Рішення № 22357120, 22.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/2503-201222.03.12

За позовом Першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінформ"

про розірвання договору оренди

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від прокуратури Половенко Л.В. посв. № 87 від 30.03.2007 року

від позивача ОСОБА_1 дов. 25-КР-453 від 15.03.2012

від відповідача не зявився

В судовому засіданні 22.03.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Прокурор Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінформ"про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.07.2004 року та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору, а саме не виконання орендарем зобовязання щодо забудови земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.12 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.03.2012 року, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії.

22.03.2012 року в судове засідання з'явились представники прокуратури та позивача.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача виконали вимоги суду та надали витребувані документи.

В ході розгляду справи прокурор підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представник позивача підтримав заявлені прокурором позовні вимоги та також наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та прокуратури ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представництва органами прокуратури України у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

За змістом ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і така заява, згідно ст. 2 ГПК України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Відповідно до ч.2 п.5 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп\99, поняття "органом, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Перший заступник прокурора Печерського району м. Києва в своєму позові визначив інтереси держави, які зачіпає спір.

Прокурором предявлений позов на захист прав держави в особі Київської міської ради на земельну ділянку площею 0,2239 га за адресою: м. Київ, Печерський район, вул.. Мечникова, 7-б.

Рішенням Київської міської ради № 121-10/994 від 23.10.2003 Товариству з обмеженою відповідальністю "Будінформ" було передано в дострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 0,22 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з офісним приміщенням та вбудованою автостоянкою на вул.. Мечникова, 7-б у Печерському районі м. Києва.

На підставі зазначеного рішення 30.07.2004 року між Київською міською радою (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінформ" (надалі - відповідач) було укладено договір оренди земельної ділянки № 698 (кадастровий номер 8000000000:82:026:0013), який зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 03.08.2004 за № 82-6-00204 у книзі записів державної реєстрації договорів (надалі - Договір).

Як встановлено судом, згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві № 7/26-7807/09 від 26.10.2011 року будівельні роботи за адресою вул. Мечникова, 7-б, у Печерському районі м. Києва не виконуються, будівельна техніка відсутня.

27.12.2011 року Головним управлінням земельних ресурсів у відповідності до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва головним спеціалістом відділу контролю управління по контролю за використанням та моніторингу земель Демедюк К.С. на підставі листа Прокуратури міста Києва від 05.12.2011 року № 2650вих11 було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул.. Мечникова, 7-б, Печерський район, м. Київ, про що складено акт № 1000/06.

Перевіркою виявлено, що на орендарем не виконані зобовязання щодо забудови земельної ділянки, та на час обстеження земельна ділянка не забудована та не огороджена.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на п. 8.4 Договору та зазначав, що одним з обов'язків позивача є обовязок відповідача приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений Договором, та після підписання Договору та Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору. Крім того, позивач зазначав про обовязок відповідача завершити забудову земельної ділянки в строки встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору, а зважаючи на порушення позивачем умов Договору, відповідно до п. 11.5 Договору, наполягав на його достроковому розірваний.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її позивачу.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Як передбачено п. 8.4 Договору, одними з обовязків орендаря є:

- приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений Договором, та після підписання Договору та Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору;

- завершити забудову земельної ділянки в строки встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ст. 32 Закону України “Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 11.5 Договору сторони передбачили, що Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обовязків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 Договору.

Відповідно до п. 11.8 Договору, у разі припинення або розірвання Договору орендар зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 11.4 Договору, Договір може бути розірваний за рішенням суду, в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зважаючи на виявлені порушення відповідачем умов Договору, суд дійшов висновку, що Договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Мечникова, 7-б у Печерському районі м. Києва, площею 0,2239 кв.м., підлягає достроковому розірванню.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки № 698 від 30.07.04 року, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальність “Будінформ” та повернення Київській міській раді зазначеної земельної ділянки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати, повязані з розглядом справи покладаються на відповідача.

З 01.11.11р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Відповідно до п. 2. 2), ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1073,00 грн.

Державне мито підлягає оплаті в розмірі 1073,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено за заявою Першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Пунктом 11 статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору, зокрема від сплати судового збору звільняється органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір оренди земельної ділянки від 30.07.2004 укладений між Київською міською радою (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будінформ” (01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 67, код ЄДРПОУ 32526406) та повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,2239 га. (кадастровий номер 8000000000:82:026:0013), розташовану за адресою: вул. Мечникова, 7-б, у Печерському районі м. Києва.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будінформ” (01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 67, код ЄДРПОУ 32526406) в дохід Державного бюджету 1073 (одна тисяча сімдесят три),00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 26.03.2012