відповідний договір страхування).

Відповідно до п. 7.1.4 договору період страхування з 27.07.2007р. (але в будь-якому випадку не пізніше моменту передачі майна лізингоодержувачу відповідно до п. 4.1 цього договору) по 27.08.2012р.

Лізингоодержувач за власний рахунок здійснює обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (в розуміння Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") до моменту передачі йому майна. Таке страхування проводиться страховою компанією, погодженою з лізингодавцем.

Згідно з п. 7.9 договору лізингоодержувач зобовязаний протягом усього строку лізингу підтримувати чинність договорів страхування та обовязкової цивільно-правової відповідальності, передбачених цим договором.

Пунктом 11.2.5 договору сторони погодили, що за порушення процедури вилучення майна, порушення положень ст. 7, пунктів 5.3, 5.5 цього договору штраф у розмірі 10% загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.

Додатками №1 та №2 до договору сторонами було погоджено специфікацію предмету лізингу та графіки лізингових платежів.

На виконання умов договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування визначений договором предмет лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі майна в користування за договором від 26.07.2007р.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем обовязку зі страхування предмету лізингу, у звязку з чим позивач просить стягнути штраф у розмірі 18353, 20 грн. за порушення виконання такого зобовязання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Матеріалами справи підтверджується передача майна у лізинг відповідачу, користування ним та сплата відповідачем лізингових платежів згідно умов договору.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про фінансовий лізинг" витрати на страхування за договором несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що лізингоодержувач зобовязаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування майна (укласти відповідний договір страхування).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до п. 7.1.4 договору період страхування з 27.07.2007р. (але в будь-якому випадку не пізніше моменту передачі майна лізингоодержувачу відповідно до п. 4.1 цього договору) по 27.08.2012р.

Пунктом 4.1. договору, передача лізингодавцем лізингоодержувач майна здійснюється в наступному порядку: у строк до 07 серпня 2007р., лізингодавець передає лізингоодержувач майно за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 16-А. Передача майна лізингоодержувач у володіння та користування відбувається не раніше дати фактичного отримання майна у продавця майна, та лише після надання лізингоодержувачем документів лізингодавцю, що підтверджують виконання лізингоодержувачем пункту 7.1. та 7.7. цього договору.

Згідно з п. 7.9 договору лізингоодержувач зобовязаний протягом усього строку лізингу підтримувати чинність договорів страхування та обовязкової цивільно-правової відповідальності, передбачених цим Договором.

Таким чином, всупереч покладених на відповідача обовязків, останній зобовязання зі страхування предмету лізингу, належним чином не виконав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1, 2 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 20.12.2011р. звернувся до відповідача з претензією вих. №4349 від 20.12.2011р., у якій зазначив, що згідно п. 7.1. договору лізингоодержувач зобовязаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування предмету лізингу та своєчасно сплачувати страхові платежі. Дана умова договору лізингу порушена. Згідно п. 11.2.5 договору фінансового лізингу, за порушення положень про страхування передбачений штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від загальної вартості майна на момент укладення договору фінансового лізингу за кожен випадок такого порушення. Тобто, сума штрафних санкцій становить 18353, 20 грн. Таким чином, лізингоодержувач зобовязаний сплатити на користь лізингодавця суму у розмірі 18353, 20 грн. Враховуючи вищевикладене, позивач вимагав негайно погасити вищенаведену заборгованість та належним сином виконати умови договору лізингу.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується відсутність чинних договорів страхування предмету лізингу за договором №№070719-25/ФЛ-Ю-А від 19.07.2007р.

Доказів належного виконання зобовязання по страхуванню предмету лізингу протягом строку, визначеного умовами договору, відповідачем не надано.

Крім того, суд відзначає, що положення договору що страхування предмету лізингу покликані захистити інтереси власника (в даному випадку - позивача) від пошкодження або втрати такого предмету лізингу незалежно від розміру сплачених лізингових платежів.

Таким чином, відповідачем порушено умови ст. 7 договору.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 11.2.5 договору сторони погодили, що за порушення процедури вилучення майна, порушення положень ст. 7, пунктів 5.3, 5.5 цього договору штраф у розмірі 10% загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем зобовязання з обовязкового страхування предмету лізингу (ст. 7 договору), то стягнення з відповідача штрафу у розмірі 18353, 20 грн. (183532, 00 грн. * 10%) є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з ТОВ "Євроклімат" на користь ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" штрафу у розмірі 18353, 20 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1609, 50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклімат" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 10/10, кв. 61, код ЄДРПОУ 32250213) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ 33880354) штраф у розмірі 18353, 20 грн. (вісімнадцять тисяч триста пятдесят три) грн. 20 коп. та 1609, 50 грн. (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення виготовлено 26.03.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Д.В. Мандичев