Рішення № 22356780, 03.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.12р.Справа № 35/5005/1845/2012

за позовом Прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, 50083, м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23

в інтересах держави в особі:

Криворізької міської ради, 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1

в особі:

Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа”, 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за теплову енергію

Суддя Кобилянський К. М.

Секретар судового засідання Сопронюк К. В.

Представники:

Від прокуратури: Демидов О.О., посвідчення №246, прокурор відділу

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність №1 від 16.12.2010 року, провідний юрисконсульт

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Тернівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, в особі комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №4823 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари від 28.03.2006 року в розмірі 5435,73 грн., пені 151,16 грн., збитків від інфляції - 339,13 грн., 3% річних - 119,40 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по оплаті грошових коштів за отриману теплову енергію, покладених на нього за договором № 1823 від 28.03.2006 року на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, вимоги суду, викладені ухвалами від 29.02.2012 року, 20.03.2012 року, не виконав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо належних документів, необхідних суду для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Від представників сторін заяв про технічне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не надходило, у звязку з чим фіксування судового процесу не здійснювалося (ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзацу 2, 3 п. 5 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

Згідно з п. 1.4 Статуту комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" підприємство засноване на власності територіальної громади міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Засновником підприємства та власником його майна є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради.

Підприємство безпосередньо підпорядковане Управлінню комунального господарства виконкому Криворізької міської ради, яке є представником територіальної громади м. Кривого Рогу, і виконує функції в межах, визначеним Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами України (п. 1.5 Статуту).

Прокурор, звертаючись до господарського суду, правильно зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а саме орган місцевого самоврядування - Криворізьку міську раду.

Між комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 4823 від 28.03.2006 року (надалі - Договір), за яким постачальник постачає споживачеві теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені Договором (п.1.1. Договору).

Договір діє з 28.03.2006 року по 31.11.2006 року та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заяви однієї із сторін про відмову від Договору чи про його перегляд (п. 6.1 Договору).

Згідно із п. 1.3. Договору постачальник постачає споживачу теплову енергію на обєкти вказані в таблиці №2 у відповідності до встановленого плану тепловживання з 28.03.2006 року по 31.12.2006 року (таблиця № 1 і № 2. акт межі розділу). Оплата здійснюється з моменту вказаного періоду дії Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку чи розрахунковим способом за їх відсутності.

Згідно із п. 4.1. Договору користування тепловою енергією допускається тільки на підставі Договору між постачальником та споживачем. Невідємною частиною Договору є додатки (таблиця № 1 та № 2, акти меж розділу).

Тарифи теплової енергії встановлені рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 13.08.2008 року № 584 „Про упорядкування тарифів на послуги теплопостачання у м.Кривому Розі”, № 110 від 08.04.2009 року «Про встановлення тарифів на послуги теплопостачання у м. Кривому Розі для установ, організацій, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, та інших споживачів».

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата за відпущену теплову енергію здійснюється споживачем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за згодою сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Споживач здійснює передоплату в грошовій формі, у розмірі 75 % планового місячного споживання у строк до 20 числа кожного місяця (п. 3.4. Договору).

Позивач зазначає, що між ним та Відповідачем тривають договірні відносини, свої договірні зобовязання щодо постачання теплової енергії Позивач виконав у спірний період належним чином, однак Відповідач не розрахувався за спожиту теплову енергію з грудня 2009 року по березень 2011 року та має заборгованість у розмірі 5 435, 73 грн.

Сума боргу Відповідача підтверджується рахунками-фактури № 4823 від 31.12.2009 року на суму 584, 83 грн.; від 31.01.2010 року на суму 756, 25 грн.; від 28.02.2010 року на суму 635, 25 грн.; 31.03.2010 року на суму 257, 13 грн.; від 31.12.2010 року на суму 2 298, 80 грн.; від 31.01.2011 року на суму 2 964, 30 грн.; від 28.02.2011 року на суму 3 964, 80 грн.; від 31.03.2011 року на суму 4 932, 17 грн. (а. с. 17-24) та реєстрами рахунків, що підписані відповідачем (а. с. 25-32).

Згідно із ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Спірний Договір за своїм змістом є договором енергопостачання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що Відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки розрахунки за теплову енергію не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарськихвідносинєвчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями уцьомуКодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошовоїсуми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення нимправилздійсненнягосподарськоїдіяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3.3 договору, якщо споживач є субєктом другого сектору господарювання та не здійснив оплату за поставлену теплову енергію в строк, встановлений п. 3.1 Договору, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Позивачем за прострочення виконання договірних зобовязань щодо оплати наданих послуг нарахована пеня в розмірі 151, 16 грн., яка у відповідності до розрахунку позивача (за період з 16.01.2011 року по 20.06.2011 року) підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 5 774, 86 грн. (за період з лютого 2010 року по травень 2011 року), а також три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 119, 40 грн. (за період з 16.01.2010 року по 20.06.2011 року), які підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Відповідач несвоєчасно виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобовязання перед Позивачем з оплати отриманої теплової енергії, чим допустив прострочення виконання зобовязання, а тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 5435, 73 грн., пені 151, 16 грн., інфляційних витрат 339, 13 грн., 3% річних 119, 40 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, №9, код ЄДРПОУ 03342184) 5 435, 73 (пять тисяч чотириста тридцять пять) грн. - основного боргу, 151, 16 (сто пятдесят одну) грн. - пені, 339, 13 (триста тридцять девять) грн. - інфляційних витрат, 119, 40 (сто девятнадцять) грн. - 3% річних та судового збору в сумі 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяК.М.Кобилянський

Повне рішення складено 03.04.2012 року